Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 14-19; doi 10.15574/PS.2022.74.14
Хіміч С. Д.¹, Стояновський І. В.², Чемерис О. М.^2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Хіміч СД, Стояновський ІВ, Чемерис ОМ. (2022). Проблеми термінології та клінічного кодування некротизуючого фасціїту. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(74): 14-19; doi 10.15574/PS.2022.74.14.
Стаття надійшла до редакції 15.12.2021 р., прийнята до друку 6.03.2022 р.

Мета – проаналізувати типові помилки формулювання діагнозу некротизуючого фасціїту (НФ), обґрунтувати лексично коректний термін НФ і напрацювати пропозиції щодо коректного кодування НФ за МКХ-10-AM.
Матеріали та методи. Проаналізовано первинну медичну документацію 150 пацієнтів, яких упродовж 1999-2021 рр. проліковано у двох міських лікарнях м. Львова з приводу НФ. Проведено порівняння діагнозів під час направлення до стаціонару, попередній та остаточний клінічні діагнози, передопераційний та післяопераційний діагнози, зафіксовано їхні статистичні коди за МКХ-10. Проаналізовано українсько- та російськомовні хірургічні видання, доступні на території України, за період 1985-2021 рр. за ключовими словами «хірургічна інфекція м’яких тканин», «некротизуючий фасціїт», «некрози м’яких тканин».
Результати. У 142 (95,0%) зі 150 пацієнтів, оперованих із приводу НФ, діагноз не був правильно сформульований під час направлення до медичного закладу. Найчастіше хворих із НФ направляли та на початкових етапах лікували під «маскою» інших діагнозів – «флегмона», «бешиха», «тромбофлебіт», «гангрена», «парапроктит». Тільки в 53 (35,33%) пацієнтів НФ був запідозрений хірургом до виконання першого хірургічного втручання. В інших випадках НФ діагностували інтраопераційно або під час повторних втручань. Для статистичного кодування НФ часто застосовували  коди, які відповідають іншим формам хірургічної інфекції. Також опрацювали лексичні варіанти терміну «некротизуючий фасціїт».
Висновки. Термін «некротизуючий фасціїт» є термінологічно найбільш коректним українським відповідником міжнародного терміну «necrotizing fasciitis». Для статистичного кодування НФ його слід позначати як основне активне захворювання кодом M72.6. Вживання уніфікованого терміну та статистичного кодування дасть змогу в майбутньому сформувати єдину в межах держави діагностично-споріднену групу для справедливого відшкодування коштів надавачам медичних послуг за проліковані випадки НФ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: некротизуючий фасціїт, термінологія, міжнародна класифікація хвороб.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahrenholz DH. (1988). Necrotizing soft-tissue infections. Surg Clin North Am. 68 (1): 199-214. https://doi.org/10.1016/S0039-6109(16)44440-3

2. Anaya DA, Dellinger EP. (2007). Necrotizing soft-tissue infection: diagnosis and management. Clinical Infectious Diseases. 44: 705-710. https://doi.org/10.1086/511638; PMid:17278065

3. Андрющенко ВП, Мельников ВА, Лесняк МО. (2015). Гангрена Фурн’є – некротизуючий фасціїт ділянки промежини: сучасні погляди щодо клініки, діагностики, лікування. Клінічна хірургія. 3: 72-76.

4. Гринев МВ, Будко OA, Гринев KM. (2006). Некротизирующий фасциит: патофизиологические и клинические аспекты проблемы. Хирургия. 5: 31-37.

5. Герич ІД, Стояновський ІВ. (2010). Некротизуючий фасціїт: впорядкування термінології, дефініції та класифікації. Матеріали ХХІІ з’їзду хірургів України. Вінниця: 1: 95.

6. Герич ІД. (2000). Інфекції шкіри і м’яких тканин: амбулаторне лікування і покази до госпіталізації. Медицина світу. 8 (6): 317-326.

7. Lewis RT. (1998). Soft Tissue Infections. World J. Surg. 22 (2): 146-151. https://doi.org/10.1007/s002689900362; PMid:9451929

8. Loudon I. (1994). Necrotising fasciitis, hospital gangrene, and phagedena. Lancet (London, England). 344 (8934): 1416-1419. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(94)90574-6

9. Meleney FL. (1924). Hemolytic streptococcus gangrene. Arch Surg. 2 (9): 317-364. https://doi.org/10.1001/archsurg.1924.01120080083007

10. Огоновський ВК, Палій ОІ, Куляба ОЛ. (2007). Випадок некротизувального фасціїту: діагностика, лікування. Медицина транспорту України. 3: 57-59.

11. Sánchez U, Peralta G. (2003). Infecciones necrosantes de partes blandas: nomenclatura y clasificación [Necrotizing soft tissue infections: nomenclature and classification]. Enfermedades infecciosas y microbiologia clinica. 21 (4): 196-199. https://doi.org/10.1016/S0213-005X(03)72917-6

12. Stevens DL, Bisno AL, Chambers HF, Dellinger EP, Goldstein EJ, Gorbach SL, Hirschmann JV, Kaplan SL, Montoya JG, and Wade JC. (2014). Practice guidelines for the diagnosis and management of skin and soft tissue infections: 2014 update by the infectious diseases society of America. Clinical infectious diseases. 59 (2): 147-159. https://doi.org/10.1093/cid/ciu444

13. Стояновський І. (2016). Огляд сучасних засад до діагностики й лікування некротизуючого фасціїту. Праці НТШ. Мед. науки. XLV: 42-59.

14. Wilson B. (1952). Necrotizing fasciitis. Am Surg. 18 (4): 416-431.