HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 50-53; doi 10.15574/HW.2020.155-156.50
Алірзаєва Х.
Азербайджанський державний інститут удосконалення лікарів ім. А. Алієва, м.Баку

Мета дослідження: встановлення факторів ризику розвитку затримки росту плода (ЗРП) у вагітних з прееклампсією і анемією.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 97 вагітних з прееклампсією, що перебігає на тлі залізодефіцитної анемії. До першої групи увійшли 46 вагітних з діагностованою ЗРП, до другої групи – 51 вагітна, які народили дітей з нормальною масою тіла. Критеріями ЗРП були: зниження маси тіла і довжини новонародженого при народженні (менше 10-го перцентиля оціночних таблиць порівняно з належними для даного терміну гестації), морфологічний індекс зрілості (відставання на 2 тижні і більше від істинного гестаційного віку), непропорційна статура, наявність ознак гіпотрофії і трофічних порушень шкіри і слизових оболонок.
Результати. Проводили поетапне виключення факторів, внесок яких був найменшим у розвитку ЗРП при поєднанні прееклампсії та анемії. Результати багатофакторного аналізу засвідчили, що в цілому найбільш сильний вплив на розвиток ЗРП при прееклампсії та анемії справляли такі фактори: артеріальна гіпертензія (RR = 2,055; 95% CI: 1,31–3,20), надмірна маса тіла / ожиріння (RR = 1,646; 95% CI: 1,03–2,62), анемія в анамнезі (RR = 2,591; 95% CI: 1,56–4,28), ускладнені пологи в анамнезі (RR = 1,886; 95% CI: 1,29–2,74]), звичне невиношування (RR = 1,850; 95% CI: 1,21–2,82), прееклампсія в анамнезі (RR = 1,922; 95% CI: 1,31–2,80]), ЗРП в анамнезі (RR = 3,502; 95% CI: 2,37–5,16).
Заключення. Найбільш значущими клініко-анамнестичними факторами ризику розвитку ЗРП є: артеріальна гіпертензія, надмірна маса тіла / ожиріння, анемія в анамнезі, прееклампсія в анамнезі, ускладнені пологи в анамнезі, звичне невиношування, ЗРП в анамнезі.
Ключові слова: вагітність, прееклампсія, анемія, затримка росту плода, чинники ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бикметова Е.С., Артымук Н.В. Информативность клинических и функциональных методов диагностики задержки роста плода. Мать и дитя в Кузбассе. 2014; 1 (56): 12-18.

2. Ганичкина М.Б., Мантрова Д.А., Кан Н.Е. Ведение беременности при задержке роста плода. Акушерство и гинекология. 2017; 10: 5-10. https://doi.org/10.18565/aig.2017.10.5-11

3. Дегтярева Е.А., Захарова О.А., Куфа М.А., Кантемирова М.Г. Эффективность прогнозирования и ранней диагностики задержки роста плода. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2018; 63 (6): 37-45. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2018-63-5-37-45

4. Ивих К.А., Коростелева Е.С. Клинико-анамнестическая характеристика женщин с синдромом задержки роста плода. Innova. 2017; 3 (8): 28-30.

5. Казанцева Е.В., Долгушина Н.В. Современные аспекты патогенеза, диагностики и тактики ведения беременных с синдромом задержки роста плода. Забайкальский медицинский вестник. 2012; 2: 170-177.

6. Ковалев Е.В., Занько Ю.В., Трубкина Т.Ю. Факторы риска задержки роста плода, связанные с состоянием здоровья и образом жизни беременной женщины. Мать и дитя в Кузбассе. 2014; 4 (59): 24-28.

7. Плюснина Н.Н., Захарова С.Ю., Павличенко М.В. Анализ состояния здоровья детей раннего возраста, рожденных с задержкой внутриутробного роста плода. Вестник Уральской медицинской академической науки. 2011; 4 (37): 59-62.

8. Belbasis L, Savvidou MD, Kanu C. 2016. Birth weight in relation to health and disease in later life: an umbrella review of systematic reviews and meta-analyses. BMC Medicine 14(1):147. https://doi.org/10.1186/s12916-016-0692-5; PMid:27677312 PMCid:PMC5039803

9. Unterscheider J, O' Donoghue Keelin, Malone FD. 2015. Guidelines of fetal growth restriction: A comparison of recent national publications. American Journal Perinatology 32(4):307-315. https://doi.org/10.1055/s-0034-1387927; PMid:25217738

10. Vijgen S.M., Boers K.E., Opmeer B.C., Bijlenga D. Economic analysis comparing induction of labour and expectant management for intrauterine growth restriction at term (DIGITAT trial). Eur J. Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013; 170(2): 358-363.