• Хронічна кропив’янка і запальні захворювання кишечника — чи варто шукати далі?
ua До змісту Повний текст статті

Хронічна кропив’янка і запальні захворювання кишечника — чи варто шукати далі?

Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 6(118): 55-60. doi 10.15574/SP.2021.118.55
Охотнікова О. М.1, Романчук А. А.1, Грищенко О. М.2
1Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Охотнікова ОМ, Романчук АА, Грищенко ОМ. (2021). Хронічна кропив'янка і запальні захворювання кишечника — чи варто шукати далі? Сучасна педіатрія. Україна. 6(118): 55-60. doi 10.15574/SP.2021.118.55.
Стаття надійшла до редакції 09.07.2021 р., прийнята до друку 09.10.2021 р.

Хронічна кропив'янка є поширеною хворобою, що може зрідка зустрічатися при запальних захворювань кишечника. Цей випадок привертає увагу до спільного патогенезу між аутоімунними та аутозапальними захворюваннями та необхідності ретельної диференційної діагностики і подальших досліджень, що можуть значно вплинути на вибір тактики лікування.
Клінічний випадок. Дівчинка, 9 років, з хронічною кропив'янкою від народження і періодичними епізодами лихоманки й кон'юнктивіту обстежена в педіатричному відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ». На підставі негативних результатів визначення сироваткового рівня імуноглобулінів А до гліадину та ендомізію виключено целіакію, а також за допомогою сучасних методів алергодіагностики (шкірні прік-тести, холодова проба, молекулярна алергодіагностика, елімінаційна дієтодіагностика) виключено вплив різноманітних алергенів. У дівчинки виявлено хронічну ідіопатичну кропив'янку із запальним захворюванням кишечника з призначенням пробного лікування кетатифеном, біластином і месалазином. Через скарги на періодичний висип та лихоманку на тлі зазначеної терапії повторно проаналізовано анамнез хвороби і відправлено матеріал на генетичне секвенування, яке дало змогу змінити діагноз на аутозапальне захворювання і призначено терапію — щоденне введення анакінри. Відтоді в дитини більше не було періодичної фебрильної лихоманки або кропив'янки, а рівень маркерів запалення нормалізувався.
Висновки. Цей клінічний приклад цікавий складним діагностичним пошуком, коли поєднувалася хронічна кропив'янка і запальні захворювання кишечника без ефекту на терапію, що примусило переглянути діагноз, який виявився ще більш рідкісним і був остаточно підтверджений методом секвенування геному — аутозапальне захворювання — кріопірин-асоційований періодичний синдром. Але незважаючи на те, що діагноз став іншим, цікаво, що на тлі застосування месалазину стан дівчинки все ж трохи поліпшився: рідше турбували уртикарний висип і лихоманка на фоні висипу. Це може свідчити про деякі спільні патогенетичні особливості перебігу запалення в кишечнику і хронічної ідіопатичної кропив'янки, що має безперечний науковий і практичний інтерес.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кропив'янка, запальні захворювання кишечника, аутозапальні хвороби, кріопірин-асоційований періодичний синдром, інтерлейкін-1, біопрепарати, анакінра.

ЛІТЕРАТУРА

1. Andoh A, Yagi Y, Shioya M, Nishida A, Tsujikawa T, Fujiyama Y. (2008). Mucosal cytokine network in inflammatory bowel disease. World J Gastroenterol. 14: 5154-5161. https://doi.org/10.3748/wjg.14.5154; PMid:18777592 PMCid:PMC2744005

2. Banerji A, Sheffer AL. (2009). The spectrum of chronic angioedema. Allergy Asthma Proc. 30: 11-16. https://doi.org/10.2500/aap.2009.30.3188; PMid:19331715

3. Bene L, Falus A, Baffy N, Fulop AK. (2011). Cellular and molecular mechanisms in the two major forms of inflammatory bowel disease. PatholOncolRes. 17: 463-472. https://doi.org/10.1007/s12253-011-9397-4; PMid:21681604

4. Burak KW, May GR. (2000). C1 inhibitor deficiency and angioedema of the small intestine masquerading as Crohn's disease. Can J Gastroenterol. 14: 349-451. https://doi.org/10.1155/2000/414107; PMid:10799090

5. Doria A, Zen M, Bettio S, Gatto M, Bassi N, Nalotto L, Ghirardello A, Iaccarino L, Punzi L. (2012). Autoinflammation and autoimmunity: bridging the divide. Autoimmun. Rev. 12: 22-30. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2012.07.018; PMid:22878274

6. Dos Santos JC, Azor MH, Nojima VY, Lourenco FD, Prearo E, Maruta CW, Rivitti EA, da Silva Duarte AJ, Sato MN. (2008). Increased circulating proinflammatory cytokines and imbalanced regulatory T-cell cytokines production in chronic idiopathic urticaria. Int Immunopharmacol. 8: 1433-1440. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2008.05.016; PMid:18586117

7. Farkas H, Gyeney L, Nemesanszky E, Kaldi G, Kukan F, Masszi I, Soos J, Bely M, Farkas E, Fust G et al. (1999). Coincidence of hereditary angioedema (HAE) with Crohn's disease. Immunol Invest. 28: 43-53. https://doi.org/10.3109/08820139909022722; PMid:10073681

8. Freeman HJ. (2000). Hereditary angioneurotic edema and familial Crohn's disease. Can J Gastroenterol. 14: 337-339. https://doi.org/10.1155/2000/828679; PMid:10799088

9. Habal F, Huang V. (2012). Angioedema associated with Crohn's disease: Response to biologics. World J Gastroenterol. 18 (34): 4787-4790. https://doi.org/10.3748/wjg.v18.i34.4787; PMid:23002350 PMCid:PMC3442219

10. Hermes B, Prochazka AK, Haas N, Jurgovsky K, Sticherling M, Henz BM. (1999). Upregulation of TNF-α and IL-3 expression in lesional and uninvolved skin in different types of urticaria. J Allergy Clin Immunol. 103: 307-314. https://doi.org/10.1016/S0091-6749(99)70506-3

11. Hovhannisyan Z, Treatman J, Littman DR, Mayer L. (2011). Characterization of interleukin-17-producing regulatory T cells in inflamed intestinal mucosa from patients with inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 140: 957-965. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2010.12.002; PMid:21147109 PMCid:PMC3049831

12. Kaplan AP, Greaves M. (2009). Pathogenesis of chronic urticaria. Clin Exp Allergy. 39: 777-787. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2009.03256.x; PMid:19400905

13. Malcolm A, Prather CM. (1999). Intestinal angioedema mimicking Crohn's disease. Med J Aust. 171: 418-420. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1999.tb123722.x; PMid:10590745

14. Mansueto P, Carroccio A, Corsale S, Di Lorenzo G, Di Prima L, Pirrone G, Florena AM, Di Fede G. (2009). Chronic urticaria as a presenting symptom of Crohn's disease. BMJ Case Rep. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1136/bcr.08.2008.0781; PMid:21897833 PMCid:PMC3028168

15. McGonagle D, MF. (2006). McDermott. A proposed classification of the immunological diseases. PLoSMed. 3: 297. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.0030297; PMid:16942393 PMCid:PMC1564298

16. Naimeh LG, Muller BA. (2001). Chronic urticaria in a 17-year-old patient with a past history of bowel disease. Ann Allergy Asthma Immunol. 86: 511-516. https://doi.org/10.1016/S1081-1206(10)62898-0

17. Navegantes KC, de Souza Gomes R, Pereira PAT, Czaikoski PG, Azevedo CHM, Monteiro MC. (2017). Immune modulation of some autoimmune dis-eases: the critical role of macrophages and neutrophils in the innate and adaptiveimmunity. J Transl Med. 15: 36. https://doi.org/10.1186/s12967-017-1141-8; PMid:28202039 PMCid:PMC5312441

18. Охотнікова ОМ, Мелліна КВ. (2015). Kропив'янка та ангіонабряк у дітей. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 1 (80): 5–15.

19. Peyrin-Biroulet L, Desreumaux P, Sandborn WJ, Colombel JF. (2008). Crohn's disease: beyond antagonists of tumour necrosis factor. Lancet. 372: 67-81. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60995-2

20. Philpott H, Kette F, Hissaria P, Gillis D, Smith W. (2008). Chronic urticaria: the autoimmune paradigm. Intern Med J. 38: 852-857. https://doi.org/10.1111/j.1445-5994.2008.01673.x; PMid:19120535

21. Strober W, Fuss IJ. (2011). Proinflammatory cytokines in the pathogenesis of inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 140: 1756-1767. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2011.02.016; PMid:21530742 PMCid:PMC3773507

22. Touitou I, Aksentijevich I. (2019). Genetic approach to the diagnosis of autoin-flammatory diseases, in: Hashkes P.J., Laxer R.M., Simon A. Textb. Autoinflammation. Springer International Publishing. Cham: 225-237. https://doi.org/10.1007/978-3-319-98605-0_12

23. Twilt M, Benseler SM. (2019). Cryopyrin-Associated Periodic Syndromes (CAPS). In: Efthimiou P. Auto-Inflammatory Syndromes. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-96929-9_8

24. Waldner H. (2009). The role of innate immune responses in autoimmune disease development. Autoimmun. Rev. 8: 400-404. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2008.12.019; PMid:19162250

25. Wang L, Wang FS, ME. (2015). Gershwin. Human autoimmune diseases: a compre-hensive update. J Intern Med. 278: 369-395. https://doi.org/10.1111/joim.12395; PMid:26212387