Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 2(122): 5-14. doi 10.15574/SP.2022.122.5
Знаменська Т. К., Марушко Р. В., Дудіна О. О., Воробйова О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Знаменська ТК, Марушко РВ, Дудіна ОО, Воробйова ОВ. (2022). Основні тенденції стану здоров’я новонароджених України. Сучасна педіатрія. Україна. 2(122): 5-14. doi 10.15574/SP.2022.122.5.
Стаття надійшла до редакції 09.11.2021 р., прийнята до друку 06.03.2022 р.

Здоров’я новонароджених створює умови для оптимального фізичного і розумового розвитку майбутнього покоління. Наявність будь-якої патології в неонатальний період може призвести в майбутньому до підвищення захворюваності, зниження працездатності, скорочення тривалості життя та до значних економічних втрат.
Мета – виявити характерні тенденції стану здоров’я новонароджених України за даними показників їхнього фізичного розвитку, захворюваності та смертності.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки стану здоров’я новонароджених в Україні у ХХІ ст. за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX – BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення.
Результати. Зменшення чисельності новонароджених, що народилися в закладах МОЗ України, з 387,9 тис. у 2000 р. до 283,6 тис. у 2020 р. супроводжувалося негативною тенденцією узагальненого об’єктивного критерію їхнього здоров’я – збільшенням частоти маловагових дітей з 5,39% до 5,66%, ВШ з 95% ДІ 1,19 (1,16-1,21) відповідно за стабільного перевищення кількості маловагових над недоношеними новонародженими на 20,2-9,2%. Водночас спостерігається позитивна тенденція виживання новонароджених у перші 168 годин життя (99,36% і 99,7%), яка передусім зумовлена збільшенням цього показника відповідно в новонароджених із масою тіла при народженні 500-999 г з 22,95% до 65,86%, ВШ з 95% ДІ 7,19 (5,9-8,7), та з масою тіла 1000-1499 г з 84,43% до 91,87%, ВШ з 95% ДІ 2,12 (1,5-2,8), і збільшення індексу здоров’я новонароджених із 72,0% у 2000 р. до 81,7% у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 1,66 (1,64-1,58).
Динамічний аналіз частоти хворих новонароджених засвідчив послідовне зниження її з 272,1‰ у 2000 р. до 183,3‰ у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 0,6 (0,59-0,61), за рахунок зменшення таких патологій, як внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія (з 111,67‰ до 13,6‰), випадки сповільненого росту та недостатності живлення плода (з 72,67‰ до 18,3‰), пологові травми (з 34,75‰ до 20,79‰), природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (з 30,7‰ до 26,8‰). Водночас тривожною є негативна динаміка тяжких, що спричиняють інвалідизацію дітей, перинатальних станів – уроджених пневмоній (з 3,18‰ у 2000 р. до 5,82‰ у 2020 р.), сепсису новонароджених (з 0,09‰ до 1,21‰ відповідно), а за період з 2010 р. – інших порушень церебрального статусу новонародженого (з 18,5‰ до 33,86‰), а з 2015 р. – неонатальної жовтяниці (з 31,11‰ до 49,65‰).
Ключові маркери стану здоров’я новонароджених – рівні неонатальної і ранньої неонатальної смертності мали позитивну динаміку і становили відповідно у 2000 р і 2020 р. 6,7‰ і 4,45‰, ВШ з 95% ДІ 0,68 (0,64-0,73), та 4,7‰ і 2,98‰, ВШ з 95% ДІ 0,65 (0,6-0,7). При цьому за даними перинатального аудиту виявлено заниження реального рівня ранньої неонатальної смертності в цілому у 2,1-2,3 раза та перевищення в 1,5 раза її пропорційного показника серед немовлят із масою тіла при народженні ≥1500 г.
Висновки. Системний аналіз показників здоров’я новонароджених свідчить, що для його зміцнення доцільно оптимізувати якість медичної допомоги на всіх рівнях її надання на основі динамічного аналізу її стану.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, вагові категорії, виживання, захворюваність, рання неонатальна, неонатальна смертність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алтынбаева ГБ, Божбанбаева НС, Адильбекова ИМ, Жексенғұл СС. (2017). Современные представления о рождении детей с малым весом, оценка их развития. Вестник Казнму. 1. 643-649.

2. Антипкін ЮГ, Марушко РВ, Дудіна ОО. (2021). Еволюція малюкової смертності в Україні. Сучасна Педіатрія Україна. 1 (113): 6-14. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.6.

3. Дудник СВ. (2021). Обґрунтування інноваційної системи медико-соціальної допомоги дітям до 5 років в Україні. Соціальна медицина. Автор. дис на здобуття наук. ступ. докт. мед наук. Харків: 40.

4. Гнедько ТВ. (2021). Здоровьеобразующие технологии выхаживания недоношенных детей. 14.01.08. Педиатрия. Автор дисс на соискание докт мед наук. Минск: 51. https://doi.org/10.1055/a-1268-1584

5. Хименко ТН, Михайленко ВЕ, Адаховская АА. (2014). Динамика показателей физического развития у преждевременно рожденных детей на первом году жизни. Perinatologiya i Pediatriya. 4 (60): 45-48. https://doi.org/10.15574/PP.2014.60.45.

6. Крывкина НН. (2015). Психомоторное развитие и показатели здоровья детей, родившихся с очень низкой и экстремально низкой массой тела, на первом году жизни 14.01.08. Педиатрия. Автор дисс канд мед наук. Самара: 24.

7. Лещенко ЯА, Лещенко ЯА, Боева АВ, Лахман ТВ. (2015). Особенности заболеваемости беременных, рожениц и новорожденных в Ииркутской области. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 12 (2): 274-278. URL: http://www.applied-research.ru/ru/article/view?id=7902.

8. ООН. (2017). Цілі сталого розвитку для дітей України. Національна доповідь. URL: https://ukraine.un.org/uk/49413-2017-nacionalna-dopovid-cili-stalogo-rozvitku-ukraina.

9. Шунько ЄЄ, Бєлова ОО, Лакша ОТ, Орлова ТО, Старенька СЯ. (2016). Аналіз перинатальної патології дітей, які народились з дуже малою масою тіла, і стану здоров’я їхніх матерів Здоровье женщины. 1(107): 176-179. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_38.

10. Слабкий ГО, Габорець ЮЮ, Дудіна ОО. (2017). Доступність недоношеним новонародженим високоспеціалізованої перинатальної допомоги. Intermedical Jornal. Словачина. 2 (10): 74-78.

11. Суханова ЛП. (2006). Оптимизация перинатальной помощи как важнейший фактор сохранения здоровья населения России. Дис д-ра мед наук: 14.01.33. Москва: 309. URL: http://www.dslib.net/soc-medicina/optimizacija-perinatalnoj-pomowi-kak-vazhnejshij-faktor-sohranenija-zdorovja.html.

12. ВОЗ. (2020). Мировая статистика здравоохранения. Мониторинг показателей здоровья в отношении ЦУР, целей в области устойчивого развития. URL: https://recipe.by/wp-content/uploads/2021/10/Trebovaniya-dlya-avtorov_Rus-1.pdf.

13. ВОЗ. (2020). Повышение показателей выживаемости и благополучного развития новорожденных. URL: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/newborns-reducing-mortality.

14. WHO. (2021). The Global Strategy For Women’s, Children’s And Adolescents’ Health (2016-2030). Every Woman Every Child. URL: https://www.who.int/life-course/partners/global-strategy/globalstrategyreport2016-2030-lowres.pdf.

15. Заболотько ВМ, Руденко НГ, Руденко ОВ. (2021). Моніторинг якості надання медичних послуг під час реформування акушерсько-педіатричної допомоги населенню України у закладах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління МОЗ України: аналіт.-стат. дов. протягом 12 міс. 2016-2020 р. Київ: ДЗ Центр мед стат МОЗ України: 42.

16. Знаменська ТК, Воробйова ОВ, Дудіна ОО, Руденко НГ. (2019). Характеристика діяльності закладів перинатальної допомоги в Україні: неонатологічна служба. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 9 (4): 38-46. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.8.