Modern Pediatrics. Ukraine. 8(112): 5-11. doi 10.15574/SP.2020.112.5
Борисова Т. П.¹, Оболонська О. Ю.^1,2, Худяков О. Є.^1
1ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», м. Дніпро
²КП «Днiпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», м. Дніпро, Україна

Для цитування: Борисова ТП, Оболонська ОЮ, Худяков ОЄ. (2020). Прогнозування ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою. Сучасна педіатрія. Україна. 8(112): 5–11. doi 10.15574/SP.2020.112.5.
Стаття надійшла до редакції 13.09.2020 р., прийнята до друку 8.12.2020 р.

Розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН) у недоношених дітей із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП) є додатковим навантаженням на гомеостатичні механізми, що спричиняє втрату балансу рідини, електролітів, а також порушення кислотно-лужного стану та збільшує ризик смертності на 50%. Отже, раннє виявлення ГПН у недоношених із ГЗВАП є вкрай важливим з точки зору поліпшення результатів лікування.
Мета — створити, оцінити та провести подальший аналіз бінарної логістичної регресійної моделі ГПН на тлі ГЗВАП у недоношених дітей.
Матеріали та методи. Групу учасників дослідження становили 40 недоношених дітей з ГЗВАП, які надійшли для лікування на 1-шу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР». На 3–5-ту добу життя у 23 (57,5%) пацієнтів діагностовано ГПН. Клініко-лабораторне обстеження включало акушерський анамнез, гестаційний вік, вагу, фізикальний огляд, клінічний аналіз крові та сечі, насичення артеріальної крові киснем, біохімічні методи — дослідження сечовини, креатиніну в сироватці крові та сечі, натрій крові та сечі, калій крові. Проведено розрахунок концентраційного індексу креатиніну, фракційної екскреції натрію, швидкості клубочкової фільтрації за формулою Шварца. Інструментальні методи обстеження — ехокардіографія з допплерометрією, ультразвукова допплерографія судин нирок, спектроскопія нирок у ближній інфрачервоній зоні. З метою попереднього визначення діагностичного потенціалу окремих клініко-анамнестичних та лабораторних даних зіставлено показники вибірки з ГПН та вибірки без цієї патології: у разі інтервальної шкали використано U-критерій Манна–Вітні, у разі категоріальної шкали — χ²-критерій або точний критерій Фішера. Рангову кореляцію Спірмена застосовано у формуванні оптимального набору вхідних змінних для моделювання регресії. Для розробки діагностичної моделі виникнення ГПН на тді ГЗВАП у недоношених дітей використано метод бінарної логістичної регресії.
Результати. На етапі розвідкового аналізу даних (декілька десятків параметрів клінічного і біохімічного аналізу крові та сечі, ренальної гемодинаміки, ренальної оксигенації та терапевтичних заходів на 1-шу добу), а також клініко-анамнестичних даних виявлено, що ГПН має значущий взаємозв'язок із 14 інтервальними (максимальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, мінімальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, індекс резистентності в інтерлобарній нирковій артерії, максимальна швидкість кровотоку в магістральній ренальній артерії, діаметр відкритої артеріальної протоки, ренальна оксигенація, фракційна тканинна екстракція кисню в нирках, креатинін крові, швидкість клубочкової фільтрації, концентраційний індекс креатиніну, натрій сечі, фракційна екскреція натрію, білок сечі, діастолічний артеріальний тиск) і 9 номінальними показниками (розмір відкритої артеріальної протоки понад 2 мм на 1-шу добу, ібупрофенотерапія у дозі 20 мг/кг на 1-шу добу, ібупрофенотерапія на 1-шу добу життя, застосування фуросеміду, захворювання нирок в анамнезі матері, хронічні вогнища інфекції в матері, артеріальна гіпертензія вагітних, загроза переривання вагітності, некротичний ентероколіт у пацієнта на 1-шу добу життя).
Висновки. Найбільш значущими предикторами розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП є показник максимальної швидкості кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, діаметр ГЗВАП понад 2 мм і рівень сироваткового креатиніну на 1-шу добу життя. Чутливість моделі логістичної регресії ГПН, в якій в якості пояснюючих змінних застосовують діаметр ГЗВАП і рівень креатиніну крові, становить 91%, специфічність — 88%, загальна точність — 90%. Заміна в логіт-функції креатиніну крові на максимальну швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії дає змогу підвищити чутливість моделі до 96%, а загальну точність — до 93%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, недоношені діти, гостре пошкодження нирок, прогнозування ранньої діагностики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Clyman RI, Couto J, Murphy GM. (2012). Patent ductus arteriosus: are current neonatal treatment options better or worse than no treatment at all? Semin Perinatol. 36 (2): 123-129. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2011.09.022; PMid:22414883 PMCid:PMC3305915

2. Годованець ЮД, Бабінцева АГ, Нікорич СІ. (2014). Гостре пошкодження нирок новонароджених: невирішені питання діагностики та стратифікації ступеня тяжкості патології. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІV. 3 (13): 89–94.

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.16.

3. Jetton JG, Boohaker LJ, Sethi SK, Wazir S et al. (2017). Incidence and outcomes of neonatal acute kidney injury (AWAKEN): a multicentre, multinational, observational cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 1 (3): 184-194. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(17)30069-X

4. Majed B, Bateman DA, Uy N, Lin F. (2019). Patent ductus arteriosus is associated with acute kidney injury in the preterm infant. Pediatr Nephrol. 34 (6): 1129-1139. https://doi.org/10.1007/s00467-019-4194-5; PMid:30706125

5. McNeill S, Gatenby JC, McElroy S, Engelhardt B. (2011). Normal cerebral, renal and abdominal regional oxygen saturations using nearinfrared spectroscopy in preterm infants. J Perinatol. 31: 51-57. https://doi.org/10.1038/jp.2010.71; PMid:20539273 PMCid:PMC3013378

6. Nick TG, Campbell KM. Logistic regression. (2007). Methods Mol Biol. 404: 273-301. https://doi.org/10.1007/978-1-59745-530-5_14; PMid:18450055

7. Obolonskyi A, Snisar V, Surkov D, Obolonska O, Kapustina O, Dereza K. (2019). Management of patent ductus arteriosus in premature infants. Medicni perspektivi. 24 (2): 33-40. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170125

8. Rios DR, Bhattacharya S, Levy PT, McNamara PJ. (2018). Circulatory Insufficiency and Hypotension Related to the Ductus Arteriosus in Neonates. Front Pediatr. 6: 62. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00062; PMid:29600242 PMCid:PMC5863525

9. Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG et al. (2015). Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics. 136 (2): e463-473. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3819; PMid:26169430

10. Seo ES, Sung SI, Ahn SY, Chang YS, Park WS. (2020). Changes in Serum Creatinine Levels and Natural Evolution of Acute Kidney Injury with Conservative Management of Hemodynamically Significant Patent Ductus Arteriosus in Extremely Preterm Infants at 23-26 Weeks of Gestation. J Clin Med. 9 (3): 699. https://doi.org/10.3390/jcm9030699; PMid:32143511 PMCid:PMC7141372

11. Shepherd JL, Noori S. (2019). What is a hemodynamically significant PDA in preterm infants? Congenit Heart Dis. 14 (1): 21-26. https://doi.org/10.1111/chd.12727; PMid:30548469

12. Sood BG, McLaughlin K, Cortez J. (2015). Near-infrared spectroscopy: applications in neonates. Semin Fetal Neonatal Med. 20 (3): 164-172. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.03.008; PMid:25934116

13. Velazquez DM, Reidy KJ, Sharma M, Kim M, Vega M, Havranek T. (2019). The effect of hemodynamically significant patent ductus arteriosus on acute kidney injury and systemic hypertension in extremely low gestational age newborns. J Matern Fetal Neonatal Med. 32 (19): 3209-3214. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1460349; PMid:29642731

14. Яблонь ОС, Саврун ТІ, Берцун КТ, Сергета ДП, Шовкопляс НА. (2014). Сучасні проблеми неонатальної нефрології. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІV. 3(13): 45—49. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.8.