Ukrainian Journal Health of Woman. 2021. 1(157): 12-18; doi 10.15574/HW.2021.157.12
Берестовий В. О., Булавченко Ю. О., Сігунов О. Г., Берестовий О. О., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Берестовий ВО, Булавченко ЮО, Сігунов ОГ, Берестовий ОО, Говсєєв ДО. (2021). Вплив антропометричних факторів та даних акушерсько–гінекологічного анамнезу на ризик невдалої імплантації після запліднення in vitro. Український журнал Здоров’я жінки. 1(157): 12–18; doi 10.15574/HW.2021.157.12.
Стаття надійшла до редакції 30.08.2021 р.; прийнята до друку 13.12.2021 р.

Безпліддя є вагомою демографічною та соціально-економічною проблемою в сучасному світі, для вирішення якої застосовуються допоміжні репродуктивні технології. Враховуючи зниження репродуктивного потенціалу населення, актуальність проблеми безпліддя надалі зростає, що обумовлює пошук нових методів підвищення успішності допоміжних репродуктивних технологій.
Мета — проаналізувати фактори впливу, зокрема антропометричні, та дані акушерсько-гінекологічного анамнезу на ризик невдалої імплантації в жінок з безпліддям, яким проведено запліднення in vitro.
Матеріали та методи. Обстежено 106 жінок зі встановленим діагнозом безпліддя, які отримували лікування із застосуванням додаткових репродуктивних технологій у період з вересня 2019 року по лютий 2021 року. Контрольну (1-шу) групу становили жінки, які отримували лікування безпліддя за стандартною схемою: контрольована оваріальна стимуляція, забір гамет, інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда та ембріотрансфер. До основної (2-ї) групи увійшли пацієнтки, які до стандартної схеми лікування додатково отримували антиагреганти, антикоагулянти та внутрішньовенні імуноглобуліни класу G.
Результати. У дослідженні не виявлено відмінностей у двох досліджуваних групах за показниками віку, зросту, ваги, індексу маси тіла, менархе, тривалості менструації, коїтусу (p>0,05). Після лікування не досягнуто результату у 29 (53,7%) жінок 1-ї групи та у 21 (40,4%) пацієнтки 2-ї групи. Під час аналізу були виявлені наступні фактори. Зв'язок (p=0,028) ризику невдалої імплантації з віком пацієнтки. Зі збільшенням віку ризик зростав, ВШ=1,11 (95% ДІ 1,01–1,21) на кожний рік, зі збільшенням зросту пацієнтки ризик знижувався (p=0,006), ВШ=0,85 (95% ДІ 0,76–0,96) на кожний сантиметр, зі збільшенням кількості статевих актів на тиждень ризик зростав (p=0,012), ВШ=1,71 (95% ДІ 1,12–2,60) на кожну одиницю. Успішність імплантації в разі застосування аспірину, низькомолекулярних гепаринів, внутрішньовенних імуноглобулінів у комплексній терапії є вищою порівняно зі стандартним лікуванням безпліддя (р=0,049), ВШ=0,37 (95% ДІ 0,14–0,99).
Висновки. У дослідженні виявлено вплив віку, зросту жінки та кількості статевих актів на імплантацію. Встановлено, що застосування аспірину, низькомолекулярних гепаринів, внутрішньовенних імуноглобулінів класу G як доповнення до стандартної схеми лікування безпліддя шляхом запліднення in vitro, позитивно впливає на результативність імплантації.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: невдала імплантація, безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, запліднення in vitro.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bashiri A, Halper KI, Orvieto R. (2018). Recurrent Implantation Failure-update overview on etiology, diagnosis, treatment and future directions. Reproductive Biology and Endocrinology. 16 (1): 1-18. https://doi.org/10.1186/s12958-018-0414-2; PMid:30518389 PMCid:PMC6282265

2. Berestoviy VO, Mahmood AA, Berestoviy OO et al. (2021). An overview of autoimmunity in implantation failure: a literature review. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960). 74 (3; 2): 777-783. https://doi.org/10.36740/WLek202103240; PMid:33843653

3. Berker B, Taskin S, Kahraman K et al. (2011). The role of low-molecular-weight heparin in recurrent implantation failure: a prospective, quasi-randomized, controlled study. Fertility and sterility. 95 (8): 2499-2502. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.12.033; PMid:21244861

4. Hernandez-Vargas P, Munoz M, Dominguez F. (2020). Identifying biomarkers for predicting successful embryo implantation: applying single to multi-OMICs to improve reproductive outcomes. Human reproduction update. 26 (2): 264-301. https://doi.org/10.1093/humupd/dmz042; PMid:32096829

5. Li J, Chen Y, Liu C et al. (2013). Intravenous immunoglobulin treatment for repeated IVF/ICSI failure and unexplained infertility: a systematic review and a meta-analysis. American Journal of Reproductive Immunology. 70 (6): 434-447. https://doi.org/10.1111/aji.12170; PMid:24238107

6. Orvieto R, Meltcer S, Nahum R et al. (2009). The influence of body mass index on in vitro fertilization outcome. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 104 (1): 53-55. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2008.08.012; PMid:18957271

7. Rienzi L, Cimadomo D, Vaiarelli A et al. (2021). Measuring success in IVF is a complex multidisciplinary task: time for a consensus? Reproductive BioMedicine Online. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2021.08.012; PMid:34493463

8. Shapiro BS, Daneshmand ST, Desai J et al. (2016). The risk of embryo-endometrium asynchrony increases with maternal age after ovarian stimulation and IVF. Reproductive biomedicine online. 33 (1): 50-55. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2016.04.008; PMid:27178763

9. Stern C, Chamley L, Norris H et al. (2003). A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of heparin and aspirin for women with in vitro fertilization implantation failure and antiphospholipid or antinuclear antibodies. Fertility and sterility. 80 (2): 376-383. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(03)00610-1

10. Szamatowicz M, Szamatowicz J. (2020). Proven and unproven methods for diagnosis and treatment of infertility. Advances in medical sciences. 65 (1): 93-96. https://doi.org/10.1016/j.advms.2019.12.008; PMid:31923772

11. Заболотько В. (2017). Інформаційно-статистичний довідник про допоміжні репродуктивні технології в Україні. Київ: ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»: 12.