• Методика мікроскопічно контрольованої безрецидивної хірургії пігментних новоутворень шкіри в дітей
ua До змісту Повний текст статті

Методика мікроскопічно контрольованої безрецидивної хірургії пігментних новоутворень шкіри в дітей

Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. 1(74): 5-13; doi 10.15574/PS.2022.74.5
Пасічник О. В.1, Конопліцький В. С.1, Федусь В. П.2, Сасюк А. І.1
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Пасічник ОВ, Конопліцький ВС, Федусь ВП, Сасюк АІ. (2022). Методика мікроскопічно контрольованої безрецидивної хірургії пігментних новоутворень шкіри в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(74): 5-13; doi 10.15574/PS.2022.74.5.
Стаття надійшла до редакції 23.11.2021 р., прийнята до друку 6.03.2022 р.

Значна поширеність пігментних новоутворень шкіри, зважаючи на особливості пухлинного прогресу, у тому числі меланоми шкіри, у дитячій популяції виводить проблему раціонального видалення пігментних об’єктів шкіри в одну з найактуальніших, яка з огляду на існуючі ускладнення та негативні результати лікування потребує негайного вирішення з урахуванням можливостей сучасного обладнання та мініінвазивних лікувальних підходів до лікувальної тактики цієї складної патології.
Мета – підвищити якість лікування пацієнтів за рахунок уточнення показань до хірургічного лікування пігментних невусів шкіри та методу безрецидивного видалення.
Матеріали та методи. Проаналізовано 550 клінічних випадків меланоцитарних новоутворень шкіри різної локалізації в дітей різного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова протягом 2009-2020 рр. Усі спостереження розділені на два періоди: ретроспективний (2009-2017 рр.) – 350 пацієнтів; проспективний (2018-2020 рр.) – 200 пацієнтів. Серед пацієнтів ретроспективного періоду в 11 випадках діагностовано меланому шкіри, а серед дітей проспективного періоду – у 3 випадках. Аналіз медичної документації дав змогу виявити 18 (3,85%) випадків рецидивного (продовженого) перебігу меланоцитарних невусів у дітей різних вікових груп, 10 (55,56%) дівчат та 8 (44,44%) хлопчиків.
 У групі проспективного дослідження в 138 пацієнтів незалежно від віку та статі на основі отриманих даних відносно оптимальної конфігурації післяопераційної рани та найбільш раціонального способу видалення пігментних новоутворень шкіри вдалось уникнути неповного видалення об’єкту при гарних естетичних результатах.
За отриманими даними, індекс обґрунтованості біопсій, необхідний для визначення меланоми шкіри, протягом усього періоду дослідження становив 39,29. При цьому за ретроспективний період спостереження індекс обґрунтованості біопсій був у межах 31,82, а в проспективний період – 66,66, тобто зниження величини індексу відбулося в 2,09 раза, або на 52,27%.
Висновки. Застосування в клінічній практиці запропонованого методу інцизійної біопсії дало змогу знизити кількість рецидивів патології в 5,2 раза, з 2,60% у ретроспективному періоді до 0,50% у проспективному періоді, (р<0,05).
Раціональний індивідуальний підхід щодо уточнення показань до хірургічного лікування пігментних невусів шкіри дав змогу знизити на 52,7% індекс обґрунтованості біопсій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пігментні новоутворення шкіри, діти, біопсія, рецидиви.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артемьева НГ, Романова ОА. (2020). Эксцизионная биопсия диспластического невуса в условиях районной поликлиники-путь к раннему выявлению меланомы кожи. Стационарозамещающие технологии: Амбулаторная хирургия. 3-4: 66-72. https://doi.org/10.21518/1995-1477-2020-3-4-66-72

2. Белова И, Бройнингер Х. (2019). Преимущества трехмерной гистологии по сравнению с обычной гистологией. Head and Neck / Голова и шея. Российское издание. Федерация специалистов по лечению заболеваний головы и шеи. 1: 47-58.

3. Белова ИА. (2013). Методы микроскопически контролируемой хирургии (обзор литературы). Head and Neck / Голова и шея. Российское издание. Федерация специалистов по лечению заболеваний головы и шеи. 3: 22-34.

4. Бройнингер X, Белова ИА. (2018). Микроскопически контролируемая хирургия с трехмерным гистологическим контролем, тумесцентная локальная анестезия и внутрикожная шовная техника под натяжением в лечении злокачественных новообразований кожи. Опухоли головы и шеи: 3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/mikroskopicheski-kontroliruemaya-hirurgiya-s-trehmernym-gistologicheskim-kontrolem-tumestsentnaya-lokalnaya-anesteziya-i.

5. Ferry AM, Sarrami SM, Hollier PC, Gerich CF, Thornton JF. (2020). Treatment of Non-melanoma Skin Cancers in the Absence of Mohs Micrographic Surgery. Plastic and Reconstructive Surgery Global Open. 8: 12. https://doi.org/10.1097/GOX.0000000000003300; PMid:33425610 PMCid:PMC7787325

6. Fleming NH, Egbert BM, Kim J, Swetter SM. (2016). Reexamining the threshold for reexcision of histologically transected dysplastic nevi. JAMA dermatology. 152 (12): 1327-1334. https://doi.org/10.1001/jamadermatol.2016.2869; PMid:27542070

7. Гаранина ОЕ, Клеменова И, Шливко И, Макарычев И, Евсеева Ю. (2020). Критерии оценки современных методов диагностики меланоцитарных новообразований кожи с использованием индекса обоснованных биопсий. Эффективная фармакотерапия. 16 (18): 48-52.

8. Kasprzak JM, Xu YG. (2015). Diagnosis and management of lentigo maligna: a review. Drugs in context. 4: 212281. https://doi.org/10.7573/dic.212281; PMid:26082796 PMCid:PMC4453766

9. Конопліцький ВС, Пасічник ОВ, Мотигін ВВ, Коробко ЮЄ, Тертишна ОВ. (2020). Методика визначення ступеня радикалізму видалення пігментних невусів шкіри у дітей. Хірургія дитячого віку. 4 (69): 57-62. https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.57

10. Литвиненко БВ, Литус АИ, Коровин СИ, Василенко СС, Петренко ОВ, Литвиненко ВЕ, Баштан ВП. (2019). Микрографическая хирургия по Мосу для лечения базальноклеточных карцином высокой степени риска. Архів офтальмології України. 7 (1): 63-67. https://doi.org/10.22141/2309-8147.7.1.2019.163010

11. Löser C, Rompel R, Möhrle M, Häfner HM, Kunte C, Hassel J, Breuninger H. (2010). Mikroskopisch kontrollierte Chirurgie (MKC). JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft. 8 (11): 920-925. https://doi.org/10.1111/j.1610-0387.2010.07314_supp.x; PMid:20337775

12. Nelson KC, Swetter SM, Saboda K, Chen SC, Curiel-Lewandrowski C. (2019). Evaluation of the number-needed-to-biopsy metric for the diagnosis of cutaneous melanoma: a systematic review and meta-analysis. JAMA dermatology. 155 (10): 1167-1174. https://doi.org/10.1001/jamadermatol.2019.1514; PMid:31290958 PMCid:PMC6624799

13. Palamaras I. (2004). Atypical Mole (Dysplastic Nevus). URL: https://www.orpha.net/data/patho/Pro/en/AtypicalMole-FRenPro8664.pdf.

14. Privalle A, Havighurst T, Kim K, Bennett DD, Xu YG. (2020). Number of skin biopsies needed per malignancy: comparing the use of skin biopsies among dermatologists and nondermatologist clinicians. Journal of the American Academy of Dermatology. 82 (1): 110-116. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2019.08.012; PMid:31408683

15. Романова ОА, Артемьева НГ, Ягубова ЭА, Рудакова ИМ, Марычева ВН, Вещевайлов АА. (2016). Принципы эксцизионной биопсии диспластического невуса в амбулаторных условиях. Онкология. Журнал им. ПА Герцена. 5 (1): 36-41. https://doi.org/10.17116/onkolog20165136-41

16. Усатине РП, Разнатовский КИ. (2012). Атлас-справочник практикующего врача.