Paediatric Surgery (Ukraine).2022.2(75):43-51; doi 10.15574/PS.2022.75.43
Скиба В. В.^1,3,4, Рибальченко В. Ф.^2,3, Лисиця В. В.^3,4, Войтюк Н. В.^1,4, Дар Ясiн Ахмед^3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
³ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна
⁴КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1», Україна

Для цитування: Скиба ВВ, Рибальченко ВФ, Лисиця ВВ, Войтюк НВ, Дар Ясiн Ахмед. (2022). Одвічна проблема хірургії – апендицит: його ускладнення та результати лікування хворих. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 43-51; doi 10.15574/PS.2022.75.43.
Стаття надійшла до редакції 31.01.2022 р., прийнята до друку 19.04.2022 р.

Мета – поліпшення лікування хворих на апендицит на основі впровадження сучасних методів візуалізації та хірургічних технологій.
Матеріали та методи. У клініці центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 за 2006-2019 рр. перебувало на лікуванні 30627 хворих, із яких гострий апендицит із різними формами запалення відмічався у 2697 (49,18%) осіб. Вік пацієнтів становив від 16 до 92 років. Пацієнтів чоловічої статі було 1285 (47,65%), жіночої – 1412 (52,35%). Залежно від часу госпіталізації (по роках) хворих поділено на дві групи: контрольна група (2006-2012 рр.) – 1379 (51,13%) пацієнтів; досліджувана група (2013-2019 рр.) – 1318 (48,87%) осіб. Причиною поділу на групи стало застосування в досліджуваній групі сучасних технологій з метою діагностики – візуалізації недуги та вдосконалених методик хірургічного лікування.
Результати. Хірургічний доступ був лапаротомний у 1846 (68,45%) хворих, лапароскопічний – у 851 (31,55%), з яких конверсію проведено у 69 (8,10%). Розташування апендикса: типове – у 692  (25,66%), тазове – у 986 (36,56%), ретроцекальне – у 293 (10,86%), ретроперитоніальне – у 277 (10,27%), підпечінкове – у 228 (8,45%), медіальне – у 221 (8,19%). Вторинний оментит – у 953 (35,33%) хворих. У післяопераційному періоді встановлено ускладнення з боку черевної порожнини у 89 (3,30%) осіб, рани – у 125 (4,63%) пацієнтів. Померло 6 (0,22%) хворих, з яких 4 (0,29%) із 1379 осіб контрольної групи, 2 (0,15%) серед 1318 хворих досліджуваної групи. Ранню спайкову непрохідність відмічено у 18 (0,67%), а в подальшому – у 72 (2,67%) хворих, яку відновлено хірургічним шляхом, а також супутні грижі – у 45 (1,67%).
Висновки. Використання сучасних візуалізаційних і лікувальних технологій дало змогу поліпшити результати та знизити рівень післяопераційної летальності з 0,29% до 0,15% при середньому показнику 0,22%. За результатами дослідження встановлено, що якість життя після лапароскопічної апендектомії статистично значуще (p<0,01) вища, ніж у пацієнтів, прооперованих відкритим методом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: апендицит, дорослі, підлітки, відкрита апендектомія, лапароскопічна апендектомія, спайкова непрохідність, грижі.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bakhshandeh T, Maleknejad A, Sargolzaie N, Mashhadi A, Zadehmir M. (2022). The utility of spectral Doppler evaluation of acute appendicitis. Emerg Radiol. https://doi.org/10.1007/s10140-021-02010-4; PMid:35013851

2. Balogun OS, Osinowo A, Afolayan M, Olajide T, Lawal A, Adesanya A. (2019). Acute Perforated Appendicitis in Adults: Management and Complications in Lagos, Nigeria. Ann Afr Med. 18 (1): 36-41. https://doi.org/10.4103/aam.aam_11_18; PMid:30729931 PMCid:PMC6380116

3. Branson H, Butler FRCS. (1909). Fulminating appendicitis. Br. Med. J. 2: 1273. https://doi.org/10.1136/bmj.2.2548.1273; PMid:20764719 PMCid:PMC2321306

4. Фомін ПД, Усенко ОЮ, Березницький ЯС. (2018). Невідкладна хірургія органів черевної порожнини (стандарти організації та професійно орієнтовані алгоритми надання медичної допомоги). К.: Бібліотека «Здоров’я України»: 354.

5. Livingston EH, Woodward WA, Sarosi GA et al. (2007). Disconnect between incidence of nonperforated and perforated appendicitis: implications for pathophysiology and management. Ann Surg. 245 (6): 886-892. https://doi.org/10.1097/01.sla.0000256391.05233.aa; PMid:17522514 PMCid:PMC1876946

6. Madhuripan N, Jawahar A, Jeffrey RB, Olcott EW. (2020). The Borderline-Size Appendix: Grayscale, Color Doppler, and Spectral Doppler Findings That Improve Specificity for the Sonographic Diagnosis of Acute Appendicitis. Ultrasound Q. 36 (4): 314-320. https://doi.org/10.1097/RUQ.0000000000000536; PMid:33136933

7. Molina V, Escobar L, Ballester E, Medrano R. (2021). Laparoscopic TAPP for strangulated right obturator hernia. Cir Esp (Engl Ed). S2173-5077 (21) 00179-4. https://doi.org/10.1016/j.cireng.2021.04.020; PMid:34210655

8. Русак ПС, Толстанов ОК, Рибальченко ВФ, Стахов ВВ, Волошин ЮЛ. (2020). Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 3 (68): 28-36. https://doi.org/10.15574/PS.2020.68.28.

9. Рибальченко ВФ. (2013). Аналіз роботи дитячої хірургічної служби України у 2012 році. Хірургія дитячого віку. 3 (40): 24-33.

10. Sallinen V, Akl EA, You JJ, Agarwal A, Shoucair S, Vandvik PO et al. (2016). Meta-analysis of antibiotics versus appendicectomy for non-perforated acute appendicitis. Br J Surg. 103 (6): 656-667. https://doi.org/10.1002/bjs.10147; PMid:26990957 PMCid:PMC5069642

11. Salomone DI, Saverio, Mauro Podda, Fausto Catena. (2020). Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines. World Journal of Emergency Surgery. 15: 27. URL: https://wjes.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13017-020-00306-3.

12. Sartelli M, Chichom-Mefire A, Catena F. (2017). The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections. World Journal of Emergency Surgery. 12 (29): 36.

13. Скиба ВВ, Рибальченко ВФ, Іванько ОВ, Зінчук ОГ, Бадах ВМ, Бочаров ВП. (2017). Хірургічне лікування інфільтратів черевної порожнини у підлітків з використанням струменевого гідроскальпеля. Хірургія дитячого віку. 1 (54): 32-38. https://doi.org/10.15574/PS.2017.54.32.