- Особлиості перебігу та порівняльна характеристика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів дитячого віку з атрезією стравоходу після первинної пластики
Особлиості перебігу та порівняльна характеристика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів дитячого віку з атрезією стравоходу після первинної пластики
	Paediatric surgery.Ukraine.2020.4(69):24-29; doi 10.15574/PS.2020.69.24
	М.Г. Аксьончикˡ, К.Ю. Мараховськийˡ, В.І. Аверин²
	1ДУ «Республіканський науково-практичний центр дитячої хірургії», м. Мінськ, Білорусь
	2УО «Білоруський державний медичний університет», м. Мінськ
	Для цитування: Аксьончик МГ, Мараховський КЮ, Аверин ВІ. (2020). Особлиості перебігу та порівняльна характеристика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів дитячого віку з атрезією стравоходу після первинної пластики. Хірургія дитячого віку. 4(69): 24-29; doi 10.15574/PS.2020.69.24
	Стаття надійшла до редакції 01.08.2020 р., прийнята до друку 06.12.2020 р.
	Мета: оцінити клінічні дані та дані добової внутрішньостравоходної рН-імпедансометрії у пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу.
	Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз стаціонарних карт 43 пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу (КАС) у віці від 1 до 14 років, що були обстежені в ДУ «РНПЦ Дитячої хірургії» з листопада 2017 р. по березень 2020 р. Середній вік групи: 5,09±1,2 років, із них хлопчиків – 23 (53,5%), дівчат – 20 (46,5%). Всім пацієнтам із КАС виконана езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) та добова внутрішньостравоходна рН-імпедансометрія поза кислотосупресивної терапії.
	Результати. Залежно від результатів pH-імпедансометрії пацієнти з КАС були розподілені на дві групи: КАС із гастроезофагеальною рефлюксною хвообою (ГЕРХ) – 20 (54,1%) і КАС без ГЕРХ – 17 (45,9%). Найчастішим симптомом у пацієнтів із КАС був кашель в обох групах – у 26 (70,27%) дітей. Тільки у 4 з 37 пацієнтів із КАС під час проведення дослідження не було зареєстровано ніяких симптомів. Ендоскопічний аналіз верхньої частини шлунково-кишкового тракту показав, що у 16 (43,2%) пацієнтів із КАС був езофагит ступеню А (за Лос-Анджелеською класифікацією), у 1 (2,7%) – шлункова метаплазія слизової оболонки стравоходу та у 6 (16,2%) – хронічний гастрит. Дані (ЕГДС) не виявили значимих відмінностей між пацієнтами КАС із ГЕРХ та КАС без ГЕРХ (P=0,819). За порівняння параметрів pH-імпедансометрії була отримана вірогідна різниця (P<0,005) за наступними параметрам: рефлюкс-індекс, кількість епізодів рефлюксів, дистальний середній нічний базовий імпеданс (СНБІ) та тривалість найдовшого епізоду рефлюксу. Крім того, позитивна асоціація симптомів із епізодами рефлюксів ВАС (>95%) у групі пацієнтів КАС без ГЕРХ була значно вище, ніж у пацієнтів КАС із ГЕРХ: 3/20 (15%) проти 8/17 (47,06%).
	Висновки. Поширеність ГЕРХ у пацієнтів із КАС у цьому дослідженні склала 54,06%. Зовнішньостравоходна симптоматика (зокрема, кашель) є превалюючою у пацієнтів із КАС (70,3%). ГЕРХ може перебігати у пацієнтів із КАС безсимптомно. У цьому дослідженні у 15% пацієнтів із КАС із підтвердженим ГЕРХ були відсутні симптоми (безсимптомні пацієнти). Діти з КАС у групах дослідження зрідка мали типові симптоми ГЕРХ (печія, відригування, загрудинний біль та відрижка).
	Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків і дітей.
	Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
	Ключові слова: коригована атрезія стравоходу, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, езофагит, діти, добова рН-імпедансометрія, стравохід.
ЛІТЕРАТУРА
1. Aksionchyk M, Marakhouski K, Svirsky A. (2020, September). Gastroesophageal reflux disease in pediatric esophageal atresia: Assessment of clinical symptoms and pH-impedance data. World Journal of Clinical Pediatrics. 9(2): 2020. https://doi.org/10.5409/wjcp.v9.i2.29; PMid:33014720 PMCid:PMC7515750
2. Frazzoni M, Savarino E, De Bortoli N et al. (2016). Analyses of the post-reflux swallow-induced peristaltic wave index and nocturnal baseline impedance parameters increase the diagnostic yield of impedance-pH monitoring of patients with reflux disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 14: 40-46. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2015.06.026; PMid:26122764
3. Hassall E. (2011). Esophagitis and Barrett esophagus: Unifying the definitions and diagnostic approaches, with special reference to esophageal atresia. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 52(1): 23-26. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182133143; PMid:21499040
4. Iwańczak BM, Kosmowska-Miśkow A, Kofla-Dłubacz A, Palczewski M, Grabiński M, Pawłowska K, Matusiewicz K, Patkowski D. (2016). Assessment of Clinical Symptoms and Multichannel Intraluminal Impedance and pH Monitoring in Children After Thoracoscopic Repair of Esophageal Atresia and Distal Tracheoesophageal Fistula. Adv Clin Exp Med. 25(5): 917-922. https://doi.org/10.17219/acem/61844; PMid:28028956
	5. Krishnan U, Mousa H, Dall'Oglio L et al. (2016). ESPGHANNASPGHAN Guidelines for the Evaluation and Treatment of Gastrointestinal and Nutritional Complications in Children With Esophageal Atresia-Tracheoesophageal Fistula. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 63: 550-570.
	https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001401; PMid:27579697
6. Krug E, Bergmeijer JH, Dees J, De Krijger R, Mooi WJ, Hazebroek FW. (1999). Gastroesophageal reflux and Barrett's esophagus in adults born with esophageal atresia. Am J Gastroenterol. 94: 2825-2828. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.1999.1423_c.x; PMid:10520828
7. Pedersen RN, Markow S, Kruse-Andersen S et al. (2013). Esophageal atresia: gastroesophageal functional follow-up in 5-15 year old children. J Pediatr Surg. 48: 2487-2495. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.07.019; PMid:24314192
8. Pilic D, Frohlich T, Noh F, Pappas A, Schmidt-Choudhury A, Kohler H, Skopnik H, Wenzl TG. (2011). Detection of gastroesophageal reflux in children using combined multichannel intraluminal impedance and pH measurement: data from the German Pediatric Impedance Group. J Pediatr. 158(4): 650-654. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.09.033; PMid:21035128
9. Rintala RJ, Pakarinen MP. (2013). Long-term outcome of esophageal anastomosis. Eur J Pediatr Surg. 23: 219-225. https://doi.org/10.1055/s-0033-1347912; PMid:23737132
10. Rosen R, Vandenplas Y, Singendonk M et al. (2018, March). Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (ESPGHAN). J Pediatr Gastroenterol Nutr. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001889; PMid:29470322 PMCid:PMC5958910
11. Stanley Tong Kylie-ann Mallitt Usha Krishnan. (2015, August 18). Evaluation of gastroesophageal reflux by combined multichannel intraluminal impedance and pH monitoring and esophageal motility patterns in children with esophageal atresia. Eur J Pediatr Surg.
12. Tovar JA, Fragoso AC. (2013). Gastroesophageal reflux after repair of esophageal atresia. Eur J Pediatr Surg. 23: 175-181. https://doi.org/10.1055/s-0033-1347911; PMid:23720211
13. Wenzl TG, Benninga MA, Loots CM, Salvatore S, Vandenplas Y. (2012). ESPGHAN EURO-PIG Working Group. Indications, Methodology, and Interpretation of Combined Esophageal Impedance-pH Monitoring in Children: ESPGHAN EURO-PIG Standard Protocol. 55(2): 230-234. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182592b65; PMid:22711055
 
       
  
  
  
  
  
 