- Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей
Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей
Paediatric surgery.Ukraine.2021.2(71):32-41; doi 10.15574/PS.2021.71.32
Переяслов А. А.1, Стеник Р. В.2, Бобак А. І.1, Дворакевич А. О.2, Никифорук О. М.1, Борова-Галай О. Є.2, Мальований Б. Я.2
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
2КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»», Україна
Для цитування: Переяслов АА, Стеник РВ, Бобак АІ, Дворакевич АО та інш. (2021). Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей. Хірургія дитячого віку. 2(71): 32-41; doi 10.15574/PS.2021.71.32
Стаття надійшла до редакції 12.02.2021 р., прийнята до друку 18.05.2021 р.
У багатьох пацієнтів типова клінічна картина гострого апендициту (ГА) відсутня, що спричинює високу частоту діагностичних помилок і, відповідно, зростання частоти ускладнених форм ГА. Це зумовлює необхідність пошуку доступних лабораторних маркерів, які б дали змогу з високим ступенем достовірності виділяти дітей не тільки з ГА, але й з перфорацією червоподібного відростка. Питання, який метод апендектомії обрати в дитини – традиційний чи мініінвазивний – залишається дискусійним.
Мета – узагальнити результати діагностики та лікування ГА у дітей з використанням різноманітних лабораторних маркерів, ультрасонографії (УСГ) і лапароскопічних втручань.
Матеріали та методи. Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 3171 дітей, яких оперували з приводу ГА упродовж 2009–2018 рр. Діагноз встановлювали на основі анамнезу, об’єктивного та лабораторного обстеження. УСГ проводили в 1183 (37,3%) дітей. Відкриту апендектомію (ВА) виконували у 2879 (90,8%), а лапароскопічну (ЛА) – у 292 (9,2%) дітей. З метою оцінки результатів використовували методи варіаційної статистики, визначення специфічності, чутливості, позитивної (ППЦ) і негативної (НПЦ) прогностичної цінності тощо.
Результати. Серед лабораторних показників найкращі результати для діагностики ГА має співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ): чутливість – 84,9%, специфічність – 67,1%, ППЦ – 17,8%, НПЦ – 98,2%. Найкращі результати щодо діагностики перфоративного ГА виявили рівень натрію (чутливість – 82,5%, специфічність – 84%, ППЦ – 98,5%) і СНЛ (чутливість – 90,3%, специфічність – 89,9%, ППЦ – 98,9%). УСГ є важливим компонентом діагностики ГА у дітей, що має високу чутливість, специфічність, ППЦ і НПЦ – 93%, 85%, 86% і 92%, відповідно. За частотою ускладнень у ранньому післяопераційному періоді ВА і ЛА не мали статистично достовірних відмінностей, а у віддалені терміни після операції ЛА виявила суттєві переваги перед ВА.
Висновки. Для діагностики ГА серед лабораторних показників найкращу прогностичну цінність виявляє СНЛ, а для доопераційної діагностики перфоративного апендициту – показники натріємії і СНЛ. У дітей з гострим абдомінальним синдромом УСГ дає змогу з високим ступенем достовірності підтвердити або виключити діагноз ГА. Лапароскопічна апендектомія є реальною альтернативою традиційним методам лікування ГА. Окрім добре відомих переваг мінінвазивної хірургії, ЛА має переваги у віддалені терміни після операції.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, діти, діагностика, лікування, лапароскопія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Abeş M, Petik B, Kazil S. (2007). Nonoperative treatment of acute appendicitis in children. J Pediatr Surg. 42 (8): 1439-1442. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.03.049; PMid:17706511
2. Al-Abed YA, Alobaid N, Myint F. (2015). Diagnostic markers in acute appendicitis Am J Surg. 209 (6): 1043-1047. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2014.05.024; PMid:25172166
3. Ali R, Anwar M, Akhtar J. (2018). Laparoscopic versus open appendectomy in children: a randomized controlled trial from a developing country. J Pediatr Surg. 53 (2): 247-249. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.11.022; PMid:29223666
4. Andersson RE. (2014). Short-term complications and longterm morbidity of laparoscopic and open appendicectomy in a national cohort. Br J Surg. 101 (9): 1135-1142. https://doi.org/10.1002/bjs.9552; PMid:24979720
5. Becker T, Kharbanda A, Bachur R. (2007). Atypical clinical features of pediatric appendicitis. Acad Emerg Med. 14 (2): 124-129. https://doi.org/10.1197/j.aem.2006.08.009; PMid:17192449
6. Besli GE, Cetin M, Ulukaya Durakbasa C, Ozkanli S. (2019). Predictive value of serum sodium level in determining complicated appendicitis risk in children. Haydarpasa Numune Train Res Hosp Med J. 59 (1): 35-40. https://doi.org/10.14744/hnhj.2019.16013
7. Bickell NA, Aufses AH Jr, Rojas M, Bodian C. (2006). How time affects the risk of rupture in appendicitis. J Am Coll Surg. 202 (3): 401-406. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2005.11.016; PMid:16500243
8. Binkovitz LA, Unsdorfer KM, Thapa P et al. (2015). Pediatric appendiceal ultrasound: accuracy, determinacy and clinical outcomes. Pediatr Radiol. 45 (13): 1934-1944. https://doi.org/10.1007/s00247-015-3432-7; PMid:26280637
9. Buicko JL, Parreco J, Abel SN, et al. (2017). Pediatric laparoscopic appendectomy, risk factors, and costs associated with nationwide readmissions. J Surg Res. 215: 245-249. https://doi.org/10.1016/j.jss.2017.04.005; PMid:28688655
10. Celik B, Nalcacioglu H, Ozcatal M, Altuner Torun Y. (2019). Role of neutrophil-to-lymphocyte ratio and platelet-to-lymphocyte ratio in identifying complicated appendicitis in the pediatric emergency department. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 25 (3): 222-228. https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.06709
11. Craig S, Dalton S. (2016). Diagnosing appendicitis: What works, what does not and where to go from here? J Paediatr Child Health. 52 (2): 168-173. https://doi.org/10.1111/jpc.12998; PMid:26437742
12. Cundy TP, Gent R, Frauenfelder C et al. (2016). Benchmarking the value of ultrasound for acute appendicitis in children. J Pediatr Surg. 51 (12): 1939-1943. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.09.009; PMid:27670963
13. Delgado-Miguel C, Munoz-Serrano AJ, Barrena Delfa S et al. (2020). Influence of overweight and obesity on acute appendicitis in children. A cohort study. Cir Pediatr. 33 (1): 20-24.
14. Демиденко ЮГ, Ярмак СЯ, Деркач ІС, та ін. (2009). Діагностика та лікування деструктивного апендициту при незавершеному повороті кишечника. Хірургія дитячого віку. 4: 53–55.
15. Drapkin Z, Dunnick J, Madsen TE, et al. (2020). Pediatric appendicitis: association of chief complaint with missed appendicitis. Pediatr Emerg Care. 36 (4): e204-e207. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000001390; PMid:29324631
16. Escolino M, Becmeur F, Saxena A et al. (2018). Infectious complications after laparoscopic appendectomy in pediatric patients with perforated appendicitis: is there a difference in the outcome using irrigation and suction versus suction only? Results of a multicentric International retrospective study. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 28 (10): 1266-1270. https://doi.org/10.1089/lap.2018.0061; PMid:29906215
17. Esparaz JR, McGovern GC, Mowrer AR et al. (2019). A simple algorithm to improve quality while reducing resource utilization in evaluation of suspected appendicitis in children. Am J Surg. 217 (3): 469-472. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2018.11.009; PMid:30454838
18. Fujii T, Tanaka A, Katami H, Shimono R. (2020). Usefulness of the pediatric appendicitis score for assessing the severity of acute appendicitis in children. Pediatr Int. 62 (1): 70-73. https://doi.org/10.1111/ped.14032; PMid:31654464
19. Fujishiro J, Watanabe E, Hirahara N et al. (2021). Laparoscopic versus open appendectomy for acute appendicitis in children: a nationwide retrospective study on postoperative outcomes. J Gastrointest Surg. 25 (4): 1036-1044. https://doi.org/10.1007/s11605-020-04544-3; PMid:32128682
20. Glass CC, Saito JM, Sidhwa F et al. (2016). Diagnostic imaging practices for children with suspected appendicitis evaluated at definitive care hospitals and their associated referral centers. J Pediatr Surg. 51 (6): 912-916. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.02.055; PMid:26995518
21. Gongidi P, Bellah RD. (2017). Ultrasound of the pediatric appendix. Pediatr Radiol. 47 (9): 1091-1100. https://doi.org/10.1007/s00247-017-3928-4; PMid:28779198
22. Greer D, Bennett P, Wagstaff B, Croaker D. (2019). Lymphopaenia in the diagnosis of paediatric appendicitis: a false sense of security? ANZ J Surg. 89 (9): 1122-1125. https://doi.org/10.1111/ans.15394; PMid:31452301
23. Gronroos P, Huhtinen H, Gronroos JM. (2009). Normal leukocyte count and C-reactive protein value do not effectively exclude acute appendicitis in children. Dis Colon Rectum. 52 (5): 1028-1029. https://doi.org/10.1007/DCR.0b013e3181a51018; PMid:19502880
24. Guaitoli E, Gallo G, Cardone E et al. (2020). Consensus statement of the Italian polispecialistic Society of Young Surgeons (SPIGC): diagnosis and treatment of acute appendicitis. J Invest Surg. 1-15. Online ahead of print. https://doi.org/10.1080/08941939.2020.1740360; PMid:32167385
25. Hajibandeh S, Hajibandeh S, Hobbs N, Mansour M. (2020). Neutrophilto-lymphocyte ratio predicts acute appendicitis and distinguishes between complicated and uncomplicated appendicitis: A systematic review and meta-analysis. Am J Surg. 219 (1): 154-163. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2019.04.018; PMid:31056211
26. Hajibandeh S, Hajibandeh S, Kelly A et al. (2018). Irrigation versus suction alone in laparoscopic appendectomy: Is dilution the solution to pollution? A systematic review and meta-analysis. Surg Innov. 25 (2): 174-182. https://doi.org/10.1177/1553350617753244; PMid:29353527
27. Hakanson CA, Fredriksson F, Lilja HE. (2020). Adhesive small bowel obstruction after appendectomy in children – Laparoscopic versus open approach. J Pediatr Surg. 55 (11): 2419-2424. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.02.024; PMid:32192735
28. Huang L, Yin Y, Yang L et al. (2017). Comparison of antibiotic therapy and appendectomy for acute uncomplicated appendicitis in children: a meta-analysis. JAMA Pediatr. 171 (5): 426-434. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.0057; PMid:28346589 PMCid:PMC5470362
29. Jen HC, Shew SB. (2010). Laparoscopic versus open appendectomy in children: outcomes comparison based on a statewide analysis. J Surg Res. 161 (1): 13-17. https://doi.org/10.1016/j.jss.2009.06.033; PMid:20031168
30. Katkhouda N, Friedlander MH, Grant SW et al. (2000). Intraabdominal abscess rate after laparoscopic appendectomy. Am J Surg. 180 (6): 456-459. https://doi.org/10.1016/S0002-9610(00)00504-3
31. Kim DY, Nassiri N, de Virgilio C et al. (2015). Association between hyponatremia and complicated appendicitis. JAMA Surg. 150 (9): 911-912. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2015.1258; PMid:26222325
32. Koberlein GC, Trout AT, Rigsby CK et al. (2019). ACR appropriateness criteria® suspected appendicitis – child J Am Coll Radiol. 16; Suppl 5: S252-S263. https://doi.org/10.1016/j.jacr.2019.02.022; PMid:31054752
33. Kutasy B, Puri P. (2013). Appendicitis in obese children. Pediatr Surg Int. 29 (6): 537-544. https://doi.org/10.1007/s00383-013-3289-5; PMid:23475429
34. Lane RS, Tashiro J, Burroway BW et al. (2018). Weekend vs. weekday appendectomy for complicated appendicitis, effects on outcomes and operative approach. Pediatr Surg Int. 34 (6): 621-628. https://doi.org/10.1007/s00383-018-4260-2; PMid:29626244
35. LaPlant MB, Saltzman DA, Rosen JI et al. (2019). Standardized irrigation technique reduces intraabdominal abscess after appendectomy. J Pediatr Surg. 54 (4): 728-732. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2018.06.017; PMid:30025605
36. Levin DE, Pegoli W Jr. (2015). Abscess after appendectomy: Predisposing factors. Adv Surg. 49: 263-280. https://doi.org/10.1016/j.yasu.2015.03.010; PMid:26299504
37. Li P, Han Y, Yang Y et al. (2017). Retrospective review of laparoscopic versus open surgery in the treatment of appendiceal abscess in pediatric patients: laparoscopic versus open surgery for appendiceal abscess. Medicine (Baltimore). 96 (30): e7514. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000007514; PMid:28746196 PMCid:PMC5627822
38. Lindestam U, Almstrom M, Jacks J et al. (2020) Low plasma sodium concentration predicts perforated acute appendicitis in children: a prospective diagnostic accuracy study. Eur J Pediatr Surg. 30 (4): 350-356. https://doi.org/10.1055/s-0039-1687870; PMid:31022754
39. Linnaus ME, Ostlie DJ. (2016). Complications in common general pediatric surgery procedures. Semin Pediatr Surg. 25 (6): 404-411. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2016.10.002; PMid:27989365
40. Mahajan P, Basu T, Pai CW et al. (2020). Factors associated with potentially missed diagnosis of appendicitis in the emergency department. JAMA Netw Open. 3 (3): e200612. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.0612; PMid:32150270 PMCid:PMC7063499
41. Mandeville K, Monuteaux M, Pottker T, Bulloch B. (2015). Effects of timing to diagnosis and appendectomy in pediatric appendicitis. Pediatr Emerg Care. 31 (11): 753-758. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000596; PMid:26535497
42. Masoomi H, Nguyen NT, Dolich MO et al. (2014). Laparoscopic appendectomy trends and outcomes in the United States: data from the Nationwide Inpatient Sample (NIS), 2004-2011. Am Surg. 80 (10): 1074-1077. https://doi.org/10.1177/000313481408001035; PMid:25264663
43. Minneci PC, Mahida JB, Lodwick DL et al. (2016). Effectiveness of patient choice in nonoperative vs surgical management of pediatric uncomplicated acute appendicitis. JAMA Surg. 151 (5): 408-415. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2015.4534; PMid:26676711
44. Miyauchi H, Okata Y, Hatakeyama T et al. (2020). Analysis of predictive factors of perforated appendicitis in children. Pediatr Int. 62 (6): 711-715. https://doi.org/10.1111/ped.14148; PMid:31957108
45. Nataraja RM, Panabokke G, Chang AD et al. (2019). Does peritoneal lavage influence the rate of complications following pediatric laparoscopic appendicectomy in children with complicated appendicitis? A prospective randomized clinical trial. J Pediatr Surg. 54 (12): 2524-2527. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.08.039; PMid:31519360
46. Никифорук ОМ. (2019). Чи реально при ультрасонографії діагностувати перфоративний апендицит у дітей? Хірургія дитячого віку. 4(65): 25–29. https://doi.org/10.15574/PS.2019.65.25.
47. Obrist NM, Tschuor C, Breitenstein S et al. (2019). Appendectomy in Switzerland: how is it done? Updates Surg. 71 (2): 375-380. https://doi.org/10.1007/s13304-019-00654-z; PMid:30982171
48. Османов АО, Меджидов РТ, Магомедова СМ. (2007). Эхосонография брюшной полости в дифференциальной диагностике аппендицита. Анналы хирургии. 1: 47–51.
49. Patkova B, Svenningsson A, Almstrom M et al. (2020). Nonoperative treatment versus appendectomy for acute nonperforated appendicitis in children: five-year follow up of a randomized controlled pilot trial. Ann Surg. 271 (6): 1030-1035. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003646; PMid:31800496
50. Pedram A, Asadian F, Roshan N. (2019). Diagnostic accuracy of abdominal ultrasonography in pediatric acute appendicitis. Bull Emerg Trauma. 7 (3): 278-283. https://doi.org/10.29252/beat-070311; PMid:31392228 PMCid:PMC6681883
51. Переяслов АА, Бобак АІ, Никифорук ОМ, Стеник РВ та ін. (2020). Співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів як маркер гострого апендициту та його деструктивних форм у дітей. Хірургія дитячого віку. 1(66): 35–40. https://doi.org/10.15574/PS.2020.66.35.
52. Переяслов АА, Никифорук ОМ, Бобак АІ, Стеник РВ та ін. (2020). Значення даних лабораторного обстеження для діагностики гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 48–54. https://doi.org/10.15574/PS.2020.67.48.
53. Podda M, Gerardi C, Cillara N et al. (2019). Antibiotic treatment and appendectomy for uncomplicated acute appendicitis in adults and children: a systematic review and meta-analysis. Ann Surg. 270 (6): 1028-1040. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003225; PMid:30720508
54. Погорілий ВВ, Конопліцький ВС, Головащенко ОС. (2010). Спосіб діагностики гострого апендициту у дітей з надмірною вагою тіла. Хірургія дитячого віку. 1: 41–42.
55. Погорілий ВВ, Конопліцький ВС, Навроцький ВА, Коробко ЮЄ. (2019). Аналіз незадовільних результатів лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(65): 30–34. https://doi.org/10.15574/PS.2019.65.30.
56. Prasetya D, Rochadi, Gunadi. (2019). Accuracy of neutrophil lymphocyte ratio for diagnosis of acute appendicitis in children: a diagnostic study. Ann Med Surg (Lond). 48: 35-38. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2019.10.013; PMid:31687137 PMCid:PMC6820073
57. Rautava L, Rautava P, Sipila J, Kyto V. (2018). Occurrence and treatment of pediatric appendicitis in Finland 2004-2014. J Surg Res. 232: 33-38. https://doi.org/10.1016/j.jss.2018.06.010; PMid:30463737
58. Rawolle T, Reismann M, Minderjahn MI et al. (2019). Sonographic differentiation of complicated from uncomplicated appendicitis. Br J Radiol. 92 (1099): 20190102. https://doi.org/10.1259/bjr.20190102; PMid:31112397 PMCid:PMC6636276
59. Reddan T, Corness J, Harden F, Mengersen K. (2019). Improving the value of ultrasound in children with suspected appendicitis: a prospective study integrating secondary sonographic signs. Ultrasonography. 38 (1): 67-75. https://doi.org/10.14366/usg.17062; PMid:30016853 PMCid:PMC6323308
60. Rentea RM, Peter SD, Snyder CL. (2017). Pediatric appendicitis: state of the art review. Pediatr Surg Int. 33 (3): 269-283. https://doi.org/10.1007/s00383-016-3990-2; PMid:27743024
61. Riedesel EL, Weber BC, Shore MW et al. (2019). Diagnostic performance of standardized ultrasound protocol for detecting perforation in pediatric appendicitis. Pediatr Radiol. 49 (13): 1726-1734. https://doi.org/10.1007/s00247-019-04475-5; PMid:31342129
62. Rodriguez E, Valero J, Jaramillo L et al. (2020). Evaluation of concordance among surgeons and pathologists regarding the diagnosis and classification of acute appendicitis in children. J Pediatr Surg. 55 (8): 1503-1506. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.09.025; PMid:31718870
63. Sauerland S, Lefering R, Neugebauer EA. (2004). Laparoscopic versus open surgery for suspected appendicitis. Cochrane Database Syst Rev. 4: CD001546. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001546.pub2
64. Snow HA, Choi JM, Cheng MW, Chan ST. (2016). Irrigation versus suction alone during laparoscopic appendectomy: a randomized controlled equivalence trial. Int J Surg. 28: 91-96. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2016.01.099; PMid:26912015
65. Steiner Z, Buklan G, Stackievicz R et al. (2017). Conservative treatment in uncomplicated acute appendicitis: reassessment of practice safety. Eur J Pediatr. 176 (4): 521-527. https://doi.org/10.1007/s00431-017-2867-2; PMid:28210834
66. St Peter SD, Holcomb GW. (2013). Should peritoneal lavage be used with suction during laparoscopic appendectomy for perforated appendicitis? Adv Surg. 47: 111-118. https://doi.org/10.1016/j.yasu.2013.04.002; PMid:24298847
67. Stringer MD. (2017). Acute appendicitis. J Paediatr Child Health. 53 (11): 1071-1076. https://doi.org/10.1111/jpc.13737; PMid:29044790
68. Swenson DW, Ayyala RS, Sams C, Lee EY. (2018). Practical imaging strategies for acute appendicitis in children. AJR Am J Roentgenol. 211 (4): 901-909. https://doi.org/10.2214/AJR.18.19778; PMid:30106612
69. Timmerman ME, Groen H, Heineman E, Broens PM. (2016). The influence of underweight and obesity on the diagnosis and treatment of appendicitis in children. Int J Colorectal Dis. 31 (8): 1467-1473. https://doi.org/10.1007/s00384-016-2614-6; PMid:27307016 PMCid:PMC4947471
70. Tseng P, Berdahl C, Kearl YL et al. (2016). Does right lower quadrant abdominal ultrasound accurately identify perforation in pediatric acute appendicitis? J Emerg Med. 50 (4): 638-642. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2015.10.007; PMid:26810020
71. Yu YR, Rosenfeld EH, Dadjoo S et al. (2019). Accuracy of surgeon prediction of appendicitis severity in pediatric patients. J Pediatr Surg. 54 (11): 2274-2278. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.04.007; PMid:31097307
72. Zani A, Hall NJ, Rahman A et al. (2019). European paediatric surgeons' association survey on the management of pediatric appendicitis. Eur J Pediatr Surg. 29 (1): 53-61. https://doi.org/10.1055/s-0038-1668139; PMid:30112745
73. Zani A, Teague WJ, Clarke SA et al. (2017). Can common serum biomarkers predict complicated appendicitis in children? Pediatr Surg Int. 33 (7): 799-805. https://doi.org/10.1007/s00383-017-4088-1; PMid:28456849
74. Zhang H, Liao M, Chen J et al. (2017). Ultrasound, computed tomography or magnetic resonance imaging: which is preferred for acute appendicitis in children? A meta-analysis. Pediatr Radiol. 47 (2): 186-196. https://doi.org/10.1007/s00247-016-3727-3; PMid:27815615