- Гало-гравітаційна тракція при лікуванні складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей: огляд клінічних випадків
Гало-гравітаційна тракція при лікуванні складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей: огляд клінічних випадків
Paediatric surgery.Ukraine.2020.4(69):67-71; doi 10.15574/PS.2020.69.67
Левицький А. Ф.1, Рогозинський В. О.1,2, Доляницький М. М.1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
Для цитування: Левицький АФ, Рогозинський ВО, Доляницький ММ. (2020). Гало-гравітаційна тракція при лікуванні складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей: огляд клінічних випадків. Хірургія дитячого віку. 4(69): 67-71; doi 10.15574/PS.2020.69.67
Стаття надійшла до редакції 25.07.2020 р., прийнята до друку 06.12.2020 р.
Актуальність. Визначення «Складна деформація хребта» залишається досить не чітким, але в більшості публікацій, використовуючи цей термін, її визначають як деформацію, що в середньому перевищує 100°. Сучасна хірургічна практика одномоментної корекції складних деформацій хребта включає виконання остеотомій хребта, що значно покращує можливість корекції деформації, але й збільшує ризик неврологічних ускладнень, об’єму інтраопераційної крововтрати.
Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів зі складними деформаціями хребта за рахунок попереднього використанням гало-гравітаційної тракції та встановити ефективний і безпечний алгоритм для лікування складних деформацій хребта у дітей.
Матеріали та методи. За період з 2008 по 2018 роки у ортопедо-травматологічному відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» проведено лікування 48 дітей зі складними деформаціями хребта (>100°) із використанням гало-гравітаційної тракції. З них – 32 хлопчики та 16 дівчаток. Середній вік пацієнтів становив 12,9 років. Середній показник тесту Ріссера становив 4,2 (Р>0,01). У 27,1% пацієнтів мав місце 1 тип деформації за Lenke, 2 тип – 54,1%, 3 тип – 8,3%, 4 тип – 6,4%, 5 тип – 4,1%.
Результати та обговорення. При застосуванні гало-гравітаційної тракції з метою передопераційного зменшення деформації хребта та профілактики неврологічних порушень середня тривалість застосування тракції хребта складала 46 (P>0,01) днів. Використовували вагу 40–50% від ваги тіла пацієнта. Після етапу гало-гравітаційної тракції виконували стабілізацію хребта полісигментарною конструкцією.
Висновки. Використання гало-гравітаційної тракції на першому етапі при лікуванні складних деформацій хребта дозволяє збільшити мобільність хребта й поступово адаптувати спинний мозок до подальшої корекції, що зменшує ризики неврологічних ускладнень при хірургічному лікуванні, час втручання та об’єм крововтрати, дозволяє отримати кращі результати корекції. Вибір обсягу хірургічного втручання проводився враховуючи анатомічні та функціональні критерії.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: деформація хребта, гало-гравітаційна тракція, хірургічне лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Garabekyan T, Hosseinzadeh P, Iwinski HJ, Muchow RD, Talwalkar VR, Walker J, Milbrandt TA. (2014). The results of preoperative halo-gravity traction in children with severe spinal deformity. J Pediatr Orthop. B 23: 1-5. https://doi.org/10.1097/BPB.0b013e32836486b6; PMid:23942045
2. Hui H, Luo ZJ, Yan M, Ye ZX, Tao HR, Wang HQ. (2013). Nonfusion and growing instrumentation in the correction of congenital spinal deformity associated with split spinal cord malformation: an early follow-up outcome. Eur Spine. J 22: 1317-1325. https://doi.org/10.1007/s00586-013-2757-x; PMid:23558579 PMCid:PMC3676561
3. Li X, Zeng L, Li X, Chen X, Ke C. (2017). Preoperative halogravity traction for severe thoracic kyphoscoliosis patients from Tibet: radiographic correction, pulmonary function improvement, nursing, and complications. Med Sci Monit. 4021-4027. https://doi.org/10.12659/MSM.905358; PMid:28822231 PMCid:PMC5572782
4. Park DK, Braaksma B, Hammerberg KW, Sturm P. (2013). The efficacy of preoperative halo-gravity traction in pediatric spinal deformity the effect of traction duration. J Spinal Disord Technol. 26: 146-154. https://doi.org/10.1097/BSD.0b013e318237828c; PMid:23750343
5. Takeshita K, Lenke LG, Bridwell KH, Kim YJ, Sides B, Hensley M. (2006). Analysis of patients with nonambulatory neuromuscular sco-liosis surgically treated to the pelvis with intraoperative halo- femoral traction. Spine. 31: 2381-2385. https://doi.org/10.1097/01.brs.0000238964.73390.b6; PMid:16985468
6. Yang C, Wang H, Zheng Z, Zhang Z, Wang J, Liu H et al. (2017). Halogravity traction in the treatment of severe spinal deformity: a systematic review and meta-analysis. Eur Spine J. 26(7): 1810-1816. https://doi.org/10.1007/s00586-016-4848-y; PMid:27858237
7. Yang C, Zheng Z, Liu H, Wang J, Kim YJ, Cho S. (2016). Posterior vertebral column resection in spinal deformity: a systematic review. Eur Spine J. 25(8): 2368-2375. https://doi.org/10.1007/s00586-015-3767-7; PMid:25599850
8. Zhang ZX, Hui H, Liu TJ, Zhang ZP, Hao DJ. (2016). Two-staged correction of severe congenital scoliosis associated with intraspinal abnormalities. Clin Spine Surg. 29(8): E401-405. https://doi.org/10.1097/BSD.0000000000000175; PMid:25310398