Ukrainian Journal Health of Woman. 2021. 1(157): 19-25; doi 10.15574/HW.2021.157.19
Гайдук А. Д.¹, Турбаніст С. В.^2
1Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Медичний центр ТОВ «ISIDA-IVF», м. Київ, Україна

Для цитування: Гайдук АД, Турбаніст СВ. (2021). Ультразвукове дослідження органів малого таза в жінок із невдалими спробами ДРТ на тлі хронічного ендометриту. Український журнал Здоров’я жінки. 1(157): 19-25; doi 10.15574/HW.2021.157.19.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2021 р.; прийнята до друку 14.12.2021 р.

Предметом дискусії залишається ефективність сонографічного дослідження в діагностиці хронічного ендометриту, незважаючи на високу доступність цього методу дослідження та ехографічні критерії хронічного ендометриту. Правомірність ехографічного діагнозу «Хронічний ендометрит» багато спеціалістів заперечують, але існує єдина думка про високу прогностичну цінність виявлених ознак для подальшої верифікації цієї нозології.
Мета — визначити діагностичну цінність ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза для оцінки стану ендометрію в жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в анамнезі на тлі хронічного ендометриту.
Матеріали та методи. На базі Медичного центру ТОВ «ISIDA-IVF» у період 2019–2021 рр. проведено проспективне дослідження в жінок із хронічним ендометритом і невдалими спробами ДРТ в анамнезі. До І і ІІ групи залучено 110 жінок репродуктивного віку з хронічним ендометритом і повторними невдалими спробами ДРТ, до контрольної — 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності. УЗД органів малого таза виконано всім пацієнткам досліджених груп на 5–7, 12–15, 22–24-ту добу менструального циклу. Пороговим значенням статистичної достовірності прийнято р<0,05.
Результати. У жінок із безпліддям на тлі хронічного ендометриту в анамнезі середня товщина серединного М-ехо в периовуляторний період у І групі (з прегравідарною підготовкою) становила 9,1±0,08 мм, у ІІ групі (без прегравідарної підготовки) — 7,6±0,9 мм, у контрольній — 9,3±0,1 мм і мала статистично значущі відмінності (р_1,2<0,05, р_1,3>0,05, р_2,3<0,05). Тонкий ендометрій спостерігався в 16,3% пацієнток І групи (з прегравідарною підготовкою) та вдвічі частіше (30,9%; р_1,2<0,05) — у жінок ІІ групи (без прегравідарної підготовки). Неоднорідна ехогенність ендометрію приблизно з однаковою частотою зустрічалася в пацієнток І і ІІ груп, а в контрольній групі її взагалі не було. При гіперпластичному макротипі хронічного ендометриту в обох групах переважали поліпи ендометрію, які у 2,5 раза частіше спостерігалися в пацієнток ІІ групи — 9,6% проти 3,6% у жінок І групи (р_1,2<0,05). Частота виникнення вогнищевої гіперплазії ендометрію в досліджених групах не мала статистично значущих відмінностей — 1,8% і 5,4% (р_1,2>0,05) відповідно. При гіпопластичному макротипі хронічного ендометриту тонкий ендометрій у 2 рази частіше відмічався у ІІ групі.
Висновки. Трансвагінальна ехографія має високу специфічність (96,6%), чутливість (55,2%) і діагностичну точність (68,2%). Критеріями об'єктивної готовності жінок до вагітності після прегравідарного оздоровлення є відновлення ехографічної картини ендометрію зі значенням М-ехо >7 мм; нормалізація маткової гемодинаміки (RI<0,9, PI<3,0).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ультразвукове дослідження, допоміжні репродуктивні технології, хронічний ендометрит.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буланов МН. (2014). Ультразвуковая гинекология. Курс лекций в 2_х ч. Изд. 3e. Москва ВИДАР. 1: 568. 2: 520.

2. Демидов ВН, Зыкин БИ. (1990). Ультразвуковая диагностика в гинекологии. Москва. Медицина: 224.

3. Fatemi HM, Popovic-Todorovic B, Ameryckx L et al. (2009). In vitro fertilization pregnancy in a patient with proven chronic endometritis. Fertil. Steril. 91 (4): 1293; e9-11. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.050; PMid:19159871

4. Гульмухаммедова ДЧ, Тотчиев ГФ, Токтар ЛР и др. (2011). Патогенез диагностика и лечение хронического эндометрита. Вестн. РУДН. Серия Медицина. 5: 261–267.

5. Гульмухаммедова ДЧ, Тотчиев ГФ, Токтар ЛР и др. (2011). Патогенез диагностика и лечение хронического эндометрита. Вестн. РУДН. Серия Медицина. 5: 261–267].

6. Johnston-Macananny EB, Hartnett J, Engmann LL et al. (2009). Chronic endometritis is a frequent finding in women with recurrent implantation failure after in vitro fertilization. Fertil. Steril. 93 (2): 437–441. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.131; PMid:19217098

7. Johnston-Macananny EB, Hartnett J, Engmann LL et al. (2009). Chronic endometritis is a frequent finding in women with recurrent implantation failure after in vitro fertilization. Fertil. Steril. 93 (2): 437–441. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.131; PMid:19217098

8. Кулаков ВИ, Манухин ИБ, Савельева ГМ. (2011). Гинекология. Нац. рук. Под ред ВИ Кулакова, ИБ Манухина, ГМ Савельевой. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 1088.

9. Макаров ИО, Шешукова НА, Овсянникова ТВ. (2011). Особенности прегравидарной подготовки у женщин с инфекционным генезом невынашивания беременности. Акушерство, гинекол. и репродукция. 5 (1): 5–8.

10. Озерская ИА, Щеглова ЕА, Сиротинкина ЕВ и др. (2010). Физиологические изменения гемодинамики матки у женщин репродуктивного, пери- и постменопаузального периодов. SonoAce-Ultrasound. 21: 1–12.

11. Петров ЮА. (2011). Сонографические аспекты диагностики хронического эндометрита при ранних репродуктивных потерях. Казанск мед журн. 92 (4): 522–525. https://doi.org/10.4414/bms.2011.15950

12. Радзинский ВЕ. (2013). Репродуктивная инфектология ХХI века. Сложные вопросы инфекционного контроля в акушерстве и гинекологии. Status Praesens. 16 (5): 33–36. https://doi.org/10.12780/UUSBD195

13. Рудакова ЕБ, Полторака ЕВ, Лузин ЕБ и др. (2009). Возможности повышения результативности вспомогательных репродуктивных технологий. Вестн Новосибирск гос ун-та. Серия: Биология, клинич. мед. 7 (2): 20–25.

14. Серебренникова КГ, Лапшихин АА, Кузнецова ЕП и др. (2011). Хронический эндометрит. Особенности подготовки к программам ВРТ. Репродуктивные технологии сегодня и завтра. Матер XXI междунар конф Рос ассоц репродукции человека. СПб: 65–67.

15. Шуршалина АВ, Демура ТА. (2011). Морфофункциональные перестройки эндометрия в «окно имплантации». Акушерство и гинекология. 2–7: 9–13.

16. Сухих ГТ, Назаренко ТА. (2010). Бесплодный брак. Современные подходы к диагностике и лечению. Руководство. Под ред ГТ Сухих, ТА Назаренко. 2-е изд. испр. и доп. М.: ГЭОТАР_Медиа: 784.

17. Surrey ES. (2012). Should diagnostic hysteroscopy be performed before in vitro fertilization-embryo transfer? J Minim Invasive Gynecol. 19 (5): 643–646. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2012.04.003; PMid:22935306

18. Тапильская НИ, Карпеев СА, Кузнецова ИВ. (2014). Хронический эндометрит — субклиническое воспалительное заболевание органов малого таза. Гинекология. 1: 104–109.

19. Тапильская НИ, Карпеев СА, Кузнецова ИВ. (2014). Хронический эндометрит — субклиническое воспалительное заболевание органов малого таза. Гинекология. 1: 104–109.

20. Токова ЗЗ, Корнеева ИЕ, Медведева ЕН и др. (2013). Гинекологический анамнез женщин, поступивших для лечения в программы вспомогательных репродуктивных технологий. Гинекология. 15 (5): 56–58.

21. Волкова ЕЮ, Корнеева ИЕ, Силантьева ЕС. (2012). Роль маточной гемодинамики в оценке рецептивности эндометрия. Пробл репродукции. 2: 57–62.

22. Волкова ЕЮ, Корнеева ИЕ, Силантьева ЕС. (2012). Роль маточной гемодинамики в оценке рецептивности эндометрия. Пробл. репродукции. 2: 57–62.

23. Воропаева ЕВ, Медведев БИ, Коваленко ВЛ и др. (2009). Клинико-морфологические аспекты синдрома потери беременности ранних сроков инфекционно-воспалительного генеза. Акушерство и гинекол. 3 (57): 21–25. https://doi.org/10.1017/S026607840999040X