Modern Pediatrics. Ukraine. 8(112): 55-62. doi 10.15574/SP.2020.112.55
Мокія–Сербіна С. А.¹, Литвинова Т. В.¹, Заболотня Н. І.¹, Гордєєва А. А.^2
1ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро
²КЗ «Криворізька міська дитяча лікарня № 8» КМР, Україна

Для цитування: Мокія–Сербіна СА, Литвинова ТВ, Заболотня НІ, Гордєєва АА. (2020). Мукоактивні препарати в лікуванні кашлю при ГРВІ нижніх дихальних шляхів у дітей раннього віку: як зробити обґрунтований вибір. Сучасна педіатрія. Україна. 8(112): 55-62. doi 10.15574/SP.2020.112.55.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2020 р., прийнята до друку 7.12.2020 р.

Проаналізовано світовий досвід застосування мукоактивних препаратів при кашлі, наведений в україномовних, російськомовних, англомовних джерелах баз даних PubMed, Embase і Cochrane.
Акцентовано увагу на особливостях розвитку кашлю при ГРВІ нижніх дихальних шляхів у дітей раннього віку.
Узагальнено результати експериментальних і клінічних досліджень, що підтверджують комплексний характер дії мукоактивних препаратів амброксолу, карбоцистеїну, ацетилцистеїну (АЦЦ) і розкривають механізми їх терапевтичної ефективності при ГРВІ нижніх дихальних шляхів.
Обґрунтовано тактику вибору мукоактивних препаратів з урахуванням ефектів їх основних і супутніх дій.
Наведено практичні рекомендації щодо застосування мукоактивних препаратів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кашель, нижні дихальні шляхи, діти, амброксол, карбоцистеїн, ацетилцистеїн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авербух ВМ, Лопатин АС. (2008). Постназальный синдром. Consilium Medicum, 10 (10): 101—106.

2. Бекетова ГВ, Горячева ІП. (2017). Муколитики в педиатрии — новые грани известного. Педиатрия. Восточная Европа. 4: 683–696.

3. Braga PC, Allegra L, Rampoldi C, Ornaghi A, Beghi G. (1990). Long-lasting effects on rheology and clearance of bronchial mucus after short-term administration of high doses of carbocysteine lysine to patients with chronic bronchitis. Respiration. 57 (6): 353-358. https://doi.org/10.1159/000195871; PMid:2099568

4. Cazan D, Klimek L, Sperl A, Plomer M, Kolsch S. (2018). Safety of ambroxol in the treatment of airway diseases in adult patients. Expert Opinion on Drug Safety. 17 (12): 1211-1224. Epub 2018. Nov22. https://doi.org/10.1080/14740338.2018.1533954; PMid:30372367

5. Chalumeau M, Duijvestijn YC. (2013). Acetylcysteine and carbocysteine for acute upper and lower respiratory tract infections in paediatric patients without chronic broncho-pulmonary disease. Cochrane Database of Systematic Reviews: 5. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003124.pub4; PMid:23728642

6. Chang AB et al. (2017). Management of children with chronic wet cough and protracted bacterial bronchitis: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest. 151 (4): 884-890. https://doi.org/10.1016/j.chest.2017.01.025; PMid:28143696

7. Чернявский ВИ. (2013). Бактериальные биопленки и инфекции. Annals of Mechnikov Institute. 1: 86–90.

8. Чистик Т. (2014). Симптоматическое лечение сухого кашля при воспалительных и аллергических заболеваниях верхних дыхательных путей. Новини медицини та фармації. 7–8 (449–500): 3–4.

9. Чучалин АГ. (2006). Институт пульмонологии: история и основные научные направления. Пульмонология. 4: 5–9.

10. Геппе НА, Снегоцкая МН, Никитенко АА. (2007). Ацетилцистеин в лечении кашля у детей. Педиатрия. Приложение к журналу Consilium Medicum. 2: 35–40.

11. Геппе НА, Сорока НД, Симонова ОИ, Ильенкова НА, Карповой ЕП, Ковригина ЕС, Малахов АБ. (2017). Терапия кашля у детей в амбулаторной практике. Обзор заседания дискуссионного клуба. Consilium Medicum. 19: 11]. doi: 1026442/2075-1753-19.11.4755.

12. Hooper C, Calvert J. (2008). The role for S-carboxymethylcysteine (carbocisteine) in the management of chronic obstructive pulmonary disease. International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. 3 (4): 659. https://doi.org/10.2147/COPD.S3735

13. Камалтинова EM. (2011). Муколитики в практике педиатра. Практика педиатра. URL: https://medi.ru/info/5573/.

14. Kardos P, Beeh KM, Sent U, Mueck T, Grater H, Michel MC. (2018). Characterization of differential patient profiles and therapeutic responses of pharmacy customers for four ambroxol formulations. BMC Pharmacology and Toxicology. 19 (1): 40. https://doi.org/10.1186/s40360-018-0229-y; PMid:29973292 PMCid:PMC6030777

15. Kido H et al. (2007). Proteases essential for human influenza virus entry into cells and their inhibitors as potential therapeutic agents. Current pharmaceutical design. 13 (4): 405-414. https://doi.org/10.2174/138161207780162971; PMid:17311557

16. Клячкина ИЛ, Синопальников АИ. (2018). Амброксол в программе лечения хронических бронхолегочных заболеваний. Практическая пульмонологія: 2.

17. Косенко ИМ. (2013). Кашель у детей — рациональный подход к лечению. Вопросы современной педиатрии. 12 (1): 141—148. https://doi.org/10.15690/vsp.v12i1.571

18. Landini G, Di Maggio T, Sergio F, Docquier JD, Rossolini GM, Pallecchi L. (2016). Effect of high N-acetylcysteine concentrations on antibiotic activity against a large collection of respiratory pathogens. Antimicrobial agents and chemotherapy. 60 (12): 7513-7517. https://doi.org/10.1128/AAC.01334-16; PMid:27736757 PMCid:PMC5119039

19. Lee CS, Jang YY, Song JS, Song JH, Han ES. (2002). Ambroxol inhibits peroxynitrite-induced damage of α1-antiproteinase and free radical production in activated phagocytic cells. Pharmacology & toxicology. 91 (3): 140-149. https://doi.org/10.1034/j.1600-0773.2002.910309.x; PMid:12427115

20. Malerba M, Ragnoli B. (2008). Ambroxol in the 21st century: pharmaco- logical and clinical update. Expert opinion on drug metabolism & toxicology. 4 (8): 1119-1129. https://doi.org/10.1517/17425255.4.8.1119; PMid:18680446

21. Мещерякова НН, Белевский АС. (2016). Лечение кашля: за пределами клинических рекомендаций. Астма и аллергия. 4: 21–24.

22. Охотникова ЕН. (2016). Современные возможности комплексного воздействия мукоактивной терапии бронхообструктивного синдрома у детей. Современная педиатрия. 2: 78–83.

23. Paleari D, Rossi GA, Nicolini G, Olivieri D. (2011). Ambroxol: a multifaceted molecule with additional therapeutic potentials in respiratory disorders of childhood. Expert opinion on drug discovery. 6 (11): 1203–1214. https://doi.org/10.1517/17460441.2011.629646; PMid:22646987.

24. Процюк РГ, Власова ГИ. (2014). Милиарный туберкулез у детей и взрослых (клиническая лекция). Часть 2. Педиатрия. Восточная Европа. 3 (7): 153–159.

25. Речкіна ОО. (2019). Ефекти карбоцистеїну при хворобах органів дихання. Огляд літератури. Здоров'я дитини. 14 (8): 66–72.

26. Scaglione F, Petrini O. (2019). Mucoactive Agents in the Therapy of Upper Respiratory Airways Infections: Fair to Describe Them Just as Mucoactive? Clinical Medicine Insights: Ear, Nose and Throat, 12, 1179550618821930. https://doi.org/10.1177/1179550618821930; PMid:30670922 PMCid:PMC6328955

27. Симонова ОИ. (2011). Особенности применения муколитиков прямого типа действия в практике педиатра. Вопросы современной педиатрии. 10 (1): 153–159.

28. Симонова ОИ. (2014). Муколитики для детей: сложные вопросы, важные ответы. Вопросы современной педиатрии. 13 (1): 26–32. https://doi.org/10.15690/vsp.v13i1.909

29. Симонова ОИ. (2015). Простые ответы на сложные вопросы о муколитиках для детей. Вопросы современной педиатрии. 14 (4): 509–513. https://doi.org/10.15690/vsp.v14.i4.1391

30. Солдатова ОВ. (2015). Эффективность мукоактивной терапии при заболеваниях органов дыхания: Лазолван® в лечении кашля у детей с рождения. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 127–137.

31. Su X, Wang L, Song Y, Bai C. (2004). Inhibition of inflammatory responses by ambroxol, a mucolytic agent, in a murine model of acute lung injury induced by lipopolysaccharide. Intensive care medicine. 30 (1): 133-140. https://doi.org/10.1007/s00134-003-2001-y; PMid:14504727

32. Высочина ИЛ, Абатуров АЕ. (2019). Кашель у детей: распространенность и значение в амбулаторной практике. Безопасность молекулы амброксола как основа выбора лечения. Здоровье ребенка. 14 (7): 47–54.

33. Wang W, Zheng JP, Zhu SX, Guan WJ, Chen M, Zhong NS. (2015). Carbocisteine attenuates hydrogen peroxide-induced inflammatory injury in A549 cells via NF-κB and ERK1/2 MAPK pathways. International immunopharmacology. 24 (2): 306-313. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2014.12.018; PMid:25533503

34. Yamaya M, Nishimura H, Shinya K, Hatachi Y, Sasaki T, Yasuda H, Deng X. (2010). Inhibitory effects of carbocisteine on type A seasonal influenza virus infection in human airway epithelial cells. American Journal of Physiology-Lung Cellular and Molecular Physiology. 299 (2): L160-L168. https://doi.org/10.1152/ajplung.00376.2009; PMid:20543005

35. Yamaya M, Nomura K, Arakawa K, Nishimura H, Lusamba Kalonji N, Kubo H, Kawase T. (2016). Increased rhinovirus replication in nasal mucosa cells in allergic subjects is associated with increased ICAM-1 levels and endosomal acidification and is inhibited by L-carbocisteine. Immunity, Inflammation and Disease. 4 (2): 166-181. https://doi.org/10.1002/iid3.102; PMid:27957326 PMCid:PMC4879463

36. Yang B et al. (2002). Ambroxol suppresses influenza-virus proliferation in the mouse airway by increasing antiviral factor levels. European Respiratory Journal. 19 (5): 952-958. https://doi.org/10.1183/09031936.02.00253302; PMid:12030738

37. Зайцева ОВ, Зайцева СВ, Локшина ЭЭ. (2015). Особенности терапии кашля у детей. Вопросы практической педиатрии. 10 (1): 68–75..

38. Зыков КА, Агапова ОЮ, Соколов ЕИ. (2014). Новые возможности применения амброксола в пульмонологии: влияние на биопленки. Болезни органов дыхания. Приложение к журналу Consilium Medicum. 1: 27–32.