Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.4(88): 39-43; doi 10.15574/PP.2021.88.39
Лісецька І. С., Рожко М. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Рожко ММ. (2021). Проблема виникнення та поширеності галітозу в осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(88): 39-43; doi 10.15574/PP.2021.88.39.
Стаття надійшла до редакції 06.09.2020 р.; прийнята до друку 07.12.2021 р.

Галітоз на сьогодні є поширеною патологією, що посідає третє місце серед стоматологічних захворювань і залишається серйозною медичною та стоматологічною проблемою. Паління через значну поширеність і шкідливий вплив на здоров'я підлітків та молодих людей є найважливішою проблемою, як в Україні, так і за кордоном. Вплив на органи ротової порожнини, розвиток патологічних станів, у тому числі галітозу, залежить від інтенсивності, тривалості дії та типу паління, а також від індивідуальних генетично обумовлених морфофункціональних особливостей тканин ротової порожнини. Відомо, що паління негативно впливає на біофізичні властивості ротової рідини, неспецифічні фактори захисту, імунні реакції, стан слизової оболонки ротової порожнини, погіршує стан гігієни і т.д., що в сукупності призводить до кількісних та якісних змін складу мікробного біофільму та може спричинити виникнення галітозу.
Мета — вивчити поширеність галітозу в осіб підліткового та юнацького віку, які палять.
Матеріали та методи. Оглянуто 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років. Серед цих осіб проведено анкетування, яке включало питання щодо наявності неприємного запаху з ротової порожнини та причин його виникнення, визначення стану гігієни ротової порожнини за допомогою індексу Гріна–Вермільйона, апаратний діагностичний тест галітозу за допомогою галіметра Tanita «Breath Alert». Усіх опитаних поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; до ІІ групи — 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи — 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до ІV групи — 43 особи без шкідливої звички паління.
Результати. Аналіз стану гігієни ротової порожнини в обстежених показав, що структура індексу OHI-S показала найгірші показники в осіб підліткового та юнацького віку, які палять традиційні сигарети, в цих осіб відмічався незадовільний стан гігієни ротової порожнини, за індексом OHI-S він дорівнював 1,77±0,02 бала. Стан гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку, які палять альтернативні види сигарет, відповідав задовільному рівню, що підтверджувалося значенням індексу OHI-S, — 1,53±0,01 бала в ІІ групі та 1,46±0,02 бала в ІІІ групі. В обстежених ІV групи стан гігієни ротової порожнини був також задовільним, однак показник індексу виявився значно нижчим — 0,87±0,03 бала. Щодо реєстрації неприємного запаху, то апаратний діагностичний тест переважно виявляв галітоз в осіб І групи (64%), у решти обстежених галітоз відмічався значно рідше: у ІІ групі — у 12%, у ІІІ групі — у 8%, у IV групі — у 2%. Слід зазначити, що галітоз середнього ступеня спостерігався тільки в осіб І групи — 26%, а легкого ступеня — у 38%. У решти обстежених груп порівняння відмічався галітоз легкого ступеня.
Висновки. Галітоз є актуальною медичною та соціальною проблемою, оскільки поширений майже в половини обстежених осіб підліткового і юнацького віку, причому переважно в осіб, які регулярно активно палять традиційні сигарети. Більшість обстежених володіють недостатньою інформацією про галітоз, фактори його виникнення, діагностику, ліквідацію.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, галітоз, гігієна ротової порожнини, паління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраамова ОГ. (2014). Галитоз: новая проблема в стоматологии. Стоматология для всех. 1: 18–20.

2. Arowojulo MO, Dosumu EB. (2014). Halitosis Fetor oris in patients seen at the periodontalogy clinic of the University College Hospital, Ibadan — A subjective evaluation. Niger Postgrad. Med. J. 11,3: 221–224.

3. Богату СІ, Любченко ОА. (2020). Галітоз — лише стоматологічна проблема? (Аналітичний огляд). Вісник морської медицини. 4 (89): 127–135.

4. Горобец СМ, Романенко ИГ, Бобкова СА, Джерелей АА, Крючков ДЮ, Горобец ОВ. (2017). Факторы риска развития галитоза (обзор). Крымский терапевтический журнал. 3: 13–18.

5. Іленко НВ, Петрушанко ТО. (2009). Проблема галітозу в стоматологів. Український стоматологічний альманах. 5: 4–10.

6. Янішен ІВ, Масловський ОС, Горюшко ВС. (2017). Галітоз як проблема клінічної стоматології: частота і тяжкість на етапах ортопедичного лікування. Сучасний вимір медичної науки та практики: матеріали міжнародної науково$практичної конференції. Дніпро: 77–82.

7. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія дитячого віку. Київ: Книга-плюс. 2: 328.

8. Мамедов ФЮ, Сафаров ДА, Алексерова СМ (2017). Патогенетические аспекты влияния курения на состояние органов и тканей полости рта. 2 (136): 367–372.

9. Петрушанко ТО, Іленко НВ, Іленко НМ. (2009). Клінічні та інформаційні аспекти галітозу в майбутніх лікарів і можливості його корекції. Современная стоматология. 3: 79–82.

10. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48–52.

11. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактора — тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 2: 14–17.

12. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27–33.

13. Сідельнікова ЛФ, Дуднікова МО. (2011). Обґрунтування вибору засобів і методів індивідуальної гігієни порожнини рота у пацієнтів, які хворіють на галітоз, у різних клінічних ситуаціях. Новини стоматології. 4: 33–36.

14. Violet IH, Zambon Joseph J, Prem K. (2007). Identification of oral bacterial species associated with halitosis. Am. Dent Assoc. 138: 1113–1120. https://doi.org/10.14219/jada.archive.2007.0325; PMid:17670880

15. World Health Organization. (2013). Oral health surveys: basic methods. 5: 125.