Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 8(120): 30-35. doi 10.15574/SP.2021.120.30
Самсоненко С. В.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Самсоненко СВ. (2021). Вплив медикаментозної терапії ювенільного ідіопатичного артриту на стан швидкості клубочкової фільтрації в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(120): 30-35. doi 10.15574/SP.2021.120.30.
Стаття надійшла до редакції 01.10.2021 р., прийнята до друку 07.12.2021 р.

Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) є хронічним захворюванням, що потребує лікування протягом багатьох років із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), імунодепресантів, цитостатиків, імунобіологічних засобів. Вищезазначені лікарські препарати, зокрема, НПЗП і цитостатики, є потенційно нефротоксичними.
Мета — виявити вплив медикаментозної терапії в дітей з ЮІА на стан розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) шляхом використання формули Cystatin C — based equation та формули Hoek на основі визначення сироваткового цистатину С.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 дітей з ЮІА. Вік обстежуваних становив 10,4±4,41 (10,6–15,0) року. Усі діти отримували базовий препарат — метотрексат. На момент обстеження НПЗП отримували 22 дитини, імунобіологічні препарати — 25 дітей. Вміст сироваткового цистатину С визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу. Для встановлення рШКФ за рівнем цистатину С сироватки крові використовували формули Cystatin C — based equation 2012 та Hoek.
Результати. Нестероїдні протизапальні препарати приводили до зниження рШКФ, виявленого як за формулою Cystatin C — based equation 2012, так і за формулою Hoek. Частота зниження рШКФ у хворих, які отримували НПЗП, за формулою Cystatin C — based equation 2012, становила 100%, за формулою Hoek — 81,8%. Застосування НПЗП у дітей з ЮІА є фактором ризику розвитку зниження рШКФ, розрахованого за формулою Hoek. Частота зниженої рШКФ у дітей на тлі застосування НПЗП, становила 54,5%, що в 6,7 разу частіше порівняно з дітьми, які не отримували НПЗП (OR=12,9; CI: 3,76–44,25; p<0,001). Низький шанс зниження рШКФ за формулою Hoek у дітей з ЮІА, які отримували імунобіологічну терапію, — 9,1% проти 46,8% (OR=0,11; CI: 0,03–0,42; p<0,001).
Висновки. Застосування НПЗП у дітей ЮІА найчастіше асоціюється зі зниженням рШКФ: за формулою Cystatin C — based equation 2012, — 100% випадків, p<0,01, за формулою Hoek — 81,8%, p<0,001. Середнє значення рШКФ у дітей, які отримували НПЗП, було значно нижчим, ніж у дітей без НПЗП. Імунобіологічна терапія позитивно впливала на значення рШКФ. Частота зниження рШКФ у дітей, які отримували імунобіологічну терапію, була значно нижчою, ніж у пацієнтів без імунобіологічної терапії, — 9,1% проти 46,8% (OR=0,11; CI: 0,03–0,42; p<0,001).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, ювенільний ідіопатичний артрит, швидкість клубочкової фільтрації, цистатин С.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bechtold S, Simon D. (2014). Growth abnormalities in children and adolescents with juvenile idiopathic arthritis. Rheumatol Int. 34 (11):1483-1488. https://doi.org/10.1007/s00296-014-3022-2; PMid:24760485

2. Bergner R, Wadsack D, Loffler C. (2019). Severe MTX Toxicity in Rheumatic Diseases – Analysis of 22 Cases. J Rheum Dis Treat. https://doi.org/10.23937/2469-5726/1510070

3. Cusumano AM, Tzanno-Martins C, Rosa-Diez GJ. (2021). The Glomerular Filtration Rate: From the Diagnosis of Kidney Function to a Public Health Tool. Front Med. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.769335; PMid:34926510 PMCid:PMC8675900

4. Dharnidharka VR, Kwon C, Stevens G. (2002). Serum cystatin C is superior to serum creatinine as a marker of kidney function: a meta-analysis. Am J Kidney Dis. 40 (2): 221-226. https://doi.org/10.1053/ajkd.2002.34487; PMid:12148093

5. Ebert N, Bevc S, Bokenkamp A et al. (2021). Assessment of kidney function: clinical indications for measured GFR. Clin Kidney J. 14 (8): 1861-1870. https://doi.org/10.1093/ckj/sfab042; PMid:34345408 PMCid:PMC8323140

6. Fiehn C. (2011). The Other Opinion: Nephrotoxizitat von niedrig dosiertem Methotrexat – ein Problem, das keines ist. The other opinion: nephrotoxicity of low-dose methotrexate – a problem which does not exist. Z Rheumatol. 70 (10): 825-826. https://doi.org/10.1007/s00393-011-0909-0; PMid:22139200

7. Giancane G, Alongi A, Ravelli A. (2017). Update on the pathogenesis and treatment of juvenile idiopathic arthritis. Curr Opin Rheumatol. 29 (5): 523-529. https://doi.org/10.1097/BOR.0000000000000417; PMid:28538013

8. Gicchino MF, Di Sessa A, Guarino S et al. (2021). Prevalence of and factors associated to chronic kidney disease and hypertension in a cohort of children with juvenile idiopathic arthritis. Eur J Pediatr. 180 (2): 655-661. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03792-4; PMid:32860100

9. Gounden V, Bhatt H, Jialal I. (2021). Renal Function Tests. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507821.

10. Hall JJ, Bolina M, Chatterley T, Jamali F. (2017). Interaction Between Low-Dose Methotrexate and Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs, Penicillins, and Proton Pump Inhibitors. Ann Pharmacother. 51 (2): 163-178. https://doi.org/10.1177/1060028016672035; PMid:27701081

11. Hoek FJ, Kemperman FA, Krediet RT. (2003). A comparison between cystatin C, plasma creatinine and the Cockcroft and Gault formula for the estimation of glomerular filtration rate. Nephrol Dial Transplant. 18 (10): 2024-2031. https://doi.org/10.1093/ndt/gfg349; PMid:13679476

12. KDIGO. (2013). KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Int Suppl. 3 (1): S1-150. URL: https://kdigo.org/wp-content/uploads/2017/02/KDIGO_2012_CKD_GL.pdf.

13. Lucas GNC, Leitao ACC, Alencar RL et al. (2019). Pathophysiological aspects of nephropathy caused by non-steroidal anti-inflammatory drugs. J Bras Nefrol. 41 (1): 124-130. https://doi.org/10.1590/2175-8239-jbn-2018-0107; PMid:30281062 PMCid:PMC6534025

14. Mene P, Franeta AJ, Conti G et al. (2010). Extracapillary glomerulonephritis during etanercept treatment for juvenile psoriatic arthritis. Clin Exp Rheumatol. 28 (1): 91-93. URL: https://www.clinexprheumatol.org/abstract.asp?a=3767.

15. Міністерство охорони здоров'я України. (2012). Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит. Наказ Міністерства охорони здоров'я України 22.10.2012 № 832. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0832282-12#Text.

16. Miyamae T, Tani Y, Kishi T et al. (2020). Updated version of Japanese Childhood Health Assessment Questionnaire (CHAQ). Mod Rheumatol. 30 (5): 905-909. https://doi.org/10.1080/14397595.2019.1660027; PMid:31441680

17. Mohd Tahir NA, Mohd Saffian S, Islahudin FH et al. (2020). A Meta-Analysis on the Performance of Cystatin C- versus Creatinine-based eGFR Equations in Predicting Vancomycin Clearance. J Korean Med Sci. 35 (37): e306. https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e306; PMid:32959542 PMCid:PMC7505726

18. Mori S, Yoshitama T, Hirakata N, Ueki Y. (2017). Prevalence of and factors associated with renal dysfunction in rheumatoid arthritis patients: a cross-sectional study in community hospitals. Clin Rheumatol. 36 (12): 2673-2682. https://doi.org/10.1007/s10067-017-3804-5; PMid:28884373 PMCid:PMC5681610

19. Nordal EB, Zak M, Berntson L et al. (2011). Juvenile Arthritis Disease Activity Score (JADAS) based on CRP; validity and predictive ability in a Nordic population-based setting. Pediatr Rheumatol Online J. 9 (1): 155. https://doi.org/10.1186/1546-0096-9-S1-P155; PMCid:PMC3194508

20. Ringold S, Angeles-Han ST, Beukelman T et al. (2019). 2019 American College of Rheumatology / Arthritis Foundation Guideline for the Treatment of Juvenile Idiopathic Arthritis: Therapeutic Approaches for Non-Systemic Polyarthritis, Sacroiliitis, and Enthesitis. Arthritis Care Res (Hoboken). 71 (6): 717-734. https://doi.org/10.1002/acr.23870; PMid:31021516 PMCid:PMC6561125

21. Schlondorff DO. (2008). Overview of factors contributing to the pathophysiology of progressive renal disease. Kidney Int. 74 (7): 860-866. https://doi.org/10.1038/ki.2008.351; Mid:18650795

22. Schwartz GJ, Schneider MF, Maier PS et al. (2012). Improved equations estimating GFR in children with chronic kidney disease using an immunonephelometric determination of cystatin C. Kidney Int. 82 (4): 445-453. https://doi.org/10.1038/ki.2012.169; PMid:22622496 PMCid:PMC3433576

23. Tanaka A, Suemaru K, Otsuka T et al. (2007). Hoek's formula, a cystatin C-based prediction formula for determining the glomerular filtration rate, is the most effective method for original adjusting the dosage of vancomycin. Int J Clin Pharmacol Ther. 45 (11): 592-597. https://doi.org/10.5414/CPP45592; PMid:18077923