- Імунопатологічне значення інтерлейкіна-1β та інтерлейкіна-10 у слізній рідині в дітей віком до 15 місяців
Імунопатологічне значення інтерлейкіна-1β та інтерлейкіна-10 у слізній рідині в дітей віком до 15 місяців
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.4(88): 32-38; doi 10.15574/PP.2021.88.32.
Велієва Г. В.1, Султанова М. М.2, Гусейнова С. А.1
1Азербайджанський медичний університет, м. Баку
2Національний центр офтальмології імені З. Алієвої, м. Баку, Азербайджан
Для цитування: Велієва ГВ, Султанова ММ, Гусейнова СА. (2021). Імунопатологічне значення інтерлейкіна-1β та інтерлейкіна-10 у слізній рідині в дітей віком до 15 місяців. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(88): 32-38; doi 10.15574/PP.2021.88.32.
Стаття надійшла до редакції 25.08.2020 р.; прийнята до друку 13.12.2021 р.
Мета — визначити місцевий імунітет органа зору при дакріоциститі в дітей віком до 15 місяців; вивчити дію на нього мікробіологічного препарату, що містить Escherichia Coli і Enterococcus faecalis (пробіотики — Symbioflor); визначити ефективність лікування цим препаратом.
Матеріали та методи. Досліджено імунограми в дітей віком до 15 місяців. Збір слізної рідини проведено за допомогою мікрокапілярних піпеток для збору біологічної рідини. Досліджувані пацієнти заздалегідь не одержували жодних очних крапель за тиждень до збору сльози і жодного терапевтичного лікування. Обстежено 74 дитини, поділені залежно від віку, статі й діагнозу на дві групи: 1-ша група (здорові) — 18 соматично відносно здорових дітей без виявлених офтальмологічних проблем; 2-га група (хворі) — 56 соматично відносно здорових дітей з підтвердженим діагнозом дакріоциститу новонароджених. Кожна група розділена ще на три групи (до 6 місяців; 7–12 місяців; 13–15 місяців). Усім пацієнтам проведено загальноклінічне лабораторне дослідження.
Результати та висновки. У пацієнтів із дакріоциститом новонароджених зміст у слізній рідині ІЛ-1β значно вищий за нормальні значення, а ІЛ-10 — нижчий за вікову норму. Застосування пробіотиків дає змогу стабілізувати зміст ІЛ-1β у сльозі хворих із дакріоциститом новонароджених. На склад сльози здорових дітей цей клас препаратів не діє, змін не спостерігається. Пробіотики можуть бути рекомендовані в комплексному лікуванні дакріоциститу новонароджених, оскільки препарат безпечний і допомагає стабілізувати локальний імунітет кон'юнктивальної порожнини.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інтерлейкін-1β, інтерлейкін-10, регуляція запалення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Burmeister AR. (2018). The Interleukin 10 Family of cytokines and their Role in the CNS. Front Cell Neurosci. 12: 458. https://doi.org/10.3389/fncel.2018.00458; PMid:30542269 PMCid:PMC6277801
2. Subramanian S, Cheng G. (2012). Role of Interleukin 10 Transcriptional Regulation in Inflammation and autoimmune Disease. Clinical reviews in Immunology. 32 (1): 23-63. https://doi.org/10.1615/CritRevImmunol.v32.i1.30; PMid:22428854
3. Kurata M, Masumoto J et al. (2019). The Role of Interleukin 1 in general pathology NCBI. Additional article information. Inflamm Regen. 39: 12. https://doi.org/10.1186/s41232-019-0101-5; PMid:31182982 PMCid:PMC6551897
4. Roerink ME, van der Schaaf ME, Dinarello CA, Knoop H, van der MeerInterleukin JWM. (2017). Interleukin-1 as a mediator of fatigue in disease a narrative review. J Neuroinflammation. 14 (1): 16. https://doi.org/10.1186/s12974-017-0796-7; PMid:28109186 PMCid:PMC5251329
5. Серебренникова СН, Семинский ИЖ, Семенов НВ, Гузовская ЕВ. (2012). Интерлейкин 1, Интерлейкин 10 в регуляции воспалительного процесса. Сибирский медицинский журнал: 86.
6. Каспарова ЕА. (2002). О применении цитокинов и их комплексов в офтальмологии. Вестник офтальмологии. 4: 47–49.
7. Ковальчук ЛВ, Ганковская ЛВ. (1995). Иммуноцитокины и локальная иммунокоррекция. Иммунология. 3: 4–6.
8. Кудряшова ЮИ. (2002). Роль слезной жидкости, ее количественного и качественного состава в развитии синдрома «сухого глаза». Вестник офтальмологии. 6: 51–54.
9. Пучковская НА, Шульгина НС, Минеев МГ, Игнатов РК. (1983). Иммунология глазной патологии. Москва. Медицина: 207.