Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 100-100; doi 10.15574/PS.2022.74.100
Пономаренко М. В., Пузько А. А., Штанько І. І., Маркевич О. В.
Національна академія медичних наук України, м. Київ
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Показати переваги лапароскопічної техніки як метода для найкращої візуалізації та, як результат, для спрощення методики хірургічного втручання при дивертикулі сечового міхура; навести техніку антирефлюксної операції при міхурово-сечовідному рефлюксі різного ступеня в дітей.
Мета – поділитися досвідом і описати техніку створення антирефлюксного механізму, навести лайфхаки для спрощення дивертикулектомії сечового міхура.
Матеріали та методи. У 2016-2021 рр. було 23 пацієнти з МСР різного ступеня. Двоє з них було з дивертикулом сечового міхура. В одному випадку – ектопія сечоводу в дивертикул. В іншому – місце впадіння сечоводу було анатомічно правильним.
Результати. Етапи проведення. Положення пацієнта – на спині з валиком під поперекову ділянку. Оптичний порт встановлювався трансумбілікально. Встановлювалося два робочих порти: по середній лінії між пупком і верхньою передньою клубовою вістю таза відповідно. Пневмоперитоніум – 8-10 мм рт. ст.
Техніка проведення. Одночасно з лапароскопією проводилася цистоскопія для кращої візуалізації меж дивертикулу. Після чого дивертикул висікався, стінки сечового міхура ушивалися. У разі ектопії сечоводу в дивертикул виконувалася уретероцистомія, з наступним антирефлюксним захистом за Lich -Gregoir. В іншому випадку застосовувався тільки антирефлюксний захист.
Особливості техніки антирефлюксного захисту. Розмітка та формування підслизового тунелю проводилася за рахунок гачка і/або ножиць, попередньо здійснивши тракцію сечового міхура над сечоводом у напрямку передньої черевної стінки. Наступним кроком сечовий міхур фіксувався завдяки трьом тримачам, які виводилися на зовні. Отже, стало зручніше виконувати десекцію шарів сечового міхура. Проводилося укладення сечоводу у сформоване ложе та наступне зшивання стінок сечового міхура розсмоктуючим шовним матеріалом 4/0.
Особливості дренування. У разі виконання антирефлюксного захисту стент у сечовід не встановлювався. При уретероцистонеостомії стент встановлювався на термін 30 діб.
Дренування черевної порожнини виконувалося у всіх випадках. У сечовий міхур додатково встановлювався сечовий катетер фолей на 3 доби.
Інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не було. Тривалість оперативного втручання – до 180 хв.
Висновки. Лапароскопічна уретероцистонеостомія є більш зручною для хірурга та більш щадною для пацієнта. Дає змогу значно зменшити кількість післяопераційних ускладнень. А одночасна лапароскопічна дивертикулектомія сечового міхура показує значну перевагу в зручності візуалізації дивертикулу та в простішому видаленні дивертикулу сечового міхура.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дивертикул сечового міхура, лапароскопія, уретероцистомія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Garat JM, Angerri O, Caffaratti J, Moscatiello P, Villavicencio H. (2007). Primary congenital bladder diverticula in children. Urology. 70: 984-988. https://doi.org/10.1016/j.urology.2007.06.1108; PMid:18068458

2. Macejko AM, Viprakasit DP, Nadler RB. (2008). Cystoscope- and robot-assisted bladder diverticulectomy. J Endourol. 10: 2389-2391. https://doi.org/10.1089/end.2008.0385; PMid:18937603

3. Moralioglu S, Bosnali O, Celayir AC, Sahin C. (2014). Extravesical approach in paraureteral bladder diverticulum. A case report. W Indian Med J. 63: 201-203. https://doi.org/10.7727/wimj.2012.113; PMid:25303263 PMCid:PMC4655664