Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):100-103; doi 10.15574/PS.2021.73.100
Якименко О. Г., Фіщук О. О., Сучок С. О.
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

Глікозильований гемоглобін (HbAc1) залишається одним із найцінніших методів глікемічного контролю в пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД). Його цільовий рівень у дітей та підлітків становить ≤7% (за рекомендаціями ISPAD; 2018) та ≤7,5% (ADA; 2020), проте наявність ускладнень та лабільного перебігу ЦД І типу в дітей та підлітків передбачає індивідуальний підхід до оптимального контролю. Рівень глікозильованого гемоглобіну визначає ризик розвитку супутніх гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ) та відновлення системного гомеостазу після хірургічного втручання. Підвищений рівень HbAc1 протягом останніх 90 діб перед оперативним втручанням достовірно збільшує тривалість перебування в стаціонарі серед дорослих пацієнтів. Наразі немає опублікованих даних щодо рівня глікемічного контролю в дітей з ЦД І типу у Вінницькій області, що є надзвичайно важливим при оцінці ризику ускладнень та результатів лікування цієї популяції в хірургічному стаціонарі.
Мета – проаналізувати та оцінити поширеність і глікемічний контроль серед дітей з ЦД І типу у Вінницькій області у 2013, 2016 та 2017 рр.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективну оцінку динаміки поширеності ЦД І типу серед дитячої популяції Вінницької області в період 2013–2017 рр. шляхом аналізу звітів Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру та демографічних даних Головного управління статистики у Вінницькій області, карт стаціонарних хворих, що лікувалися в КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради». Кількість пацієнтів з ЦД І типу у 2013 р. становила 321, у 2016 р. – 358, у 2017 р. – 399 особи. Для оцінки глікемічного контролю використано показник HbAc1. Значення HbAc1 ≤7,5% прийнято за цільове, >7,5–9,0% – за субоптимальне, >9,1% – за незадовільне. Пацієнтів з відсутніми показниками HbAc1 вилучено з подальшого дослідження. Для оцінки достовірної різниці показників застосовано точний тест Фішера. Значення р<0,05 прийнято статистично значущим.
Результати. Протягом періоду дослідження відмічалося зростання поширеності ЦД І типу в дитячій популяції. Зокрема, у 2013 р. цей показник дорівнював 1,08‰, у 2016 р. – 1,23‰, а у 2017 р. – 1,37‰ (р=0,1266; р=0,0015, порівняно з 2017 р. відповідно), що відповідає очікуваним світовим тенденціям. Первинна захворюваність на ЦД І типу у Вінницькій області становила: у 2013 р. – 0,017%, у 2016 р. – 0,015%, у 2017 р. – 0,022%, із піком маніфестації в 6 і 10-річному віці. Середні показники глікемічного контролю на основі HbA1c у 2013 р. становили 8,73±1,82%, у 2016 р. – 8,60±1,52%, у 2017 р. – 8,85±1,88% відповідно. У 2013 р. глікемічний контроль оцінювався як оптимальний у 27,5% (88/319) дітей, субоптимальний – у 37,5% (120/319), незадовільний – у 35% (111/319). У 2016 р. кількість пацієнтів з оптимальними показниками HbAc1 зменшилася до 25% (83/336), субоптимальний рівень відмічався у 41% (139/336), незадовільний – у 34% (114/336) відповідно. У 2017 р. цільовий рівень HbAc1 спостерігався лише у 21% (68/329), субоптимальний – у 41% (135/329), незадовільний – у 38% (126/329) відповідно. Зростала кількість пацієнтів із незадовільним глікемічним контролем та показниками HbA1c, що перевищувало 11%: у 2017 р. (42/329) порівняно з відповідним показником 2016 р. (24/336), p=0,0191. Клінічними проявами незадовільного глікемічного контролю в досліджуваній популяції були гострі ускладнення (кетоз, кетоацидоз), що супроводжувались абдомінальним синдромом, нудотою та блюванням і потребували лікування у відділенні інтенсивної допомоги. Гнійно-запальні захворювання органів черевної порожнини в дітей з ЦД І типу супроводжувалися комбінацією клініко-лабораторних даних декомпенсації ЦД І типу, гіперлейкоцитозом і дифузним болем у животі. Макроскопічні та патоморфологічні характеристики апендикса й очеревини відповідали деструктивним формам ГЗЗ за наявності короткого періоду від маніфестації симптомів. Перебіг післяопераційного періоду в дітей з ГЗЗ органів черевної порожнини на тлі ЦД І типу носив лабільний характер та потребував інсулінокорекції.
Висновки. Поширеність цукрового діабету І типу серед дітей Вінницької області зростає (2013 р. – 1,08‰, 2017 р. – 1,37‰, р=0,0015). Глікемічний контроль у цій популяції знаходиться в субоптимальних межах (>7,5–9,0%) протягом періоду 2013–2017 рр. Станом на 2017 р. більше третини пацієнтів дитячого віку (38%) мають незадовільний глікемічний контроль. Кількість пацієнтів із показником HbA1c >11% достовірно зросла в 2017 р. порівняно з 2016 р. (p=0,0191).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діабет цукровий, глікемічний контроль, глікозильований гемоглобін, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. American Diabetes Association. (2020). Children and Adolescents: Standards of Medical Care in Diabetes-2020. Diabetes Care. 43 (1): S163-s182. https://doi.org/10.2337/dc20-S013; PMid:31862756

2. DiMeglio LA, Acerini CL, Codner E, Craig ME, Hofer SE, Pillay K, Maahs DM. (2018). ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Glycemic control targets and glucose monitoring for children, adolescents, and young adults with diabetes. Pediatr Diabetes. 19 (27): 105-114. https://doi.org/10.1111/pedi.12737; PMid:30058221

3. Глоба ЄВ, Зелінська НБ. (2021). Глікемічний контроль у дітей і молодих дорослих з різними типами цукрового діабету в Україні. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 73 (1): 7–14. https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-7

4. Patterson CC, Karuranga S, Salpea P, Saeedi P, Dahlquist G, Soltesz G, Ogle GD. (2019). Worldwide estimates of incidence, prevalence and mortality of type 1 diabetes in children and adolescents: Results from the International Diabetes Federation Diabetes Atlas. 9th edition. Diabetes Research and Clinical Practice: 157. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2019.107842; PMid:31518658

5. Underwood P, Askari R, Hurwitz S, Chamarthi B, Garg R. (2014). Preoperative A1C and clinical outcomes in patients with diabetes undergoing major noncardiac surgical procedures. Diabetes Care. 37 (3): 611-616. https://doi.org/10.2337/dc13-1929; PMid:24170760