- Аналіз ефективності використання системи гало-гравітаційної тракції як фактора, що впливає на крововтрату при хірургічній корекції складних сколіотичних деформацій у дітей
Аналіз ефективності використання системи гало-гравітаційної тракції як фактора, що впливає на крововтрату при хірургічній корекції складних сколіотичних деформацій у дітей
Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 34-39; doi 10.15574/PS.2022.74.34
Левицький А. Ф.1, Рогозинський В. О.1,2, Бензар І. М.1, Доляницький М. М.1,2, Карпінська О. Д.3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
3ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків
Для цитування: Левицький АФ, Рогозинський ВО, Бензар ІМ, Доляницький ММ, Карпінська ОД. (2022). Аналіз ефективності використання системи гало-гравітаційної тракції як фактора, що впливає на крововтрату при хірургічній корекції складних сколіотичних деформацій у дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(74): 34-39; doi 10.15574/PS.2022.74.34.
Стаття надійшла до редакції 09.11.2021 р., прийнята до друку 6.03.2022 р.
Систему гало-гравітаційної тракції (ГГТ) широко застосовують у провідних клініках світу як етапний метод корекції складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей. На сьогодні не існує єдиного підходу використання цієї методики, і кожний лікар приймає рішення щодо схеми лікування імпірично, спираючись на власний клінічний досвід.
Мета – визначити фактори, які впливають на об’єм крововтрати при хірургічній корекції сколіотичної деформації в дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 76 пацієнтів віком 7-17 років, у середньому – 11,0±2,8 року. І (дослідна) група – 38 дітей, яких лікували з використанням ГГТ відповідно до розробленої тактики етапного хірургічного лікування; ІІ (контрольна) група – 38 дітей, яким виконували одномоментну хірургічну корекцію. Вік дітей у І групі становив 11,0±2,8 року, у ІІ групі – 11,2±2,8 року, вік дітей у групах був статистично однаковим (t=-0,409; p=0,684). Було 28 (36,8%) хлопчиків та 48 (63,2%) дівчат. Розподіл дітей за віком та статтю в групах був однаковим. Дані щодо операційної крововтрати опрацьовані статистично.
Результати. За даними статистичного дослідження, на крововтрату при хірургічній корекції сколіотичної деформації найбільше впливає кут деформації та вік пацієнта. При куті деформації >100° крововтрата значуще більша, ніж при куті <100°. У дітей віком від 14 років також спостерігали значуще збільшення крововтрати, і це пов’язано не тільки з більшою масою тіла, але й з тим, що в цих дітей був більший кут деформації хребта, а також при застосуванні ГГТ кут деформації зменшується менше, ніж у молодших дітей.
Висновки. Визначено, що після ГГТ в дітей статистично значуще (р<0,001) зменшився кут деформації в середньому на 36,5±14,9°. Зміна деформації у хлопців та дівчат відбувалася однаково. При хірургічній корекції сколіотичної деформації <100° крововтрата (1025,0±235,9 мл) статистично значуще (p<0,001) менша за крововтрату при корекції деформації >100° (1297,5±327,8 мл). З віком у дітей збільшується крововтрата, причому ця різниця між віковими підгрупами статистично значуща (α=0,05). Величина кута сколіотичної деформації після хірургічної корекції має середній статистично значущий (r=0,576; p=0,001) вплив на крововтрату, величина хірургічної корекції деформації на крововтрату (r=0,015; p=0,879) не впливає.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інтраопераційна крововтрата, деформація хребта, гало-гравітаційна тракція.
ЛІТЕРАТУРА
1. Everitt BS, Skrondal A. (2010). The Cambridge Dictionary of Statistics. Ed. 4. Cambridge University Press: 480. https://doi.org/10.1017/CBO9780511779633
2. Little JP, Izatt MT, Labrom RD, Askin GN, Adam CJ. (2013, May 16). An FE investigation simulating intra-operative corrective forces applied to correct scoliosis deformity. Scoliosis. 8 (1): 9. https://doi.org/10.1186/1748-7161-8-9; PMid:23680391 PMCid:PMC3680303
3. Мезенцев АО, Петренко ДЄ. (2018). Ретроспективний аналіз ускладнень після хірургічного лікування уродженого кіфозу у дітей. Ортопедия, травматология и протезирование. 3: 39-44. https://doi.org/10.15674/0030-59872018339-44
4. Rohozynskyi V, Levytskyi A, Dolianytskyi M, Benzar I. (2020). Treatment of Severe Spinal Deformations in Children with Idiopatic Scoliosis Using Halo-Gravity Traction. Wiadomości Lekarskie. 73 (10): 2144-2149. https://doi.org/10.36740/WLek202010107; PMid:33310937
5. Salmingo R, Tadano S, Fujisaki K et al. (2012). Corrective force analysis for scoliosis from implant rod deformation. Clin Biomech (Bristol, Avon). 27: 545-550. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2012.01.004; PMid:22321374
6. Semmelink K, Hekman EEG, van Griethuysen M, Bosma J, Swaan A, Kruyt MC. (2021, Jan). Halo pin positioning in the temporal bone; parameters for safe halo gravity traction. Spine Deform. 9 (1): 255-261. https://doi.org/10.1007/s43390-020-00194-2; PMid:32915397
7. Vidal-Lesso A, Ledesma-Orozco E, Daza-Benítez L, Lesso-Arroyo R. (2014). Mechanical Characterization of Femoral Cartilage Under Unicompartimental Osteoarthritis. Ingeniería mecánica tecnología y desarrollo. 4 (6): 239-246.
8. Voor MJ, Anderson RC, Hart RT. (1997, Sep). Stress analysis of halo pin insertion by non-linear finite element modeling. J Biomech. 30 (9): 903-909. https://doi.org/10.1016/S0021-9290(97)82887-4
9. Wang Y, Li C, Liu L, Li H, Yi X. (2021). Presurgical Short-Term Halo-Pelvic Traction for Severe Rigid Scoliosis (Cobb Angle >120): A 2-Year Follow-up Review of 62 Patients. Spine (Phila Pa 1976). 46 (2): E95-E104. https://doi.org/10.1097/BRS.0000000000003740; PMid:33038196