HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):88–92; doi 10.15574/HW.2016.109.88 
 

Роль тиреоїдної дисфункції у генезі гестаційних та перинатальних ускладнень 
 

Аліпова Н. Ф.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

Мета дослідження: вивчення гестаційних ускладнень, перинатальних наслідків, стану новонароджених при тиреоїдній дисфункції, можливості їхньої профілактики.

Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження та аналіз перебігу вагітності та перинатальних наслідків у 118 вагітних–носіїв антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), які були рандомізовані на дві групи. Група А (експериментальна) включала 59 вагітних–носіїв АТ-ТПО, які щодня отримували препарат левотироксину натрію (50–75 мкг/добу) і курс імуноглобуліну для внутрішньовенного введення в дозі 50 мл тричі з періодичністю 1 раз на 3 дні. Група В (порівняння) включала 59 вагітних–носіїв АТ-ТПО, які отримували терапію гестаційних і перинатальних ускладнень відповідно до наказів МОЗ України. Контрольну групу склали 40 умовно здорових пацієнток з нормальним рівнем АТ-ТПО і фізіологічним перебігом гестаційного процесу. Проведено аналіз стану новонароджених від матерів досліджуваних груп.

Результати. Установлено, що у вагітних–носіїв АТ-ТПО, достовірно частіше реєстрували такі ускладнення вагітності, як загроза переривання у всіх термінах гестації, гестози, дистрес плода. Особливістю перебігу вагітності у жінок–носіїв АТ-ТПО є високий ризик переривання в терміні гестації до 12 тиж. Під час аналізу перинатальних результатів установлено, що новонароджені від матерів без корекції носійства АТ-ТПО мають меншу масу тіла при народженні і більш виражений ступінь асфіксії.

Заключення. Корекція дисфункції щитоподібної залози на тлі автоімунного процесу препаратами левотироксину і імуноглобуліну достовірно знижує відсоток гестаційних і перинатальних ускладнень.

Ключові слова: вагітність, носійство антитіл до тиреоїдної пероксидази, невиношування, гестаційні і перинатальні ускладнення.

Література: 
1. Глазанова ТВ, Бубнова ЛН, Трунин ЕМ. 2004. Продукция некоторых цитокинов у больных с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы. Пробл. эндокринологии 3:29–32.

2. Перминова СГ. 2010. Бесплодие у женщин с патологией щитовидной железы: принципы диагностики, тактика ведения. Автореф. дис. д-ра мед. наук. М:49.

3. Фадеев ВВ, Перминова СГ, Назаренко ТА, Корнеева ИЕ, Мельниченко ГА, Дедов ИИ. 2009. Заболевания щитовидной железы и репродуктивная функция женщины: пособие для врачей. М, МАИ-ПРИНТ:52.

4. Фадеев ВВ. 2012. По материалам клинических рекомендаций по диагностике и лечению заболеваний щитовидной железы во время беременности и в послеродовом периоде Американской тиреоидной ассоциации. Клиническая и экспериментальная тиреоидология 8;1:7–18.

5. Boogaard E, Vissenberg R, Land JA et al. 2011. Significance of (sub)clinical thyroid dysfunction and thyroid autoimmunity before conception and in early pregnancy: a systematic review. HumReprod Update. 17;5:605–619. http://dx.doi.org/10.1093/humupd/dmr024; PMid:21622978

6. Krassas GE, Poppe K, Glinoer D. 2010, October. Thyroid Function and Human Reproductive Health. Endocrine Reviews 31;5:702–755.

7. Monteleone P, Parrini D, Faviana P et al. 2011. Female infertility related to thyroid autoimmunity: the ovarian follicle hypothesis. American Journal of Reproductive Immunology 66:108–114. http://dx.doi.org/10.1111/j.1600-0897.2010.00961.x; PMid:21241400

8. Poppe K, Velkeniers B, Glinoer D. 2008. Thyroid autoimmunity and female infertility. Thyroid International. 4;1:11.

9. Prummel MF, Wiersinga WM. 2004. Thyroid autoimmunity and miscarriage. Eur. J. Endocrinol. 150:751–755. http://dx.doi.org/10.1530/eje.0.1500751

10. Stagnaro Green A, Abalovich M, Alexander E et al. 2011. Guidelines of the American thyroid association the diagnosis and management of thyroid disease during pregnancy and postpartum. Thyroid. 21:1081–1125. http://dx.doi.org/10.1089/thy.2011.0087; PMid:21787128 PMCid:PMC3472679