Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):24-37; doi 10.15574/PS.2021.73.24
Русак П. С.^1,2, Толстанов О. К.¹, Русак С. О.², Зінкевич О. В.², Волошин Ю. Л.², Конторович О. М.^1
1Національний медичний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ
²КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна

Для цитування: Русак ПС, Толстанов ОК, Русак СО, Зінкевич ОВ та інш. (2021). Гострий гематогенний остеомієліт у дітей: питання діагностики та лікування. Хірургія дитячого віку. 4(73): 24-37; doi 10.15574/PS.2021.73.24.
Стаття надійшла до редакції 04.08.2021 р., прийнята до друку 8.12.2021 р.

Мета – проаналізувати результати лікування та удосконалити алгоритм діагностики, лікування і реабілітації дітей з гострим гематогенним остеомієлітом (ГГО).
Матеріали та методи. Проведено дослідження 884 дітей з ГГО, яких лікували в хірургічному відділенні КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня», КНП «Житомирська обласна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» (дитяче хірургічне відділення до 1986 р. знаходилося в обласній дорослій лікарні) у період 1978–2019 рр. Хлопчики становили 60,5%; більшість (488, або 55,1%) хворих були жителями села; діти шкільного віку (від 7 до 15 років) складали 353 (39,9%) особи, діти першого року – 228 (25,8%) осіб. Дослідження дії ліпосомальних препаратів (ЛП) в комплексному лікуванні та антибіотиків на фізіологічному розчині проведено на двох групах: дослідна – 50 дітей та контрольна – 49 дітей. Для контролю за перебігом захворювання й ефективністю лікування проведено загальне клініко-лабораторне обстеження, рентгенологічне, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну (КТ) і магнітно-резонансну томографію (МРТ), мікробіологічне й імунологічне обстеження.
Результати. Переважним збудником ГГО залишався золотистий стафілокок, хоча в монокультурі частота його знизилася з 60,4% до 46,1%, за рахунок підвищення частоти Kl. pneumoniaе, палички синьо-зеленого гною, меншою мірою – клебсієл і змішаної флори. Форма ГГО залежала від кількості збудників і вікового цензу. Передумовою захворювання на ГГО (провокацією або пусковим механізмом) найчастіше був забій кінцівок (у 352 дітей – 39,8%), рідше – респіраторні захворювання, гнійно-запальні процеси шкіри та підшкірної клітковини. У 341 (37,4%) дитини подібні явища не відмічалися.
Відмінності в імунологічній характеристиці трьох клінічних форм захворювання на ГГО встановили під час порівняльної оцінки динаміки імунологічних показників за стадіями хвороби. Структурною основою формування відмінностей в імунній відповіді були основні субпопуляції Т-лімфоцитів та взаємозв’язуючий їх показник – хелперно-супресорний індекс. Усього розкриття флегмон (субпериостальної, параосальної, периартикулярної) виконали 863 (97,6%) хворим, із них повторно – 84 (9,5%) дітям. Пункційну постановку голок у кістку здійснили 613 (69,3%) хворим, із них остеоперфорацію – 589 (66,5%). Новонародженим підведення антибіотиків у кістку (метаепіфіз, ближній до ураженого суглоба) та в суглоб виконали за допомогою пункції 1–2 рази на добу протягом 7–10 діб. Дітям раннього віку декомпресію вогнища запалення в кістці досягнули постановкою голок Дюфо. У міру появи розкривали гнійники м’яких тканин, при гнійних плевритах і піопневмотораксах (у 25 із 52 хворих) дренували плевральні порожнини. Зменшення локального набряку, гіперемії виявили протягом першого тижня в 44,4% і 45,4% дітей дослідної групи з генералізованими формами (септико-піємічною та токсико-септичною), у контрольній групі – 0,0% і 15,9%; р<0,05. Активність репаративних процесів зросла в 2,5–4,5 раза. Температура тіла в дітей з генералізованими формами захворювання нормалізувалась протягом першого тижня на тлі застосування ліпосомальних препаратів, тоді як у контрольній групі це відбулось лише в 12,5–23,1% хворих. У дослідній групі тривалість стаціонарного лікування становила менше 32 діб у 90,0% хворих із локальною формою ГГО, 88,9% дітей з токсико-септичною і 72,7% хворих із септико-піємічною формами, у контрольній – відповідно 92,8%, 37.5%, 38,5%; р1<0,05; р2–3<0,05.
Висновки. Діагностика ГГО на сьогодні потребує комплексного обстеження: анамнез, локальні зміні та генералізація процесу, МРТ, УЗД, рентгенографія на пізніших термінах. Вирішальним у лікуванні дітей з ГГО є своєчасна і повноцінна санація вогнища зони ураження, тому провідними фахівцями в лікуванні цього захворювання мають бути дитячі хірурги, а консультація суміжних спеціалістів – за потреби. Емпіричну стартову антибіотикотерапію слід планувати з урахуванням переважання висіяних мікроорганізмів у хворих із різними формами ГГО та чутливості до антибіотиків.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий гематогенний остеомієліт, діти, діагностика, лікування, реабілітація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акберов РФ, Лыюров ДА, Сварич ВГ. (2016). Острый гематогенный остеомиелит у детей, Детская хирургия. 20 (4).

2. Акжигитов ГН, Юдин ЯБ. (1998). Гематогенный остеомиелит. М.: Медицина: 287.

3. Боднар Б.М., Горячєв В. В., Тіктінський В. С. та ін. (1997). Особливості сучасного перебігу гострого гематогенного остеомієліту у дітей. Гематогенний остеомієліт та його наслідки у дітей. Київ-Чернівці: 8–10.

4. Давиденко ВБ, Мішина ММ, Мясоедов ВВ та ін. (2015). Підвищення ефективності протимікробної терапії при лікуванні дітей з тяжкими гнійно-запальними захворюваннями на основі пригнічення біоплівкоутворення та врахування біоритмічних властивостей мікроорганізмів. Хірургія дитячого віку. 3–4 (48–49): 71–77.

5. Голубчикова НА, Сидоров ВН, Крейнес ВМ и др. (1990). Взаимодействие липосом различного состава с компонентами сыворотки крови. Вестник АМН СССР. 6: 32–36.

6. Грегориадис Г, Аллисон А. (1983). Липосомы в биологических системах. Под ред. Г. Грегориадиса, А. Аллисона; пер. с англ. М. Я. Вершавской, А. Л. Клибанова. М.: Медицина: 348.

7. Галінський ЮЯ, Марченко ВФ, Русак ПС та ін. (2004). Мікробіологічні характеристики гнійної рани. Хірургія дитячого віку. 3 (4): 75–79.

8. Кукуруза ЮП, Русак ПС. (2004). Комплексне лікування гострого гематогенного остеомієліту у дітей. Житомир: Косенко: 140.

9. Кукуруза ЮП. (1984). Гематогенный остеомиелит костей тазобедренного сустава у детей. Клиническая хирургия. 6: 24–26.

10. Musso P, Parigi S, Bossi G, Marseglia GL, Galli L, Chiappini E. (2021). Epidemiology and Management of Acute Hematogenous Osteomyelitis, Neonatal Osteomyelitis and Spondylodiscitis in a Third Level Paediatric Center. Children. 8: 616. https://doi.org/10.3390/children8080616; PMid:34438507 PMCid:PMC8391380

11. Ніколаєва НГ. (1999). Педіатрічна хірургія. Вибрані лекції: Навч. посібник. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т: 188.

12. Popescu B, Tevanov I, Carp M, Ulici A. (2020, Apr). Acute hematogenous osteomyelitis in pediatric patients: epidemiology and risk factors of a poor outcome. J Int Med Res. 48 (4): 0300060520910889. Published online 2020 Apr 5. https://doi.org/10.1177/0300060520910889; PMid:32249643 PMCid:PMC7136940

13. Русак ПС. (2003). Гострий гематогенний остеомієліт у дітей. Хірургія дитячого віку. 1: 50–56.

14. Русак П.С. (2000). Ретроспективна оцінка імунного статусу у дітей, хворих на гострий гематогенний остеомієліт. Клінічна хірургія. 6: 34–36.

15. Русак ПС, Чабан ОП. (1995). Оценка иммунологических показателей у больных острым гематогенным остеомиелитом. Проблеми і перспективи розвитку охорони здоров’я в Житомирській області. Матер. наук. – практ. конф., присвяч. 100-річчю засновника обл. лікарні імені О. Ф. Гербачевського. Житомир: 158.

16. Русак ПС, Маханьова ЛГ, Русак СО та ін. (2017). Мікробіологічна характеристика операційної рани дитячого хірургічного стаціонару. Хірургія дитячого віку. 3 (56): 26–30. https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.26.

17. Шапиро А.В., Фельдман Ю. М. (1983). Метод количественного определения обсеменённости мокроты бактериями у больных острыми и хроническими пневмониями. Лабораторное дело. 7: 59–60.

18. Thakolkaran N, Shetty AK. (2019, Summer). Acute Hematogenous Osteomyelitis in Children. Ochsner J. 19 (2): 116-122. https://doi.org/10.31486/toj.18.0138; PMid:31258423 PMCid:PMC6584206

19. Толстанов ОК, Торбас ОМ, Марченко ВФ, Русак ПС, Данилов ОА, Рибальченко ВФ. (2015). Сучасні аспекти надання хірургічної допомоги дітям. Матеріали науково-практичної конференції. Житомир: Полісся: 272.