- Порівняльна характеристика способів хірургічного лікування пілонідального синусу в дітей
Порівняльна характеристика способів хірургічного лікування пілонідального синусу в дітей
Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):72-76; doi 10.15574/PS.2021.73.72
Боднар О. Б.1, Рандюк Р. Ю.1, Боднар Б. М.1, Ватаманеску Л. І.1, Сокольник С. О.1,Хома М. В.2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
2КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» Чернівецької міської ради, Україна
Для цитування: Боднар ОБ, Рандюк РЮ, Боднар БМ, Ватаманеску ЛІ ті інш. (2021). Порівняльна характеристика способів хірургічного лікування пілонідального синусу в дітей. Хірургія дитячого віку. 4(73): 72-76; doi 10.15574/PS.2021.73.72.
Стаття надійшла до редакції 06.08.2021 р., прийнята до друку 8.12.2021 р.
Пілонідальний синус (ПС) – поширена патологія куприкової зони, що зустрічається з частотою 26 на 100 тис. осіб. Відомі методи оперативного втручання, які застосовуються для лікування ПС, супроводжуються високою кількістю ускладнень і рецидивів. Питання пошуку способів лікування ПС у дітей для зменшення кількості ускладнень і скорочення тривалості загоєння післяопераційної рани залишається актуальним.
Мета – провести порівняльний аналіз лікування ПС у дітей із застосуванням шкірно-фасціальної пластики, підшивання до дна рани та ушиття рани наглухо.
Матеріали та методи. Проаналізовано 90 випадків ПС у дітей, оперованих у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня». Проведено порівняння застосування методів: шкірно-фасціальної пластики у власній модифікації, видалення синусу з наступним підшиванням країв рани до фасції та ушиття рани наглухо. Проаналізовано тривалість оперативних втручань, терміни загоєння післяопераційних ран, інтенсивність больового синдрому в післяопераційному періоді, тривалість госпіталізації та наявність ускладнень.
Результати. Показник інтенсивності болю після шкірно-фасціальної пластики був на 60% нижчим на першу добу та на 70% на другу й третю добу порівняно з показниками інтенсивності болю після підшивання до фасції та після ушиття рани наглухо. Терміни загоєння були найкоротшими після шкірно-фасціальної пластики. Кількість післяопераційних ускладнень була втричі нижчою в оперованих методом шкірно-фасціальної пластики порівняно з іншими методами.
Висновки. Шкірно-фасціальна пластика дає змогу зменшити інтенсивність болю на понад 60% порівняно з іншими методами та скоротити терміни загоєння рани більше ніж на 26% та 65% порівняно з групами підшивання до фасції та ушивання наглухо відповідно. У разі застосування методу видалення ПС із наступною шкірно-фасціальною пластикою в дітей кількість ускладнень зменшується втричі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пілонідальна кіста, шкірно-фасціальна пластика, діти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Farrell D, Murphy S. (2011). Negative pressure wound therapy for recurrent pilonidal disease: a review of the literature. J Wound Ostomy Continence Nurs. 38: 373-378. https://doi.org/10.1097/WON.0b013e31821e5117; PMid:21606863
2. Iesalnieks I, Ommer A, Petersen S et al. (2016). German national guideline on the management of pilonidal disease. Langenbecks Arch. Surg. 401 (5): 599-609. https://doi.org/10.1007/s00423-016-1463-7; PMid:27311698
3. Duman K, Gırgın M, Harlak A. (2017). Prevalence of sacrococcygeal pilonidal disease in Turkey. Asian Journal of Surgery. 40: 434-437. https://doi.org/10.1016/j.asjsur.2016.04.001; PMid:27188235
4. McCallum IJ, King PM, Bruce J. (2008). Healing by primary closure versus open healing after surgery for pilonidal sinus: systematic review and meta-analysis. BMJ. 336: 868-871. https://doi.org/10.1136/bmj.39517.808160.BE; PMid:18390914 PMCid:PMC2323096
5. Meneiro P, Mori L, Gasloli G. (2014). Endoscopic pilonidal sinus treatment (E. P. Si.T.). Techniques in Coloproctology. 18 (4): 389-392. https://doi.org/10.1007/s10151-013-1016-9; PMid:23681300
6. Hussain F, Bramham B, Parveen S, Chakaravarty B. (2018). Pilonidal sinus: Surgical outcome of lay open versus primary closure technique. Journal of Dental and Medical Sciences. 17 (2): 1-7.
7. Pini Prato A, Mazzola C, Mattioli G et al. (2018). Preliminary report on endoscopic pilonidal sinus treatment in children: results of a multicentric series. Pediatric Surgery International. 34 (6): 687-692. https://doi.org/10.1007/s00383-018-4262-0; PMid:29675752
8. Yuksel ME. (2017). Pilonidal sinus disease can be treated with crystallized phenol using a simple three-step technique. Acta Dermatovenerol APA. 26 (1): 15-17. https://doi.org/10.15570/actaapa.2017.4; PMid:28352930
9. Gecim IE, Goktug UU, Celasin H. (2017, Apr). Endoscopic pilonidal sinus treatment combined with crystalized phenol application may preven trecurrence. Dis Colon Rectum. 60 (4): 405-407. https://doi.org/10.1097/DCR.0000000000000778; PMid:28267008