Modern Pediatrics. Ukraine. 7(111): 53-57. doi 10.15574/SP.2020.111.53
Міщенко О. Я.
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків, Україна

Для цитування: Міщенко ОЯ. (2020). Мукоактивні фітопрепарати з екстрактом плюща в педіатрії: ефективність, безпечність та економічна доцільність. Сучасна педіатрія. Україна. 7(111): 53-57. doi 10.15574/SP.2020.111.53.
Стаття надійшла до редакції 14.09.2020 р., прийнята до друку 07.11.2020 р.

Гострий бронхіт — інфекційне запальне захворювання нижніх дихальних шляхів, що спостерігається в будь-якому віці. Основний симптом гострого бронхіту — непродуктивний (сухий) або продуктивний (із мокротою) кашель. Головна мета лікування гострого бронхіту з продуктивним кашлем — сприяти відхаркуванню, у тому числі за допомогою мукоактивних засобів. У клінічній практиці все частіше для усунення симптомів захворювання і для пригнічення запалення застосовують лікарські засоби рослинного походження. Перевага препаратів від кашлю рослинного походження полягає в тому, що різні сполуки рослинних компонентів здатні посилювати бажані ефекти і нівелювати побічні. Серед численних відхаркувальних рослинних засобів тільки декілька, а саме, препарати плюща звичайного, чебрецю звичайного та первоцвіту весняного, виявляють найбільш комплексну дію: підвищують секрецію слизу, посилюють моторику та знижують тонус дихальних шляхів, гальмують запалення. Проведений порівняльний фармакоекономічний аналіз наявних на фармацевтичному ринку лікарських засобів на основі екстракту плюща у вигляді сиропу показав, що лікування за допомогою сиропу Гедерин Плющ є оптимальним із фармакоекономічної точки зору. Поєднання таких ефектів екстракту плюща в препараті Гедерин Плющ, як відхаркувального (мукокінетичного та секретолітичного), бронхоспазмолітичного і протизапального, зумовлює його виразну клінічну ефективність для лікування кашлю, а також добра переносимість дають змогу широко застосовувати його в комплексній терапії бронхітів у педіатричній практиці.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мукоактивні фітопрепарати, екстракт плюща, ефективність, безпечність, економічна доцільність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFκB. (2018). Inflammopharmacology. 27 (2). https://doi.org/10.1007/s10787-018-0494-9; PMid:29748881 PMCid:PMC6482290

2. Черников ВВ. (2012). Применение препаратов растительного происхождения для лечения кашля у детей. ПФ. 6: 105–109.

3. Ernst E. (2007). Herbal medicines: balancing benefits and risks. Novartis Found Symp. 282: 154-167. Discussion 167-172, 212-218. https://doi.org/10.1002/9780470319444.ch11; PMid:17913230

4. Fazio S, Pouso J, Dolinsky D, Fernandez A, Hernandez M, Clavier G et al. (2009). Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine. 16 (1): 17-24. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.05.003; PMid:16860549

5. Greunke C, Hage-Hulsmann A, Sorkalla T, Keksel N, Haberlein F, Haberlein H. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm Pharmacol Ther. 31: 92-98. https://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002; PMid:25234924

6. Hersh AL, Shapiro DJ, Pavia AT et al. (2011). Antibiotic Prescribing in Ambulatory Pediatrics in the United States. Pediatrics. 128: 1053-1061. https://doi.org/10.1542/peds.2011-1337; PMid:22065263

7. Hocaoglu AB, Karaman O, Erge DO et al. (2012). Effect of Hedera helix on lung histopathology in chronic asthma. Iran J Allergy Asthma Immunol. 11: 316-323.

8. Holzinger F, Jean-Franc, Chenot O. (2011). Systematic Review of Clinical Trials assessing the effectiveness of Ivy Leaf (Hedera Helix) for acute upper respiratory tract infections. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine: 9. Article ID 382789. https://doi.org/10.1155/2011/382789; PMid:20976077 PMCid:PMC2957147

9. Коровина НА. (2000). Кашель у детей: пособие для врачей. Москва: Посад: 48.

10. Kronenberg RS, Griffith DE. (1994). Bronchitis and acute febrile tracheobronchitis. In: Respiratory infections. A scientific basis for management. Ed. Niederman, Sarosis, Glassroth. New York: W B Saunders Company: 91-102.

11. Крючко ТА, Ткаченко ОЯ, Вовк ЮА. (2014). Лечение кашля у детей: от разнообразия подходов к логическому выводу. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 131–140.

12. Marquardt P, Kaft K, Nieber K. (2015). Clinical trials with herbal medicinal products in children: a literature analysis. Wien Med Wochenschr. 165 (11-12): 236-242. https://doi.org/10.1007/s10354-015-0373-6; PMid:26183729

13. Намазова–Баранова ЛС, Котлярова МС, Ровенская ЮВ и др. (2014). Сравнение эффективности и безопасности фито- и антибиотикотерапии при лечении острого бронхита у детей: результаты многоцентрового двойного слепого рандомизированного клинического исследования. Педиатрическая фармакология. 11 (5): 22–29. doi. org/10.15690/pf.v11i5.1161.

14. Nyquist AC, Gonzales R, Steiner JF, Sande MA. (1998). Antibiotic prescribing for children with colds, upper respiratory tract infections, and bronchitis. JAMA. 279 (11): 875-877. https://doi.org/10.1001/jama.279.11.875; PMid:9516004

15. Schmidt M, Thomsen M, Schmidt U. (2012). Suitability of ivy extract for the treatment of paediatric cough. Phytother Res. 26 (12): 1942-19. https://doi.org/10.1002/ptr.4671; PMid:22532491

16. Schulte-Michels Janka, Wolf Anne, Aatz Stefan et al. (2016). α-Hederin inhibits G-protein-coupled receptor kinase2-mediated phosphorylation of β2-adrenergic receptors. Phytomedicine. 23: 52-57. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2015.12.001; PMid:26902407

17. Shann F, Thomas D, Hart K. (2003). Acute lower respiratory tract infections in children: possible criteria for selection of patients for antibiotic therapy and hospital admission. Bull World Health Organ. 81 (4): 301-305.

18. Sieben A, Prenner L, Sorkalla T, Wolf A, Jakobs D, Runkel F, Haberlein H. (2009). α-Hederin, but not hederacoside C and hederagenin from Hedera helix, affects the binding behaviour, dynamics and regulation of beta 2-adrenergic receptors. Biochemistry. 48: 3477-3482. https://doi.org/10.1021/bi802036b; PMid:19278262

19. Smith SM, Fahey T, Smucny J, Becker LA. (2004). Antibiotics for acute bronchitis. Cochrane Database of Systematic Reviews: 4. Art. No.: DC000245. CD000245.pub2. https://doi.org/10.1002/14651858

20. Сорока НД, Коршунова ЕВ, Рябых ОВ, Балацкая ГМ, Кузнецова НВ, Белан ЕЮ. (2010). Эффективность и безопасность ингаляционного метода лечения сухим экстрактом листьев плюща острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. Лечащий врач. 6: 14–17.

21. Suleyman H, Mshvildadze V, Gepdiremen A, Elias R. (2003). Acute and chronic antiinflammatory profile of the ivy plant, Hedera helix, in rats. Phytomedicine. 10: 370-374. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00260; PMid:12834000

22. Tumanov VA, Pokanevich VV, Garnik TP, Frolov VM, Peresadin NA. (2012). Phytotherapy: application modern lines in medical practice and perspectives of the further development. Phytoterapiya. (1): 4–11.

23. World Health Organization. (2010). WHO monographs on medicinal plants commonly used in the Newly Independent States (NIS). Geneva: WHO-Press: 464.