• Підгострий кашель у дітей дошкільного віку: диференційна діагностика і диференційована терапія в умовах амбулаторної практики
ua До змісту Повний текст статті

Підгострий кашель у дітей дошкільного віку: диференційна діагностика і диференційована терапія в умовах амбулаторної практики

Modern Pediatrics. Ukraine. 2021.4(116): 46-55. doi 10.15574/SP.2021.116.46
Мокія–Сербіна С. O., Литвинова Т. В., Заболотня Н. І.
ДЗ «Дніпровський державний медичний університет», Україна

Для цитування: МокіяСербіна СO, Литвинова ТВ, Заболотня НІ. (2021). Підгострий кашель у дітей дошкільного віку: диференційна діагностика і диференційована терапія в умовах амбулаторної практики. Сучасна педіатрія. Україна. 4(116): 4655. doi 10.15574/SP.2021.116.46.
Стаття надійшла до редакції 10.02.2021 р., прийнята до друку 13.05.2021 р.

Мультифакторніcть підгострого кашлю в поєднанні з анатомо-фізіологічними особливостями дітей дошкільного віку, неможливістю їх повноцінного обстеження в умовах амбулаторної практики ускладнює діагностику кашлю.  Розроблено алгоритм диференційної діагностики гострих респіраторних інфекцій, що супроводжуються підгострим кашлем у дітей дошкільного віку. Цей алгоритм може сприяти ранньому визначенню причин кашлю і цілеспрямованої терапії захворювання, викликаного ним.  Запропоновано послідовність діагностичних заходів: збір анамнезу життя і захворювань із переліком ключових питань, які слід поставити під час збору анамнезу в дітей з тривалим кашлем; об'єктивне обстеження дитини; визначення тактики подальшого ведення (стаціонарне або амбулаторне); вибір терапії, порівнянної з передбачуваним діагнозом; оцінка проведеної терапії.  Зроблено акцент на важливість повноцінного збору анамнезу, обліку даних часу і умов захворювання, клінічних даних для встановлення очікуваного діагнозу в умовах амбулаторної практики.  Рекомендовано при складності в діагностиці проводити пробну терапію. Наведено сучасні підходи до діагностики бронхіальної астми в дітей з рецидивним вірус-індукованим візингом. Описано сучасні підходи до діагностики і лікування гострих респіраторних інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів відповідно до принципів доказової медицини.  Зазначено, що найефективніші методи лікування кашлю — це етіологічні і патогенетичні підходи, що полягають в усуненні або ослабленні дії факторів, які викликають кашель. Підкреслено, якщо лікування є неможливим або недостатнім, необхідно проводити симптоматичну терапію кашлю.  Обґрунтовано основні напрями симптоматичного лікування кашлю, які включають в себе заходи щодо поліпшення дренажної функції бронхів і відновлення адекватного мукоциліарного кліренсу.  Підтверджено доцільність застосування препаратів амброксолу і ацетилцистеїну. Приділено увагу застосуванню протикашльових препаратів центральної дії.  Обговорено проблему «лікувати або не лікувати підгострий кашель при гострій респіраторній інфекції верхніх дихальних шляхів» з позиції доказової медицини. Автори заявляють про
відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, підгострий кашель, гострі респіраторні інфекції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банадига НВ. (2019). Диференційна діагностика та лікувальна тактика педіатра при повторних епізодах бронхообструктивного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 7 (103): 67–72. https://doi.org/10.15574/SP.2019.103.67.

2. Блохин БМ, Лобушкова ИП. (2019). Лечение кашля при острых респираторных заболеваниях у детей. Доктор. Ру. 5: 15–18. https://doi.org/10.31550/1727-2378-2019-160-5-15-18.

3. Campusano L, Pastenes M, Fontecilla C, Escalona J, Salazar C, Castro-Rodriguez JA. (2010). Response to budesonide among atopic and non-atopic infants/preschoolers with recurrent wheezing. Allergologia et immunopathologia. 38 (1): 31-36. https://doi.org/10.1016/j.aller.2009.09.001; PMid:19875223

4. Chang AB, Oppenheimer JJ, Weinberger MM, Rubin BK, Grant CC, Weir K, Panel CEC. (2017). Management of children with chronic wet cough and protracted bacterial bronchitis: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest. 151 (4): 884-890. https://doi.org/10.1016/j.chest.2017.01.025; PMid:28143696

5. Чикина СЮ. (2015). Синдром кашлевой гиперчувствительности. Пульмонология. 25 (2): 224–228. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2015-25-2-224-228.

6. Евстифеева ГЮ, Трусова ОЮ, Данилова ЕИ, Суменко ВВ. (2019). Клиническая эффективность лечения кашля в педиатрической практике. Медицинский совет. 2: 194–198. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-2-194-198.

7. Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, Hellings PW, Kern R, Reitsma S, Witterick I. (2020). European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2020. Rhinology. 58: 1-464. https://doi.org/10.4193/Rhin20.601; PMid:32226949

8. Геппе НА, Иванова НА, Камаев АВ, Колосова НГ, Кондюрина ЕГ, Малахов АБ, Шуматова ТА. (2019). Бронхиальная обструкция на фоне острой респираторной инфекции у детей дошкольного возраста: диагностика, дифференциальная диагностика, терапия и профилактика: 78.

9. Геппе НА, Колосова НГ, Кондюрина ЕГ, Ревякина ВА, Чепурная ММ. (2019). Использование ингаляционных глюкокортикостероидов у детей при бронхиальной обструкции на фоне респираторной вирусной инфекции. Доктор. Ру. 9: 13–18. https://doi.org/10.31550/1727-2378-2019-164-9-13-18.

10. Геппе НА, Колосова НГ, Зайцева ОВ, Захарова ИН, Заплатников АЛ, Мизерницкий ЮЛ, Фурман ЕГ. (2018). Диагностика и терапия бронхиальной астмы у детей дошкольного возраста. Место небулизированных ингаляционных глюкокортикостероидов в терапии бронхиальной астмы и крупа (Консенсус по результатам совета экспертов Педиатрического респираторного общества). Российский вестник перинатологии и педиатрии. 63: 3. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2018-63-3-124-132

11. Geppe NA, Soroka ND, Simonova OI, Il'enkova NA, Karpovoj EP, Kovrigina ES, Malakhov AB. (2017). Spornыe y nereshennыe voprosы v terapyy kashlia u detei v ambulatornoi praktyke Obzor zasedaniya diskussionnogo kluba. Consilium Medicum. 19 (11): 47–55. doi: 1026442/2075175319.11.4755.

12. Gibson PG, Chang AB, Glasgow NJ, Holmes PW, Kemp AS, Katelaris P, Vertigan AE. (2010). CICADA: Cough in Children and Adults: Diagnosis and Assessment. Australian cough guidelines summary statement. Medical Journal of Australia. 192 (5): 265-271. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.2010.tb03504.x; PMid:20201760

13. GINA. (2021). Global Strategy for Asthma Management and prevention. Reviset 2014: 84-103: URL: http://www.ginasthma.org.

14. GINA. (2021). Global Strategy for Asthma Management and Prevention (2018 update). URL: http://ginasthma.org/wp-content/uplo-ads/2018/04/GINA-2018-main-report_tracked.pdf.

15. Гончарь МА, Логвинова ОЛ, Помазуновская ЕП, Хаустов ДС, Нгуен ТЛ. (2018). Предикторы развития бронхиальной астмы у детей с рецидивирующим визингом дошкольного возраста. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 3: 108.

16. Гончарь МО, Муратов ГР, Логвінова ОЛ, Башкірова НВ. (2018). Світові стандарти діагностики та лікування гострих бронхіолітів у дітей. Современная педиатрия. 2: 81–88.

https://doi.org/10.15574/SP.2018.90.81.

17. Grigg J, Nibber A, Paton JY, Chisholm A, Guilbert TW, Kaplan A, Price DB. (2018). Matched cohort study of therapeutic strategies to prevent preschool wheezing/asthma attacks. Journal of asthma and allergy. 11: 309-321. https://doi.org/10.2147/JAA.S178531; PMid:30588038 PMCid:PMC6294169

18. Harding TW, Driscoll C, Hensey CC. (2017). Strategies for treatment of preschoolers with episodic viral wheeze. Journal of paediatrics and child health. 53 (12): 1241. https://doi.org/10.1111/jpc.13798; PMid:29205654

19. Иванова НА. (2016). Рецидивирующая обструкция бронхов и бронхиальная астма у детей первых пяти лет жизни. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 61 (5): 64–69. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2016-61-5-64-69.

20. Катилов АВ, Валиулис А, Басустаоглы А. (2020). Синдром свистящего дыхания (wheezing) у детей дошкольного возраста: клиническое значение, диагностика и тактика терапии. Дитячий Лікар. 2 (71): 5–20.

21. Казачков М. (2013). Этиология и дифференциальный диагноз хронического кашля у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 58 (3): 54–61. URL: https://rucont.ru/efd/521740.

22. Мелехина ЕВ, Чугунова ОЛ, Горелов АВ, Музыка АД, Усенко ДВ, Каражас НВ, Бошьян РЕ. (2016). Тактика ведения детей с затяжным кашлем. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 61: 1. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2016-61-1-110-120

23. Мизерницкий ЮЛ, Мельникова ИМ. (2019). Затяжной и длительный кашель у детей: алгоритмы дифференциальной диагностики и дифференцированной терапии. Медицинский совет. 17: 58–75. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-17-58-75.

24. Мизерницкий ЮЛ, Мельникова ИМ, Удальцова ЕВ. (2017). Дифференциальная диагностика затяжного и хронического кашля у детей. Consilium medicum. 19 (11–1): 7–16. doi: 10.26442/2075-1753_19.11.1.7-16.

25. Мокия–Сербина СА, Литвинова ТВ, Заболотняя НИ, Гордеева АА. (2020). Мукоактивные препараты в лечении кашля при ОРВИ нижних дыхательных путей у детей раннего возраста: как сделать обоснованный выбор. Современная педиатрия. Украина. 8 (112): 55—62. https://doi.org/10.15574/SP.2020.112.55.

26. Morice AH, Millqvist E, Bieksiene K, Birring SS, Dicpinigaitis P, Ribas CD, Zacharasiewicz A. (2020). ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. European Respiratory Journal. 55: https://doi.org/10.1183/13993003.01136-2019; PMid:31515408 PMCid:PMC6942543

27. Morice AH. (2013). Chronic cough hypersensitivity syndrome. Cough. 9 (1): 1-4. https://doi.org/10.1186/1745-9974-9-14; PMid:23668427 PMCid:PMC3655896

28. Охотникова ЕН. (2016). Современные возможности комплексного воздействия мукоактивной терапии бронхообструктивного синдрома у детей. Современная педиатрия. 2: 78–83.

29. Орлова НВ. (2019). Кашель в обзоре современных рекомендаций. Медицинский совет. 6: 74–81. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-6-74-81.

30. Селимзянова ЛР, Промыслова ЕА, Вишнёва ЕА. (2013). Возможности симптоматической терапии острых респираторных инфекций у детей. Вопросы современной педиатрии. 12 (6): 78–81.

31. Shields MD, Bush A, Everard ML, McKenzie S, Primhak R. (2008). Recommendations for the assessment and management of cough in children. Thorax. 63 (3): III1-III15. https://doi.org/10.1136/thx.2007.077370; PMid:17905822

32. Shields MD, Thavagnanam S. (2013). The difficult coughing child: prolonged acute cough in children. Cough. 9 (1): 1-5. https://doi.org/10.1186/1745-9974-9-11; PMid:23574624 PMCid:PMC3637271

33. Smith SM, Schroeder K, Fahey T. (2014). Over-the-counter (OTC) medications for acute cough in children and adults in community settings. Cochrane Database of Systematic Reviews: 11. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001831.pub5; PMid:25420096 PMCid:PMC7061814

34. Таранушенко ТЕ. (2019). Кашель у детей: вопросы диагностики и рациональной терапии. Медицинский совет. 17: 100–106. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-17-100-106.

35. Волков КС, Нисевич ЛЛ, Намазова-Баранова ЛС, Филянская ЕГ, Алексеева АА, Баранник ВА. (2013). Кашель у детей: особенности диагностики и подходы к терапии. Вопросы современной педиатрии. 12 (1): 112–116. https://doi.org/10.15690/vsp.v12i1.566.

36. Volovitz B. (2007). Inhaled budesonide in the management of acute worsenings and exacerbations of asthma: a review of the evidence. Respiratory medicine. 101 (4): 685-695. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2006.10.009; PMid:17125984

37. Wang K, Chalker V, Bermingham A, Harrison T, Mant D, Harnden A. (2011). Mycoplasma pneumoniae and respiratory virus infections in children with persistent cough in England: a retrospective analysis. The Pediatric infectious disease journal. 30 (12): 1047-1051. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e31822d9640; PMid:21814153 PMCid:PMC3222783

38. Wang K, Fry NK, Campbell H, Amirthalingam G, Harrison TG, Mant D, Harnden A. (2014). Whooping cough in school age children presenting with persistent cough in UK primary care after introduction of the preschool pertussis booster vaccination: prospective cohort study. Bmj: 348. https://doi.org/10.1136/bmj.g3668; PMid:24961836 PMCid:PMC4069283