Modern Pediatrics. Ukraine. 8(112): 18-25. doi 10.15574/SP.2020.112.18
Власов О. О.
КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», м. Дніпро, Україна

Для цитування: Власов ОО. (2020). Клінічний аналіз вітальних показників у новонароджених і немовлят із хірургічною патологією при різних видах анестезіологічного супроводу. Сучасна педіатрія. Україна. 8(112): 18–25. doi 10.15574/SP.2020.112.18.
Стаття надійшла до редакції 15.09.2020 р., прийнята до друку 7.12.2020 р.

Природжені вади розвитку найчастіше зустрічаються в новонароджених і дітей першого року життя та потребують хірургічної корекції в перші години / дні життя. Хірургічні втручання на тлі тяжких захворювань і вад розвитку можуть призвести до катаболічного стресу, розладів кровообігу і дихання, метаболізму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів, які відображаються на показниках вітальних функцій.
Мета — провести клінічний аналіз показників вітальних функцій у новонароджених і немовлят із природженою хірургічною патологією при різних видах комбінованої анестезії.
Матеріали та методи. До ретроспективного дослідження залучено 150 новонароджених і немовлят із природженими вадами розвитку хірургічного профілю залежно від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення — І група (50 дітей); інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання — ІІ група (50 дітей); тотальне внутрішньовенне — ІІІ група (50 дітей)). Проаналізовано показники периферійної та церебральної оксиметрії, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання.
Результати. Мінімальний показник церебральної оксиметрії виявлено з лівої півкулі мозку — 50,57±16,66 дітей І групи, що може бути несприятливим прогностичним фактором у подальшому відновленні та впливу на когнітивні функції головного мозку дитини. Периферійна сатурація не була критично зниженою на всіх етапах спостереження, за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи порівняно з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79±2,45 проти 98,79±1,63, при р=0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання (96,29±3,47 проти 98,10±2,47, при р=0,0368). У дітей, які отримували комбіноване внутрішньовенне знеболювання двома препаратами, відзначено збільшення середнього артеріального тиску від початку оперативного лікування до відновлення дитини після хірургічного втручання (49,49±10,71; 56,18±8,05 відповідно, при р<0,01).
Висновки. Серед обстежених груп найуразливішими до патологічних змін показників вітальних функцій були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечували інгаляційним знеболюванням севораном із регіональною анестезією.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, немовлята, природжені вади розвитку, комбінована анестезія, вітальні показники.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеева ЕА. (2015). Церебральная оксиметрия в составе мониторинга интраоперационного периода и интенсивной терапии у детей. Автореф дис канд мед наук: 25. URL: http://medical-diss.com/medicina/tserebralnaya-oksimetriya-v-sostave-monitoringa-intraoperatsionnogo-perioda-i-intensivnoy-terapii-u-detey#ixzz6jhuvmqji.

2. Balaguru D, Myatt M, Passi V, Hashmi S and others. (2010). Normal values of regional oxygen saturation index (rSO₂) in children using near infra-red spectroscopy (NIRS) Vary With Age. Circulation. 122: A10147. URL: https://www.researchgate.net/publica tion/267911586_Normal_Values_of_Regional_Oxygen_Saturation_Indices_rSO2_Using_near_Infra-Red_Spectroscopy_In_Ambulatory_Setting_-_CANCELED.

3. Bednarczyk D, Makowska I, Sasiadek MM, Smigiel R. (2014). Somatic mosaicism in esophageal atresia. Am J Gastroenterology. 109 (12): 1954-1956. https://doi.org/10.1038/ajg.2014.346; PMid:25470589

4. Fouzas S, Priftis KN, Anthracopoulos MB. (2011). Pulse oximetry in pediatric practice. Pediatrics. 128 (4): 740-752. https://doi.org/10.1542/peds.2011-0271; PMid:21930554

5. Горбатюк ОМ. (2011). Сучасний стан хірургії новонароджених в Україні та перспективи розвитку. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1: 17–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_1_5.

6. Kamata M. (2015). Perioperative care of infants with pyloric stenosis. Paediatr Anaesth. 25 (12): 1193-1206. https://doi.org/10.1111/pan.12792; PMid:26490352

7. McNeill S, Gatenby C, Mcelroy SJ, Engelhardt B. (2010). Normal cerebral, renal and abdominal regional oxygen saturations using near-infrared spectroscopy in preterm infants. Journal of perinatology: official journal of the California Perinatal Association. 31 (1): 51-57. https://doi.org/10.1038/jp.2010.71; PMid:20539273 PMCid:PMC3013378

8. Poets CF. (2019). Noninvasive Monitoring and Assessment of Oxygenation in Infants. Clin Perinatol. 46 (3): 417-433. https://doi.org/10.1016/j.clp.2019.05.010; PMid:31345538

9. Tin W, Lal M. (2015). Principles of pulse oximetry and its clinical application in neonatal medicine. Semin Fetal Neonatal Med. 20 (3): 192-197. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.01.006; PMid:25704605

10. Whitby EH. (2004). Low field strength magnetic resonance imaging of the neonatal brain. Archives of Disease in Childhood (Fetal and Neonatal). 88 (3): 203-208. https://doi.org/10.1136/fn.88.3.F203; PMid:12719393 PMCid:PMC1721544

11. Ziyaeifard M, Azarfarin R, Azarfarin R. (2014). New aspects of anesthetic management in congenital heart disease common arterial trunk. Journal of research in medical sciences. 19 (4): 368-374.

12. Знаменська ТК, Нікуліна ЛІ, Руденко НГ, Воробйова ОВ. (2017). Аналіз роботи перинатальних центрів у виходжуванні передчасно народжених дітей в Україні. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 7 (2): 5–11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.1