Modern Pediatrics. Ukraine. 2021.4(116): 29-35. doi 10.15574/SP.2021.116.29
Боярчук О. Р., Мочульська О. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Боярчук ОР, Мочульська ОМ. (2021). Аналіз обізнаності лікарів практичної медицини щодо діагностики та лікування фарингіту в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 4(116): 29–35. doi 10.15574/SP.2021.116.29.
Стаття надійшла до редакції 21.03.2021 р., прийнята до друку 18.05.2021 р.

Біль у горлі є основним симптомом фарингіту та однією з найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря первинної ланки. У 60,0–70,0% випадків гострий фарингіт викликають віруси, у тому числі риновіруси, аденовіруси, ентеровіруси, коронавіруси та інші. Однак близько 5,0–15,0% випадків фарингіту в дорослих та близько 20,0–30,0% у дітей спричинені бактеріальними інфекціями, серед яких групи А β-гемолітичний стрептокок — group A β-hemolytic Streptococcus. Серед інших збудників бактеріального фарингіту також повідомляється про групи С і групи G Streptococcus, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae і Arcanobacterium haemolyticus, хоча набагато рідше. Тяжкі захворювання, пов'язані з групи А β-гемолітичним стрептококом, такі як гостра ревматична лихоманка, ревматична хвороба серця, постстрептококовий гломерулонефрит та інвазивні інфекції, щороку спричиняють понад 517 тис. смертей. Тому питання своєчасної діагностики та належного лікування стрептококової етіології фарингіту є дуже важливими.
Мета — вивчити, оцінити та проаналізувати знання педіатрів щодо діагностики й лікування фарингіту в дітей; визначити подальші шляхи підвищення обізнаності педіатрів у цьому питанні.
Матеріали та методи. Проведено опитування педіатрів щодо обізнаності в діагностиці й лікуванні фарингіту в дітей. У дослідженні взяли участь педіатри Тернопільської області України. Загалом проанкетовано 112 педіатрів. Серед учасників було 79 (70,5%) лікарів первинної ланки, 33 (29,5%) лікарі вторинної та третинної ланок. Застосовано анкетування та статистичний метод дослідження.
Результати. У загальному, 70,5% педіатрів в окремих випадках призначали бактеріологічний посів із ротоглотки пацієнтам із гострим фарингітом. Однак рідко (20,0%) застосовували критерії Центора або Мак-Айзека для вибору стратегії лікування гострого фарингіту. Амоксицилін як антибіотик першої лінії при стрептококовому фарингіті обрали 66,1% респондентів, і педіатри первинної ланки призначали його частіше за педіатрів вторинної та третинної ланок (p=0,0006), але антибіотикотерапію призначали на 10 днів лише 52,7% респондентів. Меншість правильних відповідей стосувалися питань, пов'язаних із призначенням антибактеріальної терапії здоровим дітям, у яких групи А β-гемолітичний стрептокок виявлявся при бактеріологічному посіві з ротоглотки (39,3 %) та в разі позитивного рівня антистрептолізину-О (25,9%).
Висновки. Дослідження показало широкий спектр знань педіатрів про діагностику та лікування групи А β-гемолітичного стрептококового фарингіту — від задовільних відповідей стосовно призначення антибіотикотерапії до низького рівня знань про діагностику та визначення стратегій у здорових носіїв. Наведені дані наголошують на необхідності вдосконалення обізнаності лікарів про стратегії контролю групи А β-гемолітичного стрептококового фарингіту. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду учасників. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: групи А β-гемолітичний стрептокок, фарингіт, діагностика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Boyarchuk O, Boytsanyuk S, Hariyan T. (2017). Acute rheumatic fever: clinical profile in children in western Ukraine. Journal of Medicine and Life. 10 (2): 122-126. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5467252/.

2. Boyarchuk O, Hariyan T, Kovalchuk T. (2019). Clinical features of rheumatic heart disease in children and adults in Western Ukraine. Bangladesh Journal of Medical Science. 18 (1): 87-93. https://doi.org/10.3329/bjms.v18i1.39556

3. Boyarchuk O, Komorovsky R, Kovalchuk T, Denefil O. (2018). Socio-demographic and medical predictors of rheumatic heart disease in a low risk population. Pediatria Polska. 93 (4): 325-330. https://doi.org/10.5114/polp.2018.77998

4. Carapetis JR, Steer AC, Mulholland EK, Weber M. (2005). The global burden of group A streptococcal diseases. Lancet Infectious Diseases. 5: 685. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(05)70267-X

5. Coffey PM, Ralph AP, Krause VL. (2018). The role of social determinants of health in the risk and prevention of group A streptococcal infection, acute rheumatic fever and rheumatic heart disease: A systematic review. PLOS Neglected Tropical Diseases. 12 (6): e0006577. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0006577; PMid:29897915 PMCid:PMC6016946

6. Cohen R. (2004). Defining the optimum treatment regimen for azithromycin in acute tonsillopharyngitis. Pediatric Infectious Disease. 23: 129-134. https://doi.org/10.1097/01.inf.0000112527.33870.0d; PMid:14770076

7. Di Muzio I, d'Angelo DM, Di Battista C, Lapergola G, Zenobi I, Marzetti V, Breda L, Altobelli E. (2020). Pediatrician's approach to diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. 39 (6): 1103-1107. https://doi.org/10.1007/s10096-020-03821-y; PMid:31984431

8. Fyfe C, Grossman TH, Kerstein K, Sutcliffe J. (2016). Resistance to Macrolide Antibiotics in Public Health Pathogens. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine. 6 (10): a025395. https://doi.org/10.1101/cshperspect.a025395; PMid:27527699 PMCid:PMC5046686

9. Gerber MA, Baltimore RS, Eaton CB. (2009). Prevention of rheumatic fever and diagnosis and treatment of acute Streptococcal pharyngitis: a scientific statement from the American Heart Association Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease Committee of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, the Interdisciplinary Council on Functional Genomics and Translational Biology, and the Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Academy of Pediatrics. Circulation. 119 (11): 1541-1551. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.191959; PMid:19246689

10. Gunnarsson R, Ebell MH, Wachtler H et al. (2020). Association between guidelines and medical practitioners' perception of best management for patients attending with an apparently uncomplicated acute sore throat: a cross-sectional survey in five countries. BMJ Open. 10 (9): e037884. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-037884; PMid:32948565 PMCid:PMC7500311

11. Hariyan T, Kinash M, Kovalenko R, Boyarchuk O. (2020). Evaluation of awareness about primary immunodeficiencies among physicians before and after implementation of the educational program: A longitudinal study. PLoS ONE. 15 (5): e0233342. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0233342; PMid:32470021 PMCid:PMC7259605

12. Hayes СS, Williamson H. (2001). Management of Group A Beta-Hemolytic Streptococcal Pharyngitis. American Family Physician. 63 (8): 1557-1565. URL: https://www.aafp.org/afp/2001/0415/p1557.html.

13. Hedin K, Strandberg EL, Grondal H, Brorsson A, Thulesius H, Andre M. (2014). Management of patients with sore throats in relation to guidelines: an interview study in Sweden. Scandinavian Journal of Primary Health Care. 32 (4): 193-199. https://doi.org/10.3109/02813432.2014.972046; PMid:25363143 PMCid:PMC4278394

14. Komorovsky R, Boyarchuk O, Synyytska V. (2019). Streptococcus gordonii-associated infective endocarditis in a girl with Barlow's mitral valve disease. Cardiology in the Young. 29 (8): 1099-1100. https://doi.org/10.1017/S1047951119001434; PMid:31280738

15. Little P, Hobbs FD, Moore M et al. (2013). Clinical score and rapid antigen detection test to guide antibiotic use for sore throats: randomised controlled trial of PRISM (primary care streptococcal management). BMJ Open. 347: f5806. https://doi.org/10.1136/bmj.f5806; PMid:24114306 PMCid:PMC3805475

16. Llor C, Vilaseca I, Lehrer-Coriat E, Boleda X, Canada JL, Moragas A, Cots JM. (2017). Survey of Spanish general practitioners' attitudes toward management of sore throat: an internet-based questionnaire study. BMC Fam Pract. 18 (1): 21. https://doi.org/10.1186/s12875-017-0597-1; PMid:28193184 PMCid:PMC5307696

17. Michael R, Wessels MD. (2011). Streptococcal pharyngitis. New England Journal of Medicine. 364: 648-655. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1009126; PMid:21323542

18. Robertson KA, Volmink JA, Mayosi BM. (2005). Antibiotics for the primary prevention of acute rheumatic fever: a meta-analysis. BMC Cardiovascular Disorders. 5: 11. https://doi.org/10.1186/1471-2261-5-11; PMid:15927077 PMCid:PMC1164408

19. Shaikh N, Leonard E, Martin JM. (2010). Prevalence of streptococcal pharyngitis and streptococcal carriage in children: a meta-analysis. Pediatrics. 126 (3): e557-564. https://doi.org/10.1542/peds.2009-2648; PMid:20696723

20. Steer AC, Danchin MN, Carapetis JR. (2007). Group A streptococcal infections in children. J Paediatrics & Child Health. 43 (4): 203-213. https://doi.org/10.1111/j.1440-1754.2007.01051.x; PMid:17444820

21. Taddio A, Pillon R, Pastore S, Monasta L, Tommasini A, Di Batticta C et al. (2020). Acute rheumatic fever prophylaxis in high-income countries: clinical observations from an Italian multicentre, retrospective study. Clinical and Experimental Rheumatology. 38 (5): 1016-1020. URL: https://www.clinexprheumatol.org/abstract.asp?a=14190.

22. Tran J, Danchin M, C Steer A, Pirotta M. (2018). Management of sore throat in primary care. Australian journal of general practice. 47 (7): 485-489. https://doi.org/10.31128/AJGP-11-17-4393; PMid:30114874