Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 62-65; doi 10.15574/PP.2021.85.62
Буратинська А. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Буратинська АА. (2021). Стан функції зовнішнього дихання та особливості запального процесу дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою, поєднаною з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 62-65; doi 10.15574/PP.2021.85.62
Стаття надійшла до редакції 05.11.2020 р.; прийнята до друку 16.03.2021 р.

Поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей з бронхіальною астмою (БА) коливається від 32% до 80%. Інтенсивність респіраторних симптомів, порушення бронхіальної прохідності більш виражені в дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, ніж у дітей з ізольованою БА. Існують лише поодинокі та суперечливі дані щодо різниці між клітинним складом індукованого мокротиння в дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, та з ізольованою БА.
Мета — вивчити стан функції зовнішнього дихання та особливості запального процесу дихальних шляхів у дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ.
Матеріали та методи. Обстежено 67 дітей з БА середньотяжкого контрольованого перебігу, яких методом рандомізації поділено на дві групи: 1-ша група — 32 дитини з ізольованою БА, 2-га група — 35 дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ. Групу контролю (3-тя група) становили 30 практично здорових дітей. Усім дітям проведено загальний огляд, спірометрію з тестом на зворотність обструкції, цитоморфологічний аналіз індукованого мокротиння. Фіброезофагогастродуоденоскопію проведено групам пацієнтів з БА.
Результати. Вентиляційна недостатність обструктивного характеру I ступеня спостерігалася у 10 (28,57%) дітей 2-ї групи, а в 1-ї групі не реєструвалася. Вентиляційна недостатність рестриктивного характеру I ступеня вірогідно частіше відмічалася в 1-ї групі — 10 (31,25%) дітей, на відміну від 2-ї групи — 2 (5,71%) дитини (OR, CI 95% 7,50 (1,50–37,57)). У дітей 2-ї групи індуковане мокротиння мало вірогідно вищу кількість нейтрофілів, лімфоцитів і макрофагів порівняно з 3-ю групою (р<0,05), різниця між цими параметрами була більш значущою порівняно з 2-ю групою. Кількість епітеліальних клітин індукованого мокротиння в дітей 2-ї групи була значно нижчою, ніж у дітей 1-ї групи.
Висновки. ГЕРХ негативно впливає на функціональні показники зовнішнього дихання в дітей з БА. Запалення дихальних шляхів більш виражене в дітей з БА, поєднаною з ГЕРХ, ніж у дітей з ізольованою БА.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіальна астма, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діти, спірометрія, індукована мокрота.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmed HA, Ashraf ES. (2017). Assessment of spirometry in Gastroesophageal Reflux Disease (GERD) associated asthma patients. Int J Adv Res. 5 (3): 119-123. https://doi.org/10.21474/IJAR01/3494

2. Ali ER, Abdelhamid HM, Shalaby H. (2016). Effect of gastroesophageal reflux disease on spirometry, lung diffusion, and impulse oscillometry. Egypt J Bronchol. 10: 189-196. https://doi.org/10.4103/1687-8426.184368

3. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР, Крепосняк АА та ін. (2019). Бронхіальна астма поєднана з еозинофільним езофагітом у дітей: чи встановлюється дана коморбідна патологія? Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Сучасні питання алергології: 3. URL: https://armed.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/Tezi-Dnipro-redaktsiya-29-03.pdf.

4. Апенченко ЮС, Гнусаев СФ, Розов ДН и др. (2018) Течение бронхиальной астмы в сочетании с гастроэзафагеальной рефлюксной болезнью у детей. Вестник новых медицинских технологий. 25 (3): 7–14. doi: 10.24411/1609-2163-2018-16057.

5. Barril S, Sebastian L, Cotta G, Crespo A, Mateus E, Torrejon M et al. (2016). Utilidad del esputo inducido en la practica clinica habitual. Arch Bronconeumol. 52: 250-255. https://doi.org/10.1016/j.arbr.2016.03.008

6. Bongiovanni A, Parisi GF, Scuderi MG, Licari A, Brambilla I, Marseglia GL, Leonardi S. (2019). Gastroesophageal Reflux and Respiratory Diseases: Does a Real Link Exist? Minerva Pediatr. 71 (6): 515-523. doi: 10.23736/ S0026-4946.19.05531-2. PMID: 31129955. URL: https://www.minervamedica.it/en/journals/minervapediatrica/article.php?cod=R15Y2019N06A0515.

7. Global Initiative for Asthma. (2020). Global Strategy for Asthma Management and Prevention. URL: www.ginasthma.org.

8. Gupta S, Lodha R, Kabra SK. (2018). Asthma, GERD and Obesity: Triangle of Inflammation. Indian J Pediatr. 85 (10): 887-892. https://doi.org/10.1007/s12098-017-2484-0; PMid:29127618

9. Hunt R, Armstrong D, Katelaris P, Afihene M et al. (2017). World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Global Perspectiveon Gastroesophageal Reflux Disease. Journal of Clinical Gastroenterology. 51 (6): 467-478. URL: https://journals.lww.com/jcge/fulltext/2017/07000/world_gastroenterology_organisation_global.5.aspx. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000000854; PMid:28591069

10. Kim HY. (2020). Spirometry Results of Reflux Esophagitis in Asthma Reflux Esophagitis in Asthma. Japanese Journal of Gastroenterology and Hepatology. 4 (3): 1 5.

11. Naik RD, Vaezi MF. (2015). Extra-esophageal gastroesophageal reflux disease and asthma: understanding this interplay. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 9: 969-982. https://doi.org/10.1586/17474124.2015.1042861; PMid:26067887

12. Patterson, Johnston, Ardill et al. (2007). Increased tachykinin levels in induced sputum from asthmatic and cough patients with acid reflux. Thorax. 62: 491-495. https://doi.org/10.1136/thx.2006.063982; PMid:17251314 PMCid:PMC2117233

13. Puneeth M, Prashanth Kumar M. (2019). Effect of Gastroesophageal Reflux Disease on Pulmonary Function Tests. International Journal of Physiology. 7 (4): 175-178. https://doi.org/10.37506/ijop.v7i4.85