Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 42-46; doi 10.15574/PP.2021.85.42
Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ. (2021). Ентеросорбція як терапія супроводу раннього токсикозу у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій на тлі закрепів. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 42-46; doi 10.15574/PP.2021.85.42
Стаття надійшла до редакції 08.11.2020 р.; прийнята до друку 12.03.2021 р.

Мета — оцінити ефективність призначення препарату «Атоксіл Плюс» у групі вагітних після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості на тлі закрепів.
Матеріали та методи. Досліджено ефективність застосування препарату «Атоксіл Плюс» (Орісіл-Фарм) у 37 вагітних із раннім токсикозом легкого ступеня на тлі закрепів. Досліджувані вагітні не мали іншої коморбідності (патології шлунково-кишкового тракту, серцевої недостатності тяжкого ступеня, інфекційних захворювань тощо). Враховуючи, що визначення показника якості життя є інтегральним показником ефективності лікування, досліджено якість життя вагітних до та після комплексного лікування раннього токсикозу з використанням препарату «Атоксіл Плюс» за спеціальним опитувальником «Gastrointestinal Simptom Rating Scale» (GSRS). Цей опитувальник складається з 15 питань, які дають змогу оцінити такі параметри: наявність абдомінального болю, печії, закрепу, діареї, ознак диспепсії. Результати за досліджуваними параметрами тим кращі, чим вони нижчі. Усі вагітні отримували препарат «Атоксіл Плюс» (2 г 3 рази/добу) протягом 10–14 діб. Будь-які послаблювальні препарати загальної і місцевої дії вилучено зі схеми лікування.
Результати. Лікування раннього токсикозу вагітних є важливим, враховуючи втрати електролітів, мікроелементів, рідини та суттєве погіршення якості життя. Велика сорбційна ємність Атоксілу Плюс відносно продуктів порушеного метаболізму, бактеріальних токсинів та нагромаджених у надлишковій кількості нормальних метаболітів, завдяки великій площі активної поверхні та підвищеній швидкості адсорбції, обумовлює швидкий терапевтичний ефект та можливість застосування помірних терапевтичних доз. На тлі застосування ентеросорбенту «Атоксіл Плюс» не збільшується частота закрепів, що дуже важливо в період вагітності, та нормалізується кількість випорожнень завдяки наявності лактулози у складі препарату, особливо враховуючи значну кількість гестагенів, яку отримує вагітна після ДРТ.
Висновки. Неінвазивний характер застосування Атоксілу Плюс, пероральний прийом, висока ефективність у вагітних із раннім токсикозом, яка проявляється в поліпшенні якості життя та загального самопочуття, високий профіль безпеки дають змогу рекомендувати цей препарат як терапію раннього токсикозу легкого ступеня тяжкості на тлі закрепів у вагітних після ДРТ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Ключові слова: вагітні, допоміжні репродуктивні технології, закреп, лікування, сорбенти.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2004). Practice Bulletin: nausea and vomiting of pregnancy. American College of Obstetrics and Gynecology. Obstet Gynecol. 103: 803-814. https://doi.org/10.1097/00006250-200404000-00045; PMid:15051578

2. Bradley Catherine S, Kennedy Colleen M, Turcea Anne M, Rao Satish SC, Nygaard Ingrid E. (2008). Constipation in pregnancy: prevalence, symptoms, and risk factors. Obstetrics and gynecology. 110 (6): 1351-1357. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000295723.94624.b1; PMid:18055731

3. Давыдова ЮВ, Лиманская АЮ, Бутенко ЛП, Огородник АА. (2016). Антиэметическая терапия раннего токсикоза у беременных с врожденными пороками сердца. Перинатология и педиатрия. 3: 35–37. https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.35

4. Давыдова ЮВ, Волошина ТВ, Лиманская АЮ, Тудай ВН, Двулит МП, Баранова ВВ. (2014). Ранний токсикоз беременности: оценка рисков и тактика. Здоровье женщины. 6: 62–66.

5. El Younis CM, Abulafia O, Sh'erer DM. (2008). Rapid marked' response of severe hyperemesis gravidarum to oral erythromycin. Am J Perinatol. 15: 533-534. https://doi.org/10.1055/s-2007-994055; PMid:9890250

6. Furneaux EC, Langley_Evans AJ, Langley-Evans SC. (2001). Nausea and vomiting'of pregnancy: endocrine basis and contribution to pregnancy outcome. Obstet Gynecol Surv. 56: 775-782. https://doi.org/10.1097/00006254-200112000-00004; PMid:11753180

7. Kocak I, Akcan Y, Ustun C. (2009). Helicobacter pylon seropositivity in patients with hyperemesis gravidarum. Int J Gynaecol Obstet. 66: 251-254. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(99)00091-0

8. Koch KL, Stern RM, Vascy M. (2010). Gastric dysrhythmias and nausea of pregnancy. Dig Dis Sci. 35: 961-968. https://doi.org/10.1007/BF01537244; PMid:2384042

9. Kаmm МА. (2006). Clinical Case: Chronic Constipation. Gastroenterology. 131: 23В3-239. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2006.05.027; PMid:16831605

10. Leung L, Riutta T, Kotecha J, Rosser W. (2011). Chronic constipation: an evidence-based review. J Am Board Fam Med. 24 (4): 436-451. https://doi.org/10.3122/jabfm.2011.04.100272; PMid:21737769

11. Lin H, Li Y, Li L, Wang W, Zhang Q, Chen XD. (2013). Yang Oral oestradiol supplementation as luteal support in IVF/ICSI cycles: a prospective, randomized controlled study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 167: 171-175. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.11.026 ;PMid:23287635

12. Moini A, Zadeh MS, Amirchaghmaghi E, Mirghavam N, Khafri S, Reza AM, Yazdi RS. (2011). The effect of adding oral oestradiol to progesterone as luteal phase support in ART cycles – a randomized controlled study. Arch Med Sci. 7: 112-116. https://doi.org/10.5114/aoms.2011.20613; PMid:22291742 PMCid:PMC3258705

13. Var T, Tonguc EA, Doganay M, Gulerman C, Gungor T, Mollamahmutoglu L. (2011). A comparison of the effects of three different luteal phase support protocols on in vitro fertilization outcomes: a randomized clinical trial. Fertil Steril. 95: 985-989. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.06.057; PMid:20674911