Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 5-10. doi 10.15574/SP.2022.121.5
Яблонь О. С., Бондаренко Т. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Яблонь ОС, Бондаренко ТВ. (2022). Гендерно-вікові особливості несприятливих наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 5-10. doi 10.15574/SP.2022.121.5.
Стаття надійшла до редакції 09.11.2021 р., прийнята до друку 06.02.2022 р.

Вступ. Серед причин інвалідності у дитячому віці найбільш значущими є наслідки гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), що передаються в неонатальному періоді. Щорічно в розвинених країнах у 1-8 новонароджених на 1000 діагностується ГІЕ. Рівень захворюваності вдвічі вищий у країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Серед них кожна 4-та дитина з таким діагнозом має несприятливі наслідки захворювання у вигляді тяжких неврологічних патологій, таких як епілепсія та дитячий церебральний параліч. Дослідників особливо цікавить легкий перебіг ГІЕ та можливість передбачити його наслідки.
Мета дослідження. Встановити гендерно-вікові особливості несприятливих наслідків гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у дітей дошкільного віку.
Матеріали і методи. Дослідження є проспективним, етапи якого здійснювалися в неонатологічному центрі та центрі катамнестичного спостереження КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня ВОР». Обстежено 214 дітей віком від 0 до 6 років. Результати катамнестичного спостереження аналізували у 1, 3 та 6 років. В проспективне дослідження включені 174 дитини, які народилися доношеними та в неонатальному періоді перенесли ГІЕ різного ступеня тяжкості.
Результати дослідження. Формування інвалідності мало гендерні та вікові особливості. Так, серед 23 дітей-інвалідів переважали хлопчики – 16 (69,57%). З віком кількість дітей з встановленою інвалідністю зростала від 14 (9,52%) у 1 рік до 23 (15,65%) у 3 роки та залишалася без змін у віці 6 років. Затримку психічного та мовленнєвого розвитку у віці 1 року мали більше половини дітей. З віком їх кількість зменшилася, залишаючись у 6 років у 25% дівчаток та 41,2% хлопчиків. Достовірно більше таких дітей було серед пацієнтів-хлопчиків з тяжкою ГІЕ в неонатальному періоді. Епісиндром у віці 1 року мали 20 дітей (13,61%), серед них переважали хлопчики – 11 (55,0%). У віці 3 років діагноз був знятий 3 дітям з легкою і помірною ГІЕ в анамнезі. У віці 6 років серед дітей з судомами достовірно переважали хлопчики – 12 (63,16%). Серед супутньої патології у дітей з наслідками ГІЕ переважали у віці 3 років анемія, виявлена у кожної четвертої дівчинки та кожного п’ятого хлопчика з тяжкою ГІЕ в анамнезі, офтальмологічні захворювання у 23,5% хлопчиків цієї групи та бронхіальна астма у 9,52%. Смертність дітей, що перенесли ГІЕ в неонатальному періоді, у перші 6 років життя становила 2,72%.
Висновки. Формування несприятливих наслідків ГІЕ у дітей мало гендерні та вікові особливості. Серед дітей-інвалідів переважали хлопчики, у них частіше спостерігалася затримка психічного та мовленнєвого розвитку та епісиндром. З віком кількість дітей з несприятливими наслідками зменшилася, за виключенням інвалідів, кількість яких зросла.
Ключові слова: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, інвалідність, дитячий церебральний параліч, епісиндром, гендерні відмінності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aoki Y, Kono T, Enokizono M, Okazaki K. (2021). Short-term outcomes in infants with mild neonatal encephalopathy: a retrospective, observational study. BMC pediatrics. 21(1): 224. https://doi.org/10.1186/s12887-021-02688-y; PMid:33962618 PMCid:PMC8103637

2. Bonifacio SL, Hutson S. (2021). The Term Newborn: Evaluation for Hypoxic-Ischemic Encephalopathy. Clinics in perinatology. 48(3): 681-695. https://doi.org/10.1016/j.clp.2021.05.014; PMid:34353587

3. Chalak LF, Nguyen KA, Prempunpong C, Heyne R, Thayyil S et al. (2018). Prospective research in infants with mild encephalopathy identified in the first six hours of life: neurodevelopmental outcomes at 18-22 months. Pediatric research. 84(6): 861-868. https://doi.org/10.1038/s41390-018-0174-x; PMid:30250303 PMCid:PMC6445543

4. Craig AK, McAllister LM, Evans S, Melendi ME. (2021). Telemedicine consults to assess neonatal encephalopathy are feasible in the neonatal intensive care unit. Journal of perinatology: official journal of the California Perinatal Association. 41(6): 1519-1521. https://doi.org/10.1038/s41372-020-00828-3; PMid:32958837 PMCid:PMC8593849

5. Di Salvo ML, Hargett SL, Jnah A, Newberry D. (2020). System Specific Effects of Therapeutic Hypothermia with Neonatal Encephalopathy: Pearls for Clinicians. Neonatal network: NN. 39(4): 205-214. https://doi.org/10.1891/0730-0832.39.4.205; PMid:32675316

6. El-Dib M, Parziale MP, Johnson L, Benson CB, Grant PE, Robinson J, Volpe JJ, Inder T. (2019). Encephalopathy in neonates with subgaleal hemorrhage is a key predictor of outcome. Pediatric research. 86(2): 234-241. https://doi.org/10.1038/s41390-019-0400-1; PMid:30999320

7. Enweronu-Laryea C, Martinello KA, Rose M, Manu S, Tann CJ, Meek J, Ahor-Essel K, Boylan GB, Robertson NJ. (2019). Core temperature after birth in babies with neonatal encephalopathy in a sub-Saharan African hospital setting. The Journal of physiology. 597(15): 4013-4024. https://doi.org/10.1113/JP277820; PMid:31168907 PMCid:PMC6767688

8. Fierman AH. (2019). Foreword: Update on the current management of newborns with neonatal encephalopathy. Current problems in pediatric and adolescent health care. 49(7): 100648. https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2019.100648; PMid:31439416

9. Gonzalez FF. (2019). Neuroprotection Strategies for Term Encephalopathy. Seminars in pediatric neurology. 32: 100773. https://doi.org/10.1016/j.spen.2019.08.009; PMid:31813519 PMCid:PMC6934049

10. Grass B, Scheidegger S, Latal B, Hagmann C, Held U, Brotschi B, National Asphyxia and Cooling Register Group, Follow-up Group (2020). Short-term neurological improvement in neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy predicts neurodevelopmental outcome at 18-24 months. Journal of perinatal medicine. 48(3): 296-303. https://doi.org/10.1515/jpm-2019-0391; PMid:32069247

11. Gunn AJ, Battin M. (2019). Towards faster studies of neonatal encephalopathy. The Lancet. Neurology. 18(1): 21-22. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(18)30370-3

12. Martini S, Castellini L, Parladori R, Paoletti V, Aceti A, Corvaglia L. (2021). Free Radicals and Neonatal Brain Injury: From Underlying Pathophysiology to Antioxidant Treatment Perspectives. Antioxidants (Basel, Switzerland). 10(12): 2012. https://doi.org/10.3390/antiox10122012; PMid:34943115 PMCid:PMC8698308

13. Mcintyre S, Badawi N, Blair E, Nelson KB. (2015). Does aetiology of neonatal encephalopathy and hypoxic-ischaemic encephalopathy influence the outcome of treatment? Developmental medicine and child neurology. 57; Suppl 3: 2-7. https://doi.org/10.1111/dmcn.12725; PMid:25800486

14. Parmentier C, Steggerda SJ, Weeke LC, Rijken M, De Vries LS, Groenendaal F. (2021). Outcome of non-cooled asphyxiated infants with under-recognised or delayed-onset encephalopathy. Archives of disease in childhood. Fetal and neonatal edition, fetalneonatal. 2020: 321331. Advance online publication. https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-321331; PMid:34916259

15. Пеньков АЮ. (2013). До дискусії щодо катамнестичного спостереження за новонародженими груп ризику. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 3 (9): 133-137.

16. Pouppirt NR, Martin V, Pagnotto-Hammitt L, Spittle AJ, Flibotte J, DeMauro SB. (2021). The General Movements Assessment in Neonates With Hypoxic Ischemic Encephalopathy. Journal of child neurology. 36(8): 601-609. https://doi.org/10.1177/0883073820981515; PMid:33439066

17. Power BD, McGinley J, Sweetman D, Murphy J. (2019). The Modified Sarnat Score in the Assessment of Neonatal Encephalopathy: A Quality Improvement Initiative. Irish medical journal. 112(7): 976. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-epa.532

18. Prempunpong C, Chalak LF, Garfinkle J, Shah B, Kalra V et al. (2018). Prospective research on infants with mild encephalopathy: the PRIME study. Journal of perinatology: official journal of the California Perinatal Association. 38(1): 80-85. https://doi.org/10.1038/jp.2017.164; PMid:29095433 PMCid:PMC8592379

19. Rao P. (2021). Randomized Controlled Trial Evaluating Hypothermia for Neonatal Encephalopathy in Low- and Middle-Income Countries: Neonatologist's Viewpoint. Indian pediatrics. 58(10): 984-985. https://doi.org/10.1007/s13312-021-2335-y; PMid:34636328

20. Russ JB, Simmons R, Glass HC. (2021). Neonatal Encephalopathy: Beyond Hypoxic-Ischemic Encephalopathy. NeoReviews. 22(3): e148-e162. https://doi.org/10.1542/neo.22-3-e148; PMid:33649088

21. Sadler LC, Farquhar CM, Masson VL, Battin MR. (2016). Contributory factors and potentially avoidable neonatal encephalopathy associated with perinatal asphyxia. American journal of obstetrics and gynecology. 214(6): 747.e1-747.e7478. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.12.037; PMid:26723195

22. Sadler LC, Masson, VL, Belgrave S, Bennett HF, van den Boom J, Miller S, Battin MR. (2019). Contributory factors and potentially avoidable neonatal encephalopathy associated with acute peripartum events: An observational study. The Australian & New Zealand journal of obstetrics & gynaecology. 59(5): 699-705. https://doi.org/10.1111/ajo.12957; PMid:30747459

23. Seesahai J, Luther M, Rhoden CC, Church PT, Asztalos E, Banihani R. (2020). The general movements assessment in term and late-preterm infants diagnosed with neonatal encephalopathy, as a predictive tool of cerebral palsy by 2 years of age: a scoping review protocol. Systematic reviews. 9(1): 154. https://doi.org/10.1186/s13643-020-01358-x; PMid:32622366 PMCid:PMC7335433

24. Shepherd E, Salam RA, Middleton P, Han S, Makrides M, McIntyre S, Badawi N, Crowther CA. (2018). Neonatal interventions for preventing cerebral palsy: an overview of Cochrane Systematic Reviews. The Cochrane database of systematic reviews. 6(6): CD012409. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012409.pub2; PMid:29926474 PMCid:PMC6513209

25. Suppiej A, Vitaliti G, Talenti G, Cuteri V, Trevisanuto D, Fanaro S, Cainelli E. (2021). Prognostic Risk Factors for Severe Outcome in the Acute Phase of Neonatal Hypoxic-Ischemic Encephalopathy: A Prospective Cohort Study. Children (Basel, Switzerland). 8(12): 1103. https://doi.org/10.3390/children8121103; PMid:34943299 PMCid:PMC8700551

26. Surkov DM. (2018). Hypoxic-ischemic encephalopathy in full-term infants: risk factors and their impact on the acute period. Medicine of emergencies. 6: 86-92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_6_17.

27. Wachtel EV, Verma S, Mally PV. (2019). Update on the current management of newborns with neonatal encephalopathy. Current problems in pediatric and adolescent health care. 49(7): 100636. https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2019.07.001; PMid:31371100

28. Знаменська ТК, Мартинюк ВЮ, Швейкіна ВБ, Галаган ВА, Бікшаєва ЮБ, Швейкіна ХІ. (2021). До питання вивчення судом у новонароджених та дітей раннього віку (особливості діагностики та клініко-генетичні характеристики епілептичних енцефалопатій). Сучасна педіатрія. Україна. 3(115): 37-50. https://doi.org/10.15574/SP.2021.116.56.