Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 4(124): 21-27. doi 10.15574/SP.2022.124.21
Крючко Т. О.¹, Щербак В. В.¹, Ткаченко О. Я.¹, Бубир Л. М.¹, Полич Т. М.^2
1Полтавський державний медичний університет,
²КП «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня Полтавської обласної ради», Україна

Для цитування: Крючко ТО, Щербак ВВ, Ткаченко ОЯ, Бубир ЛМ, Полич ТМ. (2022). Характеристика особливостей клініко-діагностичних аспектів сезонного алергічного риніту в дітей Полтавського регіону. Сучасна педіатрія. Україна. 4(124): 21-27. doi 10.15574/SP.2022.124.21.
Стаття надійшла до редакції 25.01.2022 р., прийнята до друку 20.04.2022 р.

Високий рівень поширеності сезонного алергічного риніту (САР) серед дітей продовжує неухильно зростати. Проте відмічається не тільки збільшення частоти алергопатології як самостійної нозології, але й поєднання її з іншими атопічними захворюваннями. Слід зазначити, що коморбідність САР із бронхіальною астмою, алергічним кон’юнктивітом, атопічним дерматитом суттєво погіршують щоденну діяльність та якість життя дітей.
Мета – вивчити особливості перебігу САР у дітей на тлі супутніх захворювань залежно від віку пацієнта; проаналізувати структуру пилкової сенсибілізації з урахуванням ретроспективних результатів шкірного алерготестування.
Матеріали та методи. Для ретроспективного дослідження відібрано та проаналізовано 890 історій хвороб дітей із САР, віком 3-15 років, у період 2010-2020 рр. Критеріями залучення були позитивні шкірні алерготестування принаймні на один пилковий алерген у тестовій панелі. Під час аналізу пацієнтів поділено на три вікові групи: І – діти дошкільного віку (3-6 років); ІІ – молодшого шкільного віку (7-10 років); ІІІ – середнього шкільного віку (11-15 років).
Результати. Встановлено, що коморбідність САР певним чином залежить від віку дитини. Так, серед дітей І групи найчастіше відмічається поєднання САР із рецидивним обструктивним бронхітом та атопічним дерматитом, тоді як у пацієнтів ІІ та ІІІ групи – з алергічним кон’юнктивітом і бронхіальною астмою. Клінічна картина захворювання суттєво не залежить від віку хворого та характеризується середнім ступенем тяжкості алергічного риніту. Дослідження спектра сенсибілізації до пилкових алергенів показує достовірне превалювання частки дітей з підвищеною чутливістю до алергену амброзії. Встановлено, що більш ніж у третини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку також найчастіше спостерігається чутливість до полину та кукурудзи, тоді як в осіб середнього шкільного віку – до тимофіївки, костриці, полину, пажитниці та циклахени.
Висновки. Отже, проведене дослідження дало змогу встановити особливості клінічного перебігу, ступінь тяжкості, поєднання САР з іншими захворюваннями та виявити найбільш етіологічно значущі пилкові алергени, які є пріоритетними у виникненні САР у дітей Полтавського регіону.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, сезонний алергічний риніт, клініко-діагностичні особливості, спектр сенсибілізації.
ЛІТЕРАТУРА

1. Baiardini I, Fasola S, La Grutta S et al. (2022). Rhinitis and Asthma Patient Perspective (RAPP): Clinical Utility and Predictive Value. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 10: 846-852.e1. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2021.10.025; PMid:34695596

2. Банадига НВ. (2019). Диференційна діагностика та лікувальна тактика педіатра при повторних епізодах бронхообструктивного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 7 (103): 67-72. https://doi.org/10.15574/SP.2019.103.67.

3. Blaiss MS, Hammerby E, Robinson S, Kennedy-Martin T, Buchs S. (2018). The burden of allergic rhinitis and allergic rhinoconjunctivitis on adolescents: A literature review. Ann Allergy Asthma Immunol. 121 (1): 43-52.e3. https://doi.org/10.1016/j.anai.2018.03.028; PMid:29626629

4. Bonato M, Bazzan E, Snijders D et al. (2018). Clinical and Pathologic Factors Predicting Future Asthma in Wheezing Children. A Longitudinal Study. Am J Respir Cell Mol Biol. 59 (4): 458-466. https://doi.org/10.1165/rcmb.2018-0009OC; PMid:29812990

5. Bousquet JJ, Schünemann HJ, Togias A et al. (2019). Next-generation ARIA care pathways for rhinitis and asthma: a model for multimorbid chronic diseases. Clin Transl Allergy. 9: 44. https://doi.org/10.1186/s13601-019-0279-2; PMid:31516692 PMCid:PMC6734297

6. D'Elia C, Gozal D, Bruni O et al. (2021). Allergic rhinitis and sleep disorders in children – coexistence and reciprocal interactions. J Pediatr (Rio J). 31: S0021-7557(21)00176-5. https://doi.org/10.1016/j.jped.2021.11.010; PMid:34979134

7. Дуда ЛВ, Охотнікова ОМ. (2018). Клініко-епідеміологічна характеристика найпоширеніших алергічних захворювань у дітей. Здоров’я дитини. 13 (4): 345-355. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.4.2018.137017.

8. Haanpää L, Af Ursin P, Nermes M, Kaljonen A, Isolauri E. (2018). Association of allergic diseases with children's life satisfaction: population-based study in Finland. BMJ Open. 8 (3): e019281. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-019281; PMid:29602839 PMCid:PMC5884348

9. Глогуш ІІ, Охотнікова ОМ. (2021). Алергічний риніт у дітей дошкільного віку: клініко-алергологічна характеристика та коморбідність. Актуальні проблеми сучасної медицини. 8: 32-40. doi: 10.26565/2617-409X-2021-8-03.

10. Kim BK, Kim JY, Kang MK et al. (2016). Allergies are still on the rise? A 6-year nationwide population-based study in Korea. Allergology International. 65: 186-191. https://doi.org/10.1016/j.alit.2015.11.002; PMid:26666496

11. Курченко АІ, Плахотна ДВ, Красько ІМ та ін. (2020). Сучасні погляди на механізми розвитку атопічного маршу. Астма та алергія. 4: 53-62. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2020-4-53-62.

12. Li Ch, Sayeau K, Ellis AK. (2020). Air Pollution and Allergic Rhinitis: Role in Symptom Exacerbation and Strategies for Management. Asthma Allergy. 13: 285-292. https://doi.org/10.2147/JAA.S237758; PMid:32922045 PMCid:PMC7457822

13. Pinart M, Benet M, Annesi-Maesano I et al. (2014). Comorbidity of eczema, rhinitis, and asthma in IgE-sensitised and non-IgE-sensitised children in MeDALL: a population-based cohort study. Lancet Respir Med. 2 (2): 131-140. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(13)70277-7

14. Rajaee A, Masquelin ME, Pohlgeers KM. (2021). Pediatric Allergy: An Overview. Prim Care. 48 (3): 517-530. https://doi.org/10.1016/j.pop.2021.04.006; PMid:34311855

15. Schuler Iv CF, Montejo JM. (2021). Allergic Rhinitis in Children and Adolescents. Immunol Allergy Clin North Am. 41 (4): 613-625. https://doi.org/10.1016/j.iac.2021.07.010; PMid:34602232

16. Sultész M, Horváth A, Molnár D et al. (2020). Prevalence of allergic rhinitis, related comorbidities and risk factors in schoolchildren. Allergy Asthma Clin Immunol. 16: 98. https://doi.org/10.1186/s13223-020-00495-1; PMid:33292450 PMCid:PMC7661153

17. Уманець ТР, Матвєєва СЮ. (2016). Алергічний риніт у дітей: на допомогу лікарю-педіатру. Здоров’я дитини. 5 (73): 137-140. https://doi.org/10.22141/2224-0551.5.73.2016.78313.

18. Зайков СВ, Гацька ДО, Корицька ІВ. (2015). Поширеність алергічних захворювань (бронхіальної астми, алергічного риніту, атопічного дерматиту) серед дітей та молоді Вінницької області (результати 2-го етапу клініко-епідеміологічного дослідження). Астма і Алергія. 3: 28-34.