Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):44-52; doi 10.15574/PS.2021.73.44
Вакульчик В. Г., Сергієнко В. К.
ЗО «Гродненський державний медичний університет», Білорусь

Для цитування: Вакульчик ВГ, Сергієнко ВК. (2021). Об’єктивізація критеріїв стратифікації дітей з апендикулярним перитонітом до проведення операції селективної гемосорбції із застосуванням сорбенту «Гемо-протеазсорб». Хірургія дитячого віку. 4(73): 44-52; doi 10.15574/PS.2021.73.44.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2021 р., прийнята до друку 8.12.2021 р.

Лікування перитоніту в дітей залишається однією з найскладніших і актуальних проблем сучасної хірургії та інтенсивної терапії. Особлива увага приділяється терапії, спрямованій на видалення з організму медіаторів запалення, токсичних субстанцій і продуктів тканинного метаболізму. Гемосорбція (ГС) – метод екстракорпоральної гемокорекції, заснований на елімінації з крові пацієнта токсичних субстанцій ендогенної або екзогенної природи шляхом екстракорпоральної перфузії цільної крові через спеціальний сорбент. Проте дотепер немає чітких клінічних і лабораторних критеріїв початку, продовження та закінчення використання операції ГС.
Мета – об’єктивізувати критерії стратифікації дітей з апендикулярним перитонітом до операції селективної гемосорбції з використанням сорбенту «Гемо-протеазосорб».
Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз даних 60 пацієнтів з апендикулярним перитонітом. Застосовано дискримінантний аналіз.
Результати. Розроблено критерії стратифікації пацієнтів для проведення операції ГС з використанням різного комплексу клінічних і лабораторних показників.
Висновки. Пропонована методика дає змогу стратифікувати пацієнтів з апендикулярним перитонітом до проведення операції ГС. Використання цього методу дозволяє контролювати результати операції ГС і приймати рішення про продовження її застосування в комплексному лікуванні або про припинення. Для використання методики в інших лікувальних закладах необхідні дослідження з метою валідизації отриманих результатів з урахуванням конкретних можливостей цього лікувального закладу, застосовуваних сорбентів, типу використовуваної апаратури.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, перитоніт, діти, екстракорпоральна гемокорекція, гемосорбція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьева ОИ, Воинов ВА, Гольдфарб ЮС. (2016). Экстракорпоральная гемокоррекция: терминология, языковые соответствия. Некоммерческое партнерство «Национальное общество специалистов в области гемафереза и экстракорпоральной гемокоррекции». Москва. Санкт-Петербург. ИМЖ-СПБ: 36.

2. Chang T, Tu YK, Lee CT, Chao A, Huang CH, Wang MJ et al. (2017). Effects of Polymyxin B Hemoperfusion on Mortality in Patients With Severe Sepsis and Septic Shock: A Systemic Review, Meta-Analysis Update, and Disease Severity Subgroup Meta-Analysis. Crit Care Med. 45 (8): e858-64. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000002362; PMid:28445237 PMCid:PMC5515642

3. Cruz DN, Antonelli M, Fumagalli R et al. (2009). Early use of polymyxin B hemoperfusion in abdominal septic shock: the EUPHAS randomized controlled trial. JAMA. 301: 2445-2452. https://doi.org/10.1001/jama.2009.856; PMid:19531784

4. CytoSorb. (2021). The adsorber. URL: https://cytosorb-therapy.com/en/the-adsorber/.

5. Gruda MC, Ruggeberg KG, O'Sullivan P, Guliashvili T, Scheirer AR, Golobish TD et al. (2018). Broad adsorption of sepsis-related PAMP and DAMP molecules, mycotoxins, and cytokines from whole blood using CytoSorb sorbent porous polymer beads. PLoS One. 13 (1): e0191676. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0191676; PMid:29370247 PMCid:PMC5784931

6. Houschyar KS, Pyles MN, Rein S, Nietzschmann I, Duscher D, Maan ZN et al. (2017). Continuous hemoadsorption with a cytokine adsorber during sepsis – a review of the literature. Int J Artif Organs. 40 (5): 205-211. https://doi.org/10.5301/ijao.5000591; PMid:28525674

7. Kase Y, Obata T, Okamoto Y, Iwai K, Saito K, Yokoyama K, Takinami M, Tanifuji Y. (2008). Removal of 2 arachidonylglycerol by direct hemoperfusion therapy with polymyxin B immobilized fibers benefits patients with septic shock. Ther. Aphe r. 1 2 (5): 374-380. https://doi.org/10.1111/j.1744-9987.2008.00612.x; PMid:18937720

8. Khilnani P, Deopujari S, Carcillo J. (2008). Recent advances in sepsis and septic shock. Indian J Pediatr. 75: 821. https://doi.org/10.1007/s12098-008-0154-y; PMid:18769894

9. Klein DJ, Foster D, Walker PM, Bagshaw SM, Mekonnen H, Antonelli M. (2018). Polymyxin B hemoperfusion in endotoxemic septic shock patients without extreme endotoxemia: a post hoc analysis of the EUPHRATES trial. Intensive Care Med. 44 (12): 2205-2212. https://doi.org/10.1007/s00134-018-5463-7; PMid:30470853 PMCid:PMC6280819

10. Kogelmann K, Jarczak D, Scheller M, Druner M. (2017). Hemoadsorption by CytoSorb in septic patients: a case series. Crit Care. 21 (1): 74. https://doi.org/10.1186/s13054-017-1662-9; PMid:28343448 PMCid:PMC5366999

11. Malard B, Lambert C, Kellum JA. (2018). In vitro comparison of the adsorption of inflammatory mediators by blood purification devices. Intensive Care Med Exp. 6 (1): 12. https://doi.org/10.1186/s40635-018-0177-2; PMid:29728790 PMCid:PMC5935601

12. Milliken I, Fitzpatrick M, Subramaniam R. (2006). Single-port laparoscopic insertion of peritoneal dialysis catheters in children. J Pediatr Urol. 2 (4): 308-311. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2005.10.012; PMid:18947627

13. Payen D. (2019). Haemoperfusion with polymyxin B membrane: recent results for an old debate. Anaesth Crit Care Pain Med. 38 (1): 3-4. https://doi.org/10.1016/j.accpm.2018.12.010; PMid:30635098

14. Payen DM, Guilhot J, Launey Y et al. (2015). Early use of polymyxin B hemoperfusion in patients with septic shock due to peritonitis: a multicenter randomized control trial. Intensive Care Med. 41: 975-984. https://doi.org/10.1007/s00134-015-3751-z; PMid:25862039 PMCid:PMC4477725

15. Poli EC, Rimmele T, Schneider AG. (2019). Hemoadsorption with CytoSorb. Intensive Care Med. 45 (2): 236-239. https://doi.org/10.1007/s00134-018-5464-6; PMid:30446798

16. Reinhart K, Meier-Hellmann A. (2005). Open randomized phase II trial of an extracorporeal endotoxin adsorber in suspected Gram-negative sepsis. Crit Care Med. 33 (2): 461-462. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000132902.54925.B5; PMid:15286541

17. Rhodes A, Evans LE, Alhazzani W, Levy MM, Antonelli M, Ferrer R et al. (2017). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Med. 43 (3): 304-377. https://doi.org/10.1007/s00134-017-4683-6; PMid:28101605

18. Ronco C, Brendolan A, Dan M et al. (2000). Adsorption in sepsis. Kidney Int. Suppl. 76: 148-155. https://doi.org/10.1046/j.1523-1755.2000.07619.x; PMid:10936812

19. Сарнацкая ВВ, Снежкова ЕА, Масленый ВН, Сидоренко АС, Юшко ЛА. (2014). Краткое наставление по современной тактике применения гемосорбционного метода в клинической практике. Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого НАН Украины: 29. URL: https://dializ.ru/dializ/doc/hemosorbtion-book-web.pdf.

20. Schadler D, Pausch C, Heise D, Meier-Hellmann A, Brederlau J, Weiler N et al. (2017). The effect of a novel extracorporeal cytokine hemoadsorption device on IL-6 elimination in septic patients: A randomized controlled trial. PLoS One. 12 (10): e0187015. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0187015; PMid:29084247 PMCid:PMC5662220

21. Shoji H. (2007). Extracorporeal Endotoxin Removal for the Treatment of Sepsis: Endotoxin Adsorption Cartridge (Toraymyxin). Therapeutic Apheresis and Dialysis. 1: 108-114. https://doi.org/10.1046/j.1526-0968.2003.00005.x; PMid:12921125

22. Yaroustovsky MB, Gelfand B, Popok Z, Abramyan M, Nazarova E, Yakovleva I, Popov DA, Plyushtch M. (2008). Lipopolysaccharide adsorption in combined therapy of patients with severe sepsis. Crit Care. 12 (2): 178. https://doi.org/10.1186/cc6676; PMCid:PMC4088826

23. Ярустовский МБ. (2008). Современные методы экстракорпоральной терапии в комплексном лечении сепсиса. Интенсивная терапия. 17 (1): 3–6.

24. Якубцевич РЭ, Спас ВВ, Шапель ИА, Кузнецов ОЕ. (2008). Возможности элиминации воспалительных медиаторов при сепсисе с помощью сорбционных методов детоксикации. Анестезиология и реаниматология. Москва: Медицина. 6: 55–57.

25. Zhang L, Feng Y, Fu P. (2021). Blood purification for sepsis: an overview. Precision Clinical Medicine. 4 (1): 45-55. https://doi.org/10.1093/pcmedi/pbab005