Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 8(120): 36-41. doi 10.15574/SP.2021.120.36
Малахова В. М., Цвіренко С. М., Калюжка О. О., Соловйова Г. О., Жук Л. А.
Полтавський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Малахова ВМ, Цвіренко СМ, Калюжка ОО, Соловйова ГО, Жук ЛА. (2021). Анамнестичні чинники прогнозу формування бронхіальної астми в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(120): 36-41. doi 10.15574/SP.2021.120.36.
Стаття надійшла до редакції 22.09.2021 р., прийнята до друку 07.12.2021 р.

Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%.
Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому.
Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6-річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи — 81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру.
Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання.
Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхообструктивний синдром, повторні бронхообструкції, бронхіальна астма, діти, анамнестичні дані, чинники ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Shamrani A, Bagais K, Alenazi A, Alqwaiee M, Al-Harbi Adel S. (2019). Wheezing in children: Approaches to diagnosis and management. International Journal of Pediatrics and Adolescent Medicine. 6 (2): 68-73. https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2019.02.003; PMid:31388550 PMCid:PMC6676316

2. Bakirtas A. (2017). Diagnostic challenges of childhood asthma. Current opinion in pulmonary medicine. 23 (1): 27-33. https://doi.org/10.1097/MCP.0000000000000338; PMid:27801711

3. Банадига НВ, Волошин СБ. (2016). Генетичні маркери, що визначають виникнення та перебіг бронхіальної астми у дітей. Современная педиатрия. 2 (74): 100–103. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.100

4. Банадига НВ. (2016). Диференційна діагностика та лікувальна тактика педіатра при повторних епізодах бронхообструктивного синдрому. Современная педиатрия. 7 (103): 67–72. https://doi.org/10.15574/SP.2019.103.67

5. Butov D, Makieieva N, Vasylchenko Y, Biriukova M, Serhiienko K, Morozov O. (2019). Endothelial dysfunction in children with clinically stable and exacerbated asthma. Advances in respiratory medicine. 87 (1): 7-13. https://doi.org/10.5603/ARM.a2019.0002; PMid:30830954

6. Чумаченко НГ. (2016). Роль екологічних та генетичних чинників у формуванні бронхіальної астми в дітей. Перинатологія і педіатрія. 3 (67): 127–133. https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.127

7. Фещенко ЮІ. (2019). Нові підходи покращення лікування бронхіальної астми у світовій практиці. Asthma and Allergy. 4: 56–57.

8. Гончарь МА, Логвинова ОЛ, Помазуновская ЕП, Хаустов ДС, Нгуен ТЛ. (2018). Предикторы развития бронхиальной астмы у детей с рецидивирующим визингом дошкольного возраста. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 3 (108): 12–14.

9. Granell R, Henderson AJ, Sterne JA. (2016). Associations of wheezing phenotypes with late asthma outcomes in the Avon Longitudinal Study of Parents and Children: A populationbased birth cohort. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 138 (4): 1060-1070. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.01.046; PMid:27106203 PMCid:PMC5052126

10. Heather E Hoch, Paul R Houin, Paul C Stillwell. (2019). Asthma in Children: A Brief Review for Primary Care Providers. Pediatric annals. 48 (3): 103-109. https://doi.org/10.3928/19382359-20190219-01; PMid:30874817

11. Hendaus M, Jomha F, Ehlayel M. (2016). Allergic diseases among children: nutritional prevention and intervention. Clinical Risk Management. 12: 361-372. https://doi.org/10.2147/TCRM.S98100; PMid:27022267 PMCid:PMC4788360

12. Huo X, Chu S, Hua L, Bao Y, Du L, Xu J. (2018). The effect of breastfeeding on the risk of asthma in high-risk children: a case-control study in Shanghai, China. BMC pregnancy and childbirth. 18 (1): 341. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1936-5; PMid:30134850 PMCid:PMC6106762

13. Johnson CC, Ownby DR. (2017). The infant gut bacterial microbiota and risk of pediatric asthma and allergic diseases. Translational research: the journal of laboratory and clinical medicine. 179: 60-70. https://doi.org/10.1016/j.trsl.2016.06.010; PMid:27469270 PMCid:PMC5555614

14. Kawayama T, Kinoshita T, Matsunaga K, Naito Y, Sasaki J. (2018). Role of Regulatory T cells in Airway Inflammation in Asthma. The Kurume medical journal. 64 (3): 45-55. https://doi.org/10.2739/kurumemedj.MS6430001; PMid:29553094

15. Ковальчук МП. (2017). Бронхіальна астма у дітей у практиці сімейного лікаря. Сімейна медицина. 73 (5): 88–91; 817–821.

16. Loewen K, Monchka B, Mahmud S, Jong G, Azad M. (2018). Prenatal antibiotic exposure and childhood asthma: a population-based study. The European respiratory journal. 52 (1): 1702070. https://doi.org/10.1183/13993003.02070-2017; PMid:29678946

17. Makieieva N, Malakhova V, Vasylchenko Y, Birukova M. (2020). Is Willebrand Factor Indicative of Chronic Inflammation in Children with Asthma? Turkish Thoracic Journal. 21 (6): 362-366. https://doi.org/10.5152/TurkThoracJ.2019.19051; PMid:33352089 PMCid:PMC7752108

18. Makieieva N, Odinets Y, Vasylchenko Y, Yavorovich M, Birukova M, Malkhova V. (2019). Prognosing a severe course of asthma in children following the study of endothelial function. Pneumologia. 68 (2): 68-74. https://doi.org/10.2478/pneum-2019-0014

19. Malaeb D, Hallit S, Sacre H, Hallit R, Salameh P. (2020). Factors associated with wheezing among Lebanese children: Results of a cross-sectional study. Allergologia et immunopathologia. S 0301-0546(20)30058-6. https://doi.org/10.1016/j.aller.2020.02.003; PMid:32402625

20. Перцева ТО. (2016). Труднощі диференційного діагностики при бронхіальній астмі. Здоров'я України. 3 (34): 24–26.

21. Pite H, Gaspar A, Morais-Almeida M. (2016). Preschool-age wheezing phenotypes and asthma persistence in adolescents. Allergy and asthma proceedings. 31 (3): 231-241. https://doi.org/10.2500/aap.2016.37.3955; PMid:27074977

22. Шадрін ОГ, Гайдучик ГА. (2017). Оптимізація лікування атопічного дерматиту в дітей раннього віку із застосуванням урсодеоксихолевої кислоти. Здоровье ребенка. 12 (3): 347–351.

23. Szulman GA, Freilij H, Behrends I, Gentile A, Mallol J. (2017). Recurrent wheezing: prevalence and associated factors in infants from Buenos Aires City, Argentina. Boletin medico del Hospital Infantil de Meexico. Vol. 74 (6): 419-426. https://doi.org/10.1016/j.bmhimx.2017.08.001; PMid:29382526

24. Tenevo L, Piazza M, Piacentini G. (2016). Recurrent wheezing in children. Translational Pediatrics. 5 (1): 31-36. doi: 10.3978/j.issn.2224-4336.2015.12.01.

25. Цвіренко СМ, Артьомова НС, Ананевич ОІ, Адрущенко ІІ, Білан ОВ. (2019). Особливості проявів гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку. ВІСНИК Українська медична стоматологічна академія. 19; 4 (68): 38–42.

26. Uchida A, Sakaue K, Hiromasa Inoue. (2018). Epidemiology of asthma-chronic obstructive pulmonary disease overlap (ACO). Allergology International. 67 (2): 165-171. https://doi.org/10.1016/j.alit.2018.02.002; PMid:29551279

27. Yan DC, Chung FF, Lin SJ, Wan GH. (2016). The relationships among Dermatophagoides pteronyssinus exposure, exhaled nitric oxide, and exhaled breath condensate pH levels in atopic asthmatic children. Medicine. 95 (39): 4825. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004825; PMid:27684812 PMCid:PMC5265905

28. Zein JG, Denson JL, Wechsler ME. (2019). Asthma over the Adult Life Course: Gender and Hormonal Influences. Clinics in chest medicine. 40 (1): 149-161. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2018.10.009; PMid:30691709

29. Zhang JL, Zhuang Ma, Sun Wen-Wu, Cao Jian-Ping, Wang Zhong-Hua, Cui Hai-Yang. (2016). Programmed vaccination may increase the prevalence of asthma and allergic diseases. American Journal of Rhinology and Allergy. 30 (4): 113-117. https://doi.org/10.2500/ajra.2016.30.4335; PMid:27456585

30. Zhang M, Litonjua A, Mueller NT. (2018). Maternal antibiotic use and child asthma: is the association causal? The European respiratory journal. 52 (1): 1801007. https://doi.org/10.1183/13993003.01007-2018; PMid:29973360