Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 1(89): 45-48; doi 10.15574/PP.2022.89.45
Лісецька І. С., Воляк Ю. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Воляк ЮМ. (2022). Створення ментальних карт – інноваційний спосіб організації інформації під час навчання. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(89): 45-48; doi 10.15574/PP.2022.89.45.
Стаття надійшла до редакції 09.12.2021 р.; прийнята до друку 12.03.2022 р.

Реформування вищої освіти, у тому числі медичної, передбачає впровадження новітніх освітніх технологій, що дає змогу підготувати майбутніх лікарів, здатних синтезувати набутий теоретичний і практичний матеріал, щоб правильно встановити діагноз та обрати лікування, самостійно прийняти рішення в нестандартних ситуаціях, тобто розвинути в лікарів клінічне мислення. Установлено, що інформацію, яка подається в текстовому варіанті, засвоює близько 70% здобувачів освіти, тоді як текст, доповнений схемами, рисунками, таблицями, – близько 95% студентів. Водночас, з одного боку, дає змогу охопити всю структуру поданого матеріалу, а з іншого – виявляє специфіку й особливості кожного навчального елемента зокрема. Одним із сучасних інноваційних способів організації інформації під час навчання є ментальні карти – це техніка візуалізації мислення; спосіб запису, за допомогою списків, блоків та схем (наприклад, «дерев» або діаграм зав’язків). Ментальні карти широко застосовуються під час навчального процесу в різних галузях освіти, наприклад для опрацювання та упорядкування інформації, ведення конспектів практичних занять та лекцій, проведення практичних занять, створення презентацій лекцій. Крім того, ці карти активізують креативну складову з метою генерації нових ідей, мозкових штурмів тощо. Ментальні карти можуть створюватись як способом малювання, так і за допомогою комп’ютерних програм, наприклад «Сoogle» (www.coggle.it), «Freemind», «MindMeister» (www.mindmeister.com) тощо.
Отже, для кращого засвоєння інформації, удосконалення підготовки здобувачів освіти до підсумкової атестації та подальшої професійної діяльності доцільно використовувати різноманітні сучасні освітні технології, у тому числі створення ментальних карт, що дає змогу розвивати мислення, пам’ять і уяву, а також творчий потенціал, що сприяє ефективному формуванню у здобувачів освіти професійних компетентностей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ментальна карта, технологія навчання, інформація, навчальний процес.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абуватфа С, Лунгол ОМ, Суховірська ЛП. (2019). Особливості використання ментальних карт на заняттях природничо-наукових дисциплін закладів вищої медичної освіти. Наукові записки. 183: 206-209. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2019-1-183-206-209

2. Бубич ОА, Гилевич ЕГ. (2016). Клиповое мышление и организация педагогического процесса в вузе. Моделирование эффективной речевой коммуникации в контексте академического и профессионально ориентированного взаимодействия: сб. науч. ст. / подобщ. ред. О. В. Лущинской ЕВ. Савич. Минск: Белорус. гос. Университет: 65-71. URL: http://elib.bsu.by/handle/123456789/1.

3. Бьюзен Т. (2003). Супермышление. Пер. з англ. ЕА Самсонов. Мн.: Попурри: 304.

4. Бьюзен Т. (2007). Карты памяти. Используй свою память на 100%. М: Росмэн-Пресс: 96.

5. Долгопол О. (2018). Використання ментальних карт у підготовці викладачів ВМНЗ. Теорія і практика управління соціальними системами. 1: 73-80.

6. Колтунович ТА, Поліщук ОМ. (2019). Використання ментальних карт як засобу візуалізації у процесі викладання соціальної психології. Молодий вчений. 7.1 (71.1): 19-26.

7. Левків МО. (2016). Застосування кейс-методу у фаховій підготовці студентів-іноземців на кафедрі терапевтичної стоматології. Медична освіта. 3: 71-74.

8. Машкіна ВВ. (2011). Використання ментальних карт у підготовці фахівців з географії. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 13: 62-64.

9. Перегудова В. (2020). Mind map як засіб візуалізації технологічних процесів. Наукові записки БДПУ. 3: 88-97. https://doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-88-97

10. Пушкар ОІ, Завгородня ОС. (2018). Використання карт пам’яті для структурування інформаційного простору навчальних дисциплін у E-LEARNING. Системи обробки інформації. 2 (153): 108-116.

11. Романовська О. (2019). Застосування асоціативних методів навчання в підготовці магістрів освітніх наук. Теорія і практика управління соціальними системами. 1: 28-40. https://doi.org/10.20998/2078-7782.2019.1.03

12. Романовський ОГ, Гриньова ВМ, Ревзан ОО. (2018). Ментальні карти як інноваційний спосіб організації інформації в навчальному процесі вищої школи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2 (64): 185-196.