HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):83–87; doi 10.15574/HW.2016.109.83 
 

Морфофункціональні особливості плаценти на фоні малорухомого способу життя вагітної 
 

Губіна-Вакулік Г. І., Дороганова А. В., Бєляєв С. Г., Назаренко Л. Г.

Харківський національний медичний університет

Харківська медична академія післядипломної освіти 
 

Мета дослідження: вивчення морфологічних особливостей плаценти при малорухомому способі життя вагітної.

Матеріали та методи. У 20 випадках термінових пологів у соматично здорових жінок віком 20–40 років, які постійно мешкають у мегаполісі на сході України, вивчено морфофункціональний стан плаценти. Проаналізовано термін гестації на початку пологової діяльності, масу тіла, зріст і росто-ваговий показник новонароджених, масу і розміри плаценти, плацентарно-плодовий індекс. Парафінові зрізи фарбували гематоксилін-еозином, пікрофуксином за Ван Гізоном, галоціанін-хромовими квасцями за Эйнарсоном на сумарні нуклеїнові кислоти, ставили ШІК-реакцію. Імуногістохімічне дослідження проводили з метою визначення фактора Віллебрандта у цитоплазмі ендотеліоцитів і синцитіотрофобласта. Підраховували кількість термінальних ворсинок і загальну кількість капілярів термінальних ворсинок у межах площі фотознімку, вимірювали товщину синцитіокапілярних мембран та оптичну щільність Виллебрандт-позитивної цитоплазми синцитіотрофобласта ворсинок.

Результати. У плацентах жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя, збільшується ступінь формування міжворсинчастого фібриноїда, фібринозне заміщення і склерозування ворсин, що призводить до їхнього «вимкнення», а отже, до зниження можливостей нормального функціонування фетоплацентарного комплексу. Стончення синцитіокапілярної мембрани на фоні збільшення вмісту фактора Віллебрандта у синцитіотрофобласті ворсинок слід трактувати як запуск компенсаторного механізму, який нормалізує обмін між материнською і плодовою кров’ю на фоні підвищеного ризику синцитіокапілярної мембрани і прямого контакту внутрішніх середовищ організму матері і плода.

Заключення. Отримані дані допомагають зрозуміти механізм виникнення порушень у функціонуванні фетоплацентарного комплексу при малорухомому способі життя вагітної, що може лягти в основу патогенетично обґрунтованого медичного супроводу таких пацієнток.

Ключові слова: плацента, малорухомий спосіб життя, фактор Віллебрандта.

Література: 
1. Барченко АЕ. 2011. Прогностическое значение показателей периферической гемодинамики у беременных с различным уровнем физической работоспособности. Автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія». Самара:22.

2. Внутриутробное развитие человека: руководство для врачей. Под ред. АП Милованова, СВ Савельева. М, Изд-во «Медицина для всех». 2006:384.

3. Медведева ИС, Венгер ТФ. 1989. Некоторые показатели гомеостаза и исход беременности у белых крыс в условиях гипокинезии. Физиология плодо-материнских отношений в норме и патологии: сборник научных трудов. Красноярск:57–62.

4. Губіна-Вакулік ГІ, Назаренко ЛГ, Біляєв СГ, Дороганова ОВ. 2015. Морфологічні аспекти експериментального моделювання малорухливого способу життя під час вагітності. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. К. 2:61–64.

5. Voldner N, Froslie KF, Haakstad LA, Henrik-sen T. 2009. Birth complications, over-weight, and physical inactivity. Acta Obstet Gynecol Scand. 88;5:550–555. http://dx.doi.org/10.1080/00016340902818162; PMid:19277916

6. Akopian VP, Balian LS, Edigarova LV. 1995. Cerebral blood flow and thrombocyte aggregation at different times of hypokinesia and their regulation by antiaggregants. Eksp. Klin. Farmakol. 58;5:16–18.

7. Chuyan EN, Ravaeva MY. 2015. Effects of chronic hypokinetic stress on microhemodynamics of tissue. Ross. Fiziol. Zh. Im. I. M. Sechenova. 101;3:316–325.

8. Pareti FI, Fujimura Y, Dent JA et al. 1986. Isolation and characterization of a collagen binding domain in human von Willebrand factor. The Journal of biological chemistry 261;32:15310–15315.