Modern Pediatrics. Ukraine. 7(111): 40-46. doi 10.15574/SP.2020.111.40
Маменко М. Є.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Маменко МЄ. (2020). Йодний дефіцит у світі та в Україні: поточний стан проблеми. Сучасна педіатрія. Україна. 7(111): 40–46. doi 10.15574/SP.2020.111.40.
Стаття надійшла до редакції 09.09.2020 р., прийнята до друку 07.11.2020 р.

Сьогодні зусилля урядів і громад спрямовані на подолання серйозних наслідків потужних спалахів нового вірусного захворювання, викликаного SARS-Cov-2, при цьому існують прогалини в наданні допомоги хворим із багатьма хронічними захворюваннями, відкладаються або зупиняються програми профілактики найпоширеніших патологічних станів. Це стосується і захворювань, безпосередньо пов'язаних із порушеннями харчування. Для подолання проблеми на популяційному рівні критично необхідним є прийняття законодавчих актів, що регламентують універсальне йодування харчової солі в країні. На цей час в Україні для збагачення солі використовують йодат калію, який є стійкішою сполукою за йодид, що застосовували раніше. Йодат калію дає змогу зберігати йодовану сіль протягом року і більше, не змінює смаку і запаху страв, може використовуватися для консервації та зберігання продуктів харчування. Для найуразливіших категорій населення (новонароджені, діти, вагітні та матері, які годують груддю) актуальним залишається використання саплементів йоду. Оптимальним інструментом для таких профілактичних втручань є саплементи, що містять фізіологічну дозу йоду. На ринку України вони представлені у вигляді таблеток йодиду калію із вмістом 100 мкг і 200 мкг у перерахунку на йод. Загальною метою має бути Україна без йодного дефіциту, де кожна людина отримує відповідну до її потреб кількість йоду, а дітям забезпечена можливість адекватного інтелектуального розвитку.

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: йодний дефіцит, саплементи йоду.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agostoni C, Decsi T, Fewtrell M et al. (2008). Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 46: 99-110. https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000304464.60788.bd; PMid:18162844

2. Angermayr L, Clar C. (2004). Iodine supplementation for preventing iodine deficiency disorders in children. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2. Art No: CD003819. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003819.pub2; PMid:15106221

3. Bill&Melinda Gates Foundation. (2020). Doubling down on food fortification to fortify the future. URL: https://www.gatesfoundation.org/TheOptimist/Articles/food-fortification-to-fortify-the-future.

4. Bouhouch RR, Bouhouch S, Cherkaoui M, Aboussad A et al. (2014). Direct Iodine Supplementation of Infants Versus Supplementation of Their Breastfeeding Mothers: a DoubleBlind, Randomised, Placebo-Controlled Trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2 (3): 197-209. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(13)70155-4

5. De-Regil LM, Harding KB, PenaRosal GP. (2015). Iodine Supplementation for Women During the Preconception, Pregnancy and Postpartum Period (Protocol). Cochrane Database of Systematic Reviews: 6. №CD011761. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011761

6. Fore Dongyu, Beasley Ghebreysus. (2020, Aug 22). Child malnutrition and COVID-19: the time to act is now. The Lancet: 396. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31648-2

7. Headey et al. (2020, July 27). Impacts of COVID-19 on childhood malnutrition and nutrition-related mortality. The Lancet. URL: https://www.the-lancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)31647- 0/fulltext.

8. Iodine Global Network. (2019). Annual report 2019. URL: https://www.ign.org/cm_data/2019_IGN_Annual_Report_051820.pdf.

9. Iodine Global Network. (2020). COVID-19 is making it harder for vulnerable people to access healthy food. URL: https://www.ign.org/covid-19-is-making-it-harder-for-vulnerable-people-to-access-healthy-food.htm.

10. Jorgensen A, O'Leary P, James I, Skea S, Sherriff J. (2016). Assessment of Breast Milk Iodine Concentrations in Lactating Women in Western Australia. Nutrients. 8: 699-706. https://doi.org/10.3390/nu8110699; PMid:27827913 PMCid:PMC5133086

11. Keats et al. (2019, April 17). Improved micronutrient status and health outcomes in low- and middle-income countries following large-scale fortification: evidence from a systematic review and meta-analysis. American Journal of Clinical Nutrition. URL: https://academic.oup.com/ajcn/article/109/6/1696/547506. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz023; PMid:30997493 PMCid:PMC6537942

12. Кравченко ВІ, Тронько МД, Мельниченко ВМ та ін. (2002). Вивчення йодної забезпеченості дітей м. Києва. Лікарська справа. (8): 59–62.

13. Кравченко ВІ. (2016). Йодний дефіцит як причина високої розповсюдженості тиреоїдної патології серед населення регіонів, що постраждали після аварії на ЧАЕС. Журнал НАМН України. 2 (22): 222.

14. Laborde, Martin, Vos. (2020, April 16). Poverty and food insecurity could grow dramatically as COVID-19 spreads. URL: https://www.ifpri.org/blog/povertyand-food-insecurity-could-grow-dramatically-covid-19-spreads. https://doi.org/10.2499/p15738coll2.133762_02

15. Маменко МЕ. (2010). Профилактика йодного дефицита (к вопросу о необходимости принятия национальной программы). Современная педиатрия. 2: 39–45.

16. Маменко МЕ. (2017). Профілактика йододефіцитних захворювань: що має знати та може зробити педіатр і лікар загальної практики? (Клінічні рекомендації). Современная педиатрия. 2 (82): 8–16. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.8

17. Паньків ВІ. (2008). Йодний дефіцит і вагітність: стан проблеми та шляхи її вирішення. Здоров'я України. 5 (14): 27–34.

18. Паньків ВІ. (2013). Ендемічний зоб (йододефіцитні захворювання). Новости медицины и фармации. 2 (8).

19. Reuters staff. (2020, April 21). Global hunger could double due to COVID-19 blow: U.N. URL: https://www.reuters.com/article/us-health-coronavirus-un-food/global-hunger-could-doubledue-to-covid-19-blow-u-n-idUSKBN22313U.

20. United Nations. (2020, June). Policy Brief: The Impact of COVID-19 on Food Security and Nutrition. United Nations. URL: https://reliefweb.int/report/world/policy-brief-impact-covid-19-food-security-and-nutrition-june-2020.

21. WHO. (2007). Secretariat on behalf of the participants to the Consultation: Prevention and control of iodine deficiency in pregnant and lactating women and in children less than 2: years:old: conclusions and recommendations of the technical consultation. Public Health Nutr. 10: 1606-1611. https://doi.org/10.1017/S1368980007361004; PMid:18053287

22. WHO. (2007). Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programmer managers. 3rd ed. Geneva: 98.

23. WHO. (2020). Food and nutrition tips during self-quarantine. URL: https://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emer gencies/ coronavirus-covid-19/publications-and-technical-guidance/food-and-nutrition-tips-during-self-quarantine.

24. World Health Organization. (2014). Guideline: fortification of food-grade salt with iodine for the prevention and control of iodine deficiency disorders. Geneva: World Health Organization: 44. ISBN 9789241507929.

25. Wu T, Liu GJ, Li P, Clar C. (2002). Iodised salt for preventing iodine deficiency disorders. Cochrane Database of Systematic Reviews: 3. Art No: CD003204. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003204; PMid:12137681

26. Zhou SG, Anderson AG, Gibson RA, Makrides M. (2013). Effect of Iodine Supplementation in Pregnancy on Child Development and other Clinical Outcomes: a Systematic Review and Randomized Controlled Trials. Am J Clin Nutr. 98: 1241-1254. https://doi.org/10.3945/ajcn.113.065854; PMid:24025628

27. Zimmermann MB, Anderson M. (2012). Assessment of iodine nutrition in populations: past, present, and future. Nutrition Reviews. 70 (10): 553-570. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2012.00528.x; PMid:23035804

28. Zimmermann MB. (2012). The Effects of Iodine Deficiency in Pregnancy and Infancy. Pediatric and Perinatal. Epidemiology. 26: 108-117. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2012.01275.x; PMid:22742605