Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 4(124): 34-41. doi 10.15574/SP.2022.124.34
Невоя М. В., Пипа Л. В., Свістільнік Р. В., Лисиця Ю. М., Руда В. І.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Невоя МВ, Пипа ЛВ, Свістільнік РВ, Лисиця ЮМ, Руда ВІ. (2022). Депресивні і соматоформні порушення у дітей в умовах пульмонологічного відділення, їх поширеність і вплив на якість життя пацієнтів. Сучасна педіатрія. Україна. 4(124): 34-41. doi 10.15574/SP.2022.124.34.
Стаття надійшла до редакції 02.02.2022, прийнята до друку 20.04.2022

Хронічні респіраторні захворювання впливають на особистість та емоційний стан хворих.
Мета – виявити поширеність гіпервентиляційного синдрому (ГВС) та депресивного розладу в дітей з органічними та функціональними патологіями легень в умовах пульмонологічного відділення; оцінити їхній вплив на якість життя пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 131 пацієнта віком 6-17 років. Хлопчиків було 54,9% (n=72), а дівчаток – 45,1% (n=59). Пацієнтів поділено на три групи: із соматоформними розладами (СР) дихальної системи – 33,6% (n=44), із бронхіальною астмою (БА) – 34,3% (n=45), із пневмонією – 32,1% (n=42). Для діагностики депресії використано опитувальник дитячої депресії M. Kovacs (1992), для діагностики ГВС застосовано Наймігенський опитувальник. Для визначення якості життя пацієнтів використано педіатричний опитувальник задоволеністю якості життя – PQ-LES-Q.
Результати. Основну структуру ГВС становили 17 (68%) дітей з СР, 5 (20%) дітей з БА та 3 (12%) пацієнти з пневмонією. Легкий ступінь депресії визначався у 56 (81,1%) дітей, середній – у 13 (19,9%) пацієнтів. Виразність депресії була значно вищою в пацієнтів із СР порівняно з пацієнтами з БА (95% ДІ: 6,5-15,5; р<0,0001) та порівняно з хворими на пневмонію (95% ДІ: 3,2-12,0; р<0,0009). У дітей з СР була найнижча якість життя за шкалою PQ-LES-Q порівняно з дітьми з БА (95% ДІ: 5,4-14,6; р<0,0001) і з пневмонією (95% ДІ: 6,2-12,6; р<0,0001).
Висновки. ГВС зустрічався у 25 (19,1%) пацієнтів із легеневою патологією дитячого віку. Загалом у 69 (52,6%) дітей спостерігалася депресивна симптоматика. Найімовірніше, в основі низької задоволеності якістю життя в пацієнтів із легеневою патологією можуть бути депресивні порушення, про що свідчить зворотний та сильний кореляційний зв’язок між даними шкал за депресією та якістю життя, де r=-0,773 (р<0,0001).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: депресія, пневмонія, бронхіальна астма, соматоформний розлад, якість життя, діти
ЛІТЕРАТУРА

1. Charles J, Fazeli M. (2017). Depression in children. Aust Fam Physician. 46 (12): 901-907.

2. Connett GJ, Thomas M. (2018). Dysfunctional Breathing in Children and Adults With Asthma. Front. Pediatr. 6: 406. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00406; PMid:30627527 PMCid:PMC6306426

3. Dafauce L, Romero D, Carpio C, Barga P, Quirce S, Villasante C, Fe Bravo M, Álvarez Sala R. (2021). Psychodemographic profile in severe asthma and effect of emotional mood disorders and hyperventilation syndrome on quality of life. BMC Psychol. 9 (1): 3. https://doi.org/10.1186/s40359-020-00498-y; PMid:33407846 PMCid:PMC7788781

4. Deraz T, Morsy M, Youssef W, Ezz B. (2018). Anxiety and depression in asthmatic children: impact on asthma control. QJM: An International Journal of Medicine. 111 (1): 62. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcy200.135

5. Endicott J, Nee J, Harrison W, Blumenthal R. (1993). Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire: a new measure. Psychopharmacol Bull. 29 (2): 321-326. https://doi.org/10.1037/t49981-000

6. Endicott J, Nee J, Yang R, Wohlberg C. (2006). Pediatric Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire (PQ-LES-Q): reliability and validity. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 45 (4): 401-407. https://doi.org/10.1097/01.chi.0000198590.38325.81; PMid:16601644

7. Hilaire G, Voiturona N, Menueta C, Ichiyamab RM, Subramanianb HH, Dutschmannb M. (2010). The role of serotonin in respiratory function and dysfunction. Respiratory Physiology & Neurobiology. 174 (1-2): 76-88. https://doi.org/10.1016/j.resp.2010.08.017; PMid:20801236 PMCid:PMC2993113

8. Kaplan A, Szefler SJ, Halpin DMG. (2020). Impact of comorbid conditions on asthmatic adults and children. NPJ Prim Care Respir Med. 30 (1): 36. https://doi.org/10.1038/s41533-020-00194-9; PMid:32820164 PMCid:PMC7441401

9. Катілов ОВ, Зайков СВ, Булат ЛМ, Лайко ЛІ. (2016). Психогенные расстройства дыхания у детей. Дитячий лікар. 1 (46): 26-33.

10. Хаустова ОО. (2016). Психосоматичний підхід до порушень вегетативної нервової системи у загальній лікарській практиці. НейроNews. 2-1: 34-39.

11. Клименко ВА, Сивопляс-Романова АС. (2014). Психопатии как коморбидные состояния бронхиальной астмы. Астма та алергія. 4: 13-17.

12. Kovacs M. (1992). The Children's Depression Inventory. North Tonawanda, NY, USA: Multi-Health Systems.

13. Лисиця ЮМ, Пипа ЛВ, Свістільнік РВ, Одарчук ІВ. (2019). Клінічні «маски» соматоформних розладів кардіореспіраторної системи і больових та неспецифічних соматоформних розладів, асоційованих з афективними станами, у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8 (104): 33-40. https://doi.org/10.15574/SP.2019.104.33.

14. Магомедова КА, Гусейнов АА, Чамсутдинов НУ. (2019). Опыт применения бронхографии для диагностики гипервентиляционного синдрома. Казанский медицинский журнал. 100 (3): 524-529. https://doi.org/10.17816/KMJ2019-524

15. Pérez Moreno MR, Alonso González IM, Gómez-Vallejo S, Moreno Pardillo DM. (2021). Somatoform disorders and functional somatic symptoms in children and adolescents. Revista de psiquiatria infanto-juvenil. 38 (2): 41-58. https://doi.org/10.31766/revpsij.v38n2a4

16. Pypa L, Lysytsia Yu, Svistilnik R, Rimsha S, Kernychnyi V. (2020). Depression in the structure of somatoform disorders in children, its significance, the role of serotonin and tryptophane in the emergence of these disorders. Georgian Medical News. 6 (303): 142-148.

17. Pypa LV, Lysytsia YuN, Svistilnik RV, Murhina MM. (2019). Screening investigation of distribution of mood disorders in adolescence and peculiarities of their currency. Wiadomosci Lekarskie. 72 (9); II: 1795-1801. https://doi.org/10.36740/WLek201909217; PMid:31622269

18. Ракита ДР, Куспаналиева ДС. (2012). Влияния гипервентиляционного синдрома на качество жизни больных бронхиальной астмой. Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова. 1: 86-90. https://doi.org/10.17816/PAVLOVJ2012187-91

19. Riglin L, Thapar A, Shelton KH, Langley K, Frederickson N, Rice F. (2016). Profiling depression in childhood and adolescence: the role of conduct problems. Journal of child psychology and psychiatry, and allied disciplines. 57 (4): 481-490. https://doi.org/10.1111/jcpp.12465; PMid:26400027 PMCid:PMC5102656

20. Safa M, Mehrian P, Hassanzad M. (2014). Prevalence of Depression in Children With Asthma. J Compr Ped. 5 (2): 17327. https://doi.org/10.17795/compreped-17327

21. Saragondlu Lakshminarasappa D, Chandrasekaran V, Kandasamy P. (2021). Co-morbid anxiety and depression in childhood asthma and its effect on symptom control: A cross sectional study. Pediatr Pulmonol. 56 (2): 378-383. https://doi.org/10.1002/ppul.25180; PMid:33219604

22. Shanahan L, Zucker N, Copeland WE, Bondy CL, Egger HL, Costello EJ. (2015). Childhood somatic complaints predict generalized anxiety and depressive disorders during young adulthood in a community sample. Psychological Medicine. 45 (8): 1-10. https://doi.org/10.1017/S0033291714002840; PMid:25518872 PMCid:PMC4691537

23. Tavel ME. (2017). Hyperventilation Syndrome: A Diagnosis Usually Unrecognize. J Intern Med Prim Healthcare. 1: 6. https://doi.org/10.24966/IMPH-2493/100006

24. Van Dixhoorn J, Duivenvoorden HJ. (1985). Efficacy of Nijmegen Questionnaire in recognition of the hyperventilation syndrome. J Psychosom Res. 29 (2): 199-206. https://doi.org/10.1016/0022-3999(85)90042-X

25. Veidal S, Jeppegaard M, Sverrild A, Backer V, Porsbjerg C. (2017). The impact of dysfunctional breathing on the assessment of asthma control. Respiratory Medicine. 123: 42-47. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2016.12.008; PMid:28137495