Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):53-58; doi 10.15574/PS.2021.73.53
Переяслов А. А.¹, Мальований Б. Я.², Стеник Р. В.², Дворакевич А. О.², Микита М. М.^2
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», Україна

Для цитування: Переяслов АА, Мальований БЯ, Стеник РВ, Дворакевич АО, Микита ММ. (2021). Вибір методу лікування новонароджених із гіпертрофічним пілоростенозом. Хірургія дитячого віку. 4(73): 53-58; doi 10.15574/PS.2021.73.53.
Стаття надійшла до редакції 02.08.2021 р., прийнята до друку 8.12.2021 р.

Гіпертрофічний пілоростеноз (ГПС) є одним із найчастіших чинників блювання в новонароджених. Відкрита пілороміотомія протягом багатьох десятиліть залишалась основним методом лікування дітей із ГПС завдяки відмінним результатам і незначній кількості ускладнень. Після впровадження в клінічну практику лапароскопічної пілороміотомії цей метод поступово набуває поширеності серед дитячих хірургів. Щодо переваг і недоліків лапароскопічної пілороміотомії порівняно з традиційною пілороміотомією дані літератури носять суперечливий характер.
Мета – проаналізувати власний досвід лікування дітей із ГПС із застосуванням традиційної мініінвазивної техніки.
Матеріали та методи. Робота ґрунтується на результатах лікування 98 дітей, яких оперували з приводу гіпертрофічного пілоростенозу упродовж 2009–2020 рр. Діагноз встановлювали на основі клінічних даних, даних лабораторного обстеження і результатів ультрасонографії. Хірургічне втручання проводили після корекції електролітних розладів, а метод корекції (відкриту чи лапароскопічну пілороміотомію) обирав хірург. З метою оцінки результатів застосовували методи варіаційної статистики, параметричної та непараметричної оцінки результатів.
Результати. Відкрита пілороміотомія проведена у 76 (77,6%), а лапароскопічна – у 22 (22,4%) дітей. Ускладнення виникли в 10 дітей, зокрема, у 8 (10,5%) пацієнтів після відкритої, а у 2 (9,1%) дітей після лапароскопічної пілороміотомії (р=0,842). Перфорація слизової виникла в 1 (4,55%) дитини при лапароскопічній пілороміотомії, а при відкритих втручаннях цього ускладнення не було. Незалежно від типу доступу не було випадків неповної міотомії. При відкритих втручаннях найчастіше спостерігали інфікування післяопераційної рани (3,95%), утворення післяопераційної грижі (2,63%) і розвиток спайкової непрохідності (2,63%). Порівняно з відкритою пілороміотомією лапароскопічні втручання характеризувалися скороченням термінів початку ентерального харчування (р<0,001) і меншим перебуванням у клініці (р=0,031).
Висновки. Пілороміотомія залишається основним методом лікування новонароджених із пілоростенозом, а метод втручання визначається хірургом. Відкрита та лапароскопічна пілороміотомія однаково ефективні і безпечні для лікування дітей із гіпертрофічним пілоростенозом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гіпертрофічний пілоростеноз, новонароджені, лікування, пілороміотомія, лапароскопія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adibe OO, Nichol PF, Flake AW et al. (2006). Comparison of outcomes after laparoscopic and open pyloromyotomy at a high-volume pediatric teaching hospital. J Pediatr Surg. 41 (10): 1676-1678. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.05.051; PMid:17011267

2. Alain JL, Grousseau D, Terrier G. (1991). Extramucosal pyloromyotomy by laparoscopy. Surg Endosc. 5 (4): 174-175. https://doi.org/10.1007/BF02653256; PMid:1839574

3. Anderson SA, Beierle EA, Chen MK. (2014). Role of laparoscopy in the prevention and in the treatment of adhesions. Semin Pediatr Surg. 23 (6): 353-356. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2014.06.007; PMid:25459441

4. Bensard DD, Hendrickson RJ, Clark KS et al. (2010). Use of ultrasound measurements to direct laparoscopic pyloromyotomy in infants. JSLS. 14 (4): 553-557. https://doi.org/10.4293/108680810X12924466008321; PMid:21605521 PMCid:PMC3083048

5. Binet A, Bastard F, Meignan P et al. (2018). Laparoscopic pyloromyotomy: A study of the learning curve. Eur J Pediatr Surg. 28 (3): 238-242. https://doi.org/10.1055/s-0037-1603090; PMid:28505691

6. Binet A, Klipfel C, Meignan P et al. (2018). Laparoscopic pyloromyotomy for hypertrophic pyloric stenosis: a survey of 407 children. Pediatr Surg Int. 34 (4): 421-426. https://doi.org/10.1007/s00383-018-4235-3; PMid:29411105

7. Боднар БМ, Заволович АЙ, Ахтемійчук ЮТ. (2006). Тактико-хірургічні аспекти природженого пілоростенозу. Хірургія дитячого віку. 3 (1): 25-29.

8. Caceres M, Liu D. (2003). Laparoscopic pyloromyotomy: redefining the advantages of a novel technique. JSLS. 7 (2): 123-127.

9. Carrington EV, Hall NJ, Pacilli M et al. (2012). Cost effectiveness of laparoscopic versus open pyloromyotomy. J Surg Res. 178 (1): 315-320. https://doi.org/10.1016/j.jss.2012.01.031; PMid:22480835

10. Chiarenza SF, Bleve C, Escolino M et al. (2020). Guidelines of the Italian Society of Videosurgery (SIVI) in infancy for the minimally invasive treatment of hypertrophic pyloric stenosis in neonates and infants. Pediatr Med Chir. 42 (1): 16-24. https://doi.org/10.4081/pmc.2020.243

11. Clayton JT, Reisch JS, Sanchez PJ et al. (2015). Postoperative regimentation of treatment optimizes care and optimizes length of stay (PROTOCOL) after pyloromyotomy. J Pediatr Surg. 50 (9): 1540-1543. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.12.019; PMid:25783325

12. Cosper GH, Menon R, Hamann MS, Nakayama DK. (2008). Residency training in pyloromyotomy: a survey of 331 pediatric surgeons. J Pediatr Surg. 43 (1): 102-108. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.09.029; PMid:18206465

13. Costanzo CM, Vinocur C, Berman L. (2018). Postoperative outcomes of open versus laparoscopic pyloromyotomy for hypertrophic pyloric stenosis. J Surg Res. 224: 240-244. https://doi.org/10.1016/j.jss.2017.08.040; PMid:29506847

14. Donda K, Asare-Afriyie B, Ayensu M et al. (2019). Pyloric stenosis: national trends in the incidence rate and resource use in the United States from 2012 to 2016. Hosp Pediatr. 9 (12): 923-932. https://doi.org/10.1542/hpeds.2019-0112; PMid:31748239

15. Ein SH, Masiakos PT, Ein A. (2014). The ins and outs of pyloromyotomy: what we have learned in 35 years. Pediatr Surg Int. 30 (5): 467-480. https://doi.org/10.1007/s00383-014-3488-8; PMid:24626877

16. El Gohary Y, Abdelhafeez A, Paton E et al. (2018). Pyloric stenosis: an enigma more than a century after the first successful treatment. Pediatr Surg Int. 34 (1): 21-27. https://doi.org/10.1007/s00383-017-4196-y; PMid:29030700

17. Fan J, Shi Y, Cheng M et al. (2016). Treating idiopathic hypertrophic pyloric stenosis with sequential therapy: a clinical study. J Paediatr Child Health. 52 (7): 734-738. https://doi.org/10.1111/jpc.13184; PMid:27439633

18. Hall NJ, Ade-Ajayi N, Al-Roubaie J et al. (2004). Retrospective comparison of open versus laparoscopic pyloromyotomy. Br J Surg. 91 (10): 1325-1329. https://doi.org/10.1002/bjs.4523; PMid:15376185

19. Hall NJ, Eaton S, Seims A et al. (2014). Risk of incomplete pyloromyotomy and mucosal perforation in open and laparoscopic pyloromyotomy. J Pediatr Surg. 49 (7): 1083-1086. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.10.014; PMid:24952793

20. Hall NJ, Pacilli M, Eaton S et al. (2009). Recovery after open versus laparoscopic pyloromyotomy for pyloric stenosis: a double-blind multicentre randomised controlled trial. Lancet. 373 (9661): 390-398. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60006-4

21. Henderson L, Hussein N, Patwardhan N, Dagash H. (2018). Outcomes during a transition period from open to laparoscopic pyloromyotomy. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 28 (4): 481-485. https://doi.org/10.1089/lap.2017.0366; PMid:29265912

22. Huang WH, Zhang QL, Chen L et al. (2020). The safety and effectiveness of laparoscopic versus open surgery for congenital hypertrophic pyloric stenosis in infants. Med Sci Monit. 26: e921555. https://doi.org/10.12659/MSM.921555

23. Hukeri A, Gupta A, Kothari P et al. (2019). Our experience of laparoscopic pyloromyotomy with ultrasound-guided parameters. J Minim Access Surg. 15 (1): 51-55. https://doi.org/10.4103/jmas.JMAS_193_17; PMid:29582798 PMCid:PMC6293670

24. Ismail I, Elsherbini R, Elsaied A et al. (2020). Laparoscopic vs. open pyloromyotomy in treatment of infantile hypertrophic pyloric stenosis. Front Pediatr. 8: 426. https://doi.org/10.3389/fped.2020.00426; PMid:32984197 PMCid:PMC7475708

25. Jia WQ, Tian JH, Yang KH et al. (2011). Open versus laparoscopic pyloromyotomy for pyloric stenosis: a meta-analysis of randomized controlled trials. Eur J Pediatr Surg. 21 (2): 77-81. https://doi.org/10.1055/s-0030-1261926; PMid:20957601

26. Jobson M, Hall NJ. (2016). Contemporary management of pyloric stenosis. Semin Pediatr Surg. 25 (4): 219-224. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2016.05.004; PMid:27521712

27. Kelay A, Hall NJ. (2018). Perioperative complications of surgery for hypertrophic pyloric stenosis. Eur J Pediatr Surg. 28 (2): 171-175. https://doi.org/10.1055/s-0038-1637016; PMid:29510427

28. Kethman WC, Harris AHS, Hawn MT, Wall JK. (2018). Trends and surgical outcomes of laparoscopic versus open pyloromyotomy. Surg Endosc. 32 (7): 3380-3385. https://doi.org/10.1007/s00464-018-6060-0; PMid:29340829 PMCid:PMC6383511

29. Kozlov Y, Kovalkov K, Smirnov A. (2019). Gastric peroral endoscopic myotomy for treatment of congenital pyloric stenosis – first clinical experience. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 29 (6): 860-864. https://doi.org/10.1089/lap.2018.0803; PMid:31017541

30. Lauriti G, Cascini V, Chiesa PL et al. (2018). Atropine treatment for hypertrophic pyloric stenosis: a systematic review and meta-analysis. Eur J Pediatr Surg. 28 (5): 393-399. https://doi.org/10.1055/s-0037-1604116; PMid:28701002

31. Leclair MD, Plattner V, Mirallie E et al. (2007). Laparoscopic pyloromyotomy for hypertrophic pyloric stenosis: a prospective, randomized controlled trial. J Pediatr Surg. 42 (4): 692-698. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.12.016; PMid:17448768

32. Liu ZQ, Li QL, Liu JB et al. (2020). Peroral pyloromyotomy for the treatment of infantile hypertrophic pyloric stenosis. Endoscopy. 52 (4): E122-E123. https://doi.org/10.1055/a-1022-4274; PMid:31652470

33. Nagita A, Yamaguchi J, Amemoto K et al. (1996). Management and ultrasonographic appearance of infantile hypertrophic pyloric stenosis with intravenous atropine sulfate. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 23 (2): 172-177. https://doi.org/10.1097/00005176-199608000-00013; PMid:8856585

34. Pogorelić Z, Zelić A, Jukić M, Llorente Munoz CM. (2021). The safety and effectiveness of laparoscopic pyloromyotomy using 3-mm electrocautery hook versus open surgery for treatment of hypertrophic pyloric stenosis in infants. Children (Basel). 8 (8): 701. https://doi.org/10.3390/children8080701; PMid:34438592 PMCid:PMC8392573

35. Ramstedt C. (1912). Zur Ooperation der angeborenen Pylorusstenose. Med Klin. 26: 1191-1192. 

36. Safford SD, Pietrobon R, Safford KM et al. (2005). A study of 11,003 patients with hypertrophic pyloric stenosis and the association between surgeon and hospital volume and outcomes. J Pediatr Surg. 40 (6): 967-972. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.03.011; PMid:15991179

37. Siddiqui S, Heidel RE, Angel CA, Kennedy AP Jr. (2012). Pyloromyotomy: randomized control trial of laparoscopic vs open technique. J Pediatr Surg. 47 (1): 93-98. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.10.026; PMid:22244399

38. Sola JE, Neville HL. (2009). Laparoscopic vs open pyloromyotomy: a systematic review and meta analysis. J Pediatr Surg. 44 (8): 1631-1637. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2009.04.001; PMid:19635317

39. Спахи ОВ, Токарев БГ, Лятуринская ОВ, Запорожченко АГ. (2004). Непосредственные и отдаленные результаты лечения врожденного пилоростеноза у детей. Хірургія дитячого віку. 4 (3): 63–69.

40. Спахі ОВ. (2015). Особливості діагностики вродженого гіпертрофічного пілоростенозу у дітей на сучасному етапі. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 5 (3): 72–74. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.12

41. St Peter SD, Holcomb GW, Calkins CM et al. (2006). Open versus laparoscopic pyloromyotomy for pyloric stenosis: A prospective, randomized trial. Ann Surg. 244 (3): 363-370. https://doi.org/10.1097/01.sla.0000234647.03466.27; PMid:16926562 PMCid:PMC1856534

42. Staerkle RF, Lunger F, Fink L еt al. (2021). Open versus laparoscopic pyloromyotomy for pyloric stenosis. Cochrane Database Syst Rev. 3 (3): CD012827. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012827.pub2; PMid:33686649

43. van den Bunder FAIM, van Woensel JBM, Stevens MF et al. (2020). Respiratory problems owing to severe metabolic alkalosis in infants presenting with hypertrophic pyloric stenosis. J Pediatr Surg. 55 (12): 2772-2776. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.05.041; PMid:32641249

44. van der Bilt JD, Kramer WL, van der Zee DC, Bax NM. (2004). Laparoscopic pyloromyotomy for hypertrophic pyloric stenosis: impact of experience on the results in 182 cases. Surg Endosc. 18 (6): 907-909. https://doi.org/10.1007/s00464-003-9075-z; PMid:15108114

45. Vinycomb TI, Laslett K, Gwini SM et al. (2019). Presentation and outcomes in hypertrophic pyloric stenosis: An 11-year review. J Paediatr Child Health. 55 (10): 1183-1187. https://doi.org/10.1111/jpc.14372; PMid:30677197

46. Zampieri N, Corato V, Scire G, Camoglio FS. (2021). Hypertrophic pyloric stenosis: 10 years' experience with standard open and laparoscopic approach. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 24 (3): 265-272. https://doi.org/10.5223/pghn.2021.24.3.265; PMid:34046329 PMCid:PMC8128778

47. Zhu J, Zhu T, Lin Z et al. (2017). Perinatal risk factors for infantile hypertrophic pyloric stenosis: A meta-analysis. J Pediatr Surg. 52 (9): 1389-1397. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.02.017; PMid:28318599