HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 44-49; doi 10.15574/HW.2020.155-156.44

Камінський В. В.^1,2, Суслікова Л. В.^1,2, Сербенюк А. В.^1,2,3
1УДІР Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
³ КРТ УДІР Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики і лікування патології та імплантаційної здатності ендометрія у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії.
Матеріали та методи. Вивчення ендометріальних піноподій було проведено у 35 жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії і яким на 21-й день менструального циклу були виконані оперативна лапароскопія і гістероскопія із забором зразків ендометрія для гістологічного дослідження і скануючої електронної мікроскопії. З цих жінок – 22 пацієнтки (група порівняння) репродуктивного віку з травмою в анамнезі без постконтузійного синдрому і 13 (основна група) – жінки репродуктивного віку, які мають наслідки контузії у формі постконтузійного синдрому. Контролем слугували 10 зразків ендометрія від цивільний жінок репродуктивного віку (контрольна група). Середній вік обстежених становив 27,08±4,23 року. Термін перебування в зоні бойових дій – 29,34±9,21 міс, час з моменту отримання легкого травматичного ушкодження мозку (контузії) – 18,8±9,2 міс.
Результати. У жінок-віськовослужбовиць, учасниць бойових дій, що зазнали контузії, спостерігаються порушення рецептивності ендометрія, які проявляються відхиленнями у розвитку піноподій та їхніх мікроворсинок у період вікна імплантації: ділянки відсутності піноподій – у 47,50% випадків (p<0,006), піноподії дрібних розмірів – у 77,50% (p<0,01) і рясні мікроворсинки – у 37,50% (p<0,02); зменшення випадків наявності розвинутих піноподій у 2,12 разу (p<0,01), піноподій великих розмірів – у 2,29 (p<0,01) і малої кількості мікроворсинок – у 4,00 (p<0,0001) разу, підвищення зустрічальності піноподій середніх розмірів у 3,00 (p<0,02) разу, мікроворсинок у помірній кількості – у 4,00 (p<0,0001) разу. Характерною рисою ендометріальних піноподій у зазначених вище пацієнток є наявність мозаїцизму їхньої форми (65,00%) та розмірів (67,50%).
Заключення. У жінок-віськовослужбовиць, учасниць бойових дій, які зазнали контузії, діагностують порушення репродуктивного здоров’я, що зумовлені впливом як самої черепно-мозкової травми, так і стрес-факторів, пов’язаних з військовою службою.
Ключові слова: репродуктивне здоров’я, жінки-ветеранки, постконтузійний синдром, рецептивна здатність ендометрія, офісна гістероскопія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасова, Е.А. Информативные и прогностические социально-экономические факторы риска острого эндометрита / Е. А. Афанасова // Известия Юго-Западного государственного университета. Сер. Управление, вычислительная техника, информатика. Медицинское приборостроение. – 2014. – № 4. – С. 63-69.

2. Боярский КЮ, Гайдуков СН, Пальченко НА. Современный взгляд на проблему рецептивности и тонкого эндометрия в программах ВРТ: обзор литературы. Проблемы репродукции. 2013;(4):51-60.

3. Грищенко НГ. Патогенетичні основи вдосконалення допоміжних репродуктивних технологій у жінок, які перенесли хронічні запальні захворювання органів малого таза. – Харків, 2011. – 363 с.

4. Гюльмамедова И.Д. Проблемы имплантации в программе IVF / И.Д. Гюльмамедова // Новости медицинской фармации. Гинекология. – 2008. – № 253. – С. 17-27.

5. Дахно ФВ, Камінський ВВ, ред. Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя: навчальний посібник для лікарів–слухачів закл. (ф-тів) післядиплом. освіти. – К., 2011. – 320 с.

6. Донськой БВ. Імунні фактори у репродукції. Прогнозування успішності репродуктивного процесу. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2014;(4):53-9.

7. Камінський ВВ, Прядко НГ. Медико-соціальні та законодавчі аспекти медикаментозного аборту в Україні. Репродуктивная эндокринология. 2014;(3):30-5.

8. Камінський ВВ, Сегедій ЛІ. Вплив синдрому гіперстимуляції яєчників на перебіг та завершення вагітності після запліденння in vitro та переносу ембріонів у порожнину матки. Практична медицина.2010;16(2):10-5.

9. Рецептивность эндометрия у пациенток с бесплодием / В. К. Чайка, А. В. Чайка, Е. Н. Носенко [и др.] – Донецк: Издательство Ноулидж, Донецкое отделение, 2011. – 243 с. : ил. – Библиогр.: с. 221-243.

10. Bourgain C. Histologic and functional aspects of the endometrium in the implantatory phase / C. Bourgain, Р. Devroey // Gynecol. Obstet. Invest. – 2007. – Vol. 64, № 3. – Р. 131–133. https://doi.org/10.1159/000101735; PMid:17934307

11. Granot I. Endometrial inflammation and effect on implantation improvement and pregnancy outcome / I. Granot, Y. Gnainsky, N. Dekel // Reproduction. – 2012. – Vol. 44. – Р. 61. https://doi.org/10.1530/REP-12-0217; PMid:23028125

12. Li T.C. Evidencebased management of the couple with recurrent implantation failure / T.C. Li // ESHRE. — 2012. — O­088.

13. Wynn R.M. Ultrastructural development of the human decidua /In: Biology of the Uterus. //Ed. R.M.Wynn. – New York. – 1977. – P.341 – 376. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2271-9_11

14. Xu CK, Tang SB. Alteration of endometrial receptivity in rats with ovarian hyperstimulation syndrome. J Obstet Gynaecol. 2014 Feb;34(2):146-52. https://doi.org/10.3109/01443615.2013.832735; PMid:24456435.

15. Young SL. Oestrogen and progesterone action on endometrium: a translational approach to understanding endometrial receptivity. Reprod Biomed Online. 2013 Nov;27(5):497-505. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2013.06.010; PMid:23933037 PMCid:PMC3818404.

16. Yu N, Yang J, Guo Y, Fang J, Yin T, Luo J, et al. Intrauterine administration of peripheral blood mononuclear cells (PBMCs) improves endometrial receptivity in mice with embryonic implantation dysfunction. Am J Reprod Immunol. 2014 Jan;71(1):24-33. https://doi.org/10.1111/aji.12150; PMid:23909917.

17. Zhioua A, Elloumi H, Fourati S, Merdassi G, Ben Ammar A, Sajia BS, et al. Morphometric analysis of the human endometrium during the implantation window. Light and transmission electron microscopy study. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2012 May;41(3):235-42. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2011.11.009; PMid:22257733.