Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 40-44; doi 10.15574/PS.2022.74.40
Коробко Ю. Є.¹, Конопліцький В. С.¹, Федусь В. П.^2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Коробко ЮЄ, Конопліцький ВС, Федусь ВП. (2022). Ультрасонографія в діагностиці гострого апендициту у дівчат. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(74): 40-44; doi 10.15574/PS.2022.74.40.
Стаття надійшла до редакції 16.11.2021 р., прийнята до друку 6.03.2022 р.

Гострий апендицит є найпоширенішою причиною абдомінального болю, що потребує невідкладного хірургічного втручання в дітей, і є істинно ургентною патологією шлунково-кишкового тракту. Попередній діагноз насамперед встановлюють на підставі клінічних даних, проте в ході подальшого дообстеження невід’ємною частиною діагностичного процесу є додаткові методи дослідження – загальний аналіз крові, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини.
Мета – визначити комплексну діагностичну значущість УЗД в пацієнток з абдомінальним больовим синдромом.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 200 медичних карт стаціонарних хворих, які лікувалися у 2021 р. у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні з приводу апендициту. Дослідження проведено на основі аналізу медичних карт стаціонарних хворих. У 2021 р. у вищезазначеній лікарні виконано УЗД 200 дівчатам з абдомінальним больовим синдромом із допплерівським скануванням на ультразвукових  апаратах «SAMSUNG H60» (виробник Південна Корея) та «SAMSUNG» LS22EMU1HS (Seoul. Korea, 2016). Віковий розподіл дівчат: 0-3 роки – 8 (4%) дівчаток, 4-12 років – 86 (43%) дітей, 13-18 років – 106 (53%) дівчат.
Результати. Одночасне зіставлення динаміки місцевих змін у клінічній картині, гемограмі, величині ендогенної інтоксикації та візуальних знахідок при УЗД органів черевної порожнини дає змогу уникнути невиправданого оперативного втручання в пацієнтів з абдомінальним болем і спрямувати лікаря на вірний тактичний хід у сумнівних випадках.
Висновки. Тільки правильно зібраний анамнез, оцінка фізикальних і клініко-лабораторних показників і даних лабораторних методів обстеження, залучення необхідних вузьких спеціалістів дають змогу уникати помилок у діагностиці гострого апендициту в дітей. Доцільним і виправданим у діагностичній оцінці клінічної картини при підозрі на гострий апендицит є зіставлення показників сумарного індексу ендогенної інтоксикації з ультразвуковим методом виявлення апендикса в динаміці перебігу патологічного процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дівчат.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: УЗД, апендицит, діагностика, хірургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ivanko OV, Kalyna RA. (2014). Problemy ta napriamy suchasnoho likuvannia hostroho apendytsytu. Khirurhiia Ukrainy. 3: 100-104.

2. Конопліцький ВС, Коробко ЮЄ, Мотигін ВВ. (2020). Інтегральна оцінка ендогенної інтоксикації організму в прогнозуванні форм перебігу гострого апендициту в дітей. Art of Medicine: 92-97.

3. Конопліцький ВС, Погорілий ВВ, Димчина ЮА, Михальчук ТІ, Коробко ЮЄ. (2020). Аналіз причин розвитку деструктивних форм гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 43-47. https://doi.org/10.15574/PS.2020.67.43

4. Кушнир АВ, Зуев ВВ. (2015). Ультразвуковая диагностика и компьютерная томография острого аппендицита. Бюллетень медицинских интернет-конференций. 5 (5): 627.

5. Pereyaslov A, Nykyforuk O, Rusak P, Tolstanov O. (2020). Laboratory markers in the diagnostic of acute appendicitis and its complicated forms in Children. Surgical Chronicles. 25 (4): 332-336.

6. Русак ПС, Толстанов ОК, Рибальченко ВФ, Стахов ВВ, Волошин ЮЛ. (2020). Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 3 (68): 28-36. https://doi.org/10.15574/PS.2020.68.28

7. Vasylev AIu, Olkhova EB. (2010). Ultrazvukovaia dyahnostyka v neotlozhnoi detskoi praktyke. Moskva. HЭOTAR-Medya: 832.