HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 31-35; doi 10.15574/HW.2020.153.31
Корнацька А. Г., Даниленко О. Г., Флаксемберг М. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Мета дослідження: вивчення та оцінювання зміни психоемоційного стану у жінок з лейоміомою матки у динаміці лікування та реабілітації репродуктивної функції залежно від виду терапії.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було використано результати виявлених змін у 234 пацієнток, які динамічно обстежувались, лікувались та у подальшому спостерігались у відділенні реабілітації репродуктивної функції. І група – з консервативним (неоперативним) лікуванням – 93 (39,74%) пацієнтки та ІІ група – з хірургічним лікуванням (органозберігальні операції) – 141 (60,26%) пацієнтка. Своєю чергою хірургічна група була розподілена на дві підгрупи: ІІа – 51 (21,8%) пацієнтка без застосування передопераційної підготовки та ІІб – 90 (38,46%) пацієнток із застосуванням предопераційної підготовки у формі гормональної корекції.
Для вивчення психоемоційного стану обстежених жінок були використані опитувальники САН (самопочуття, активність, настрій). Для виявлення більш суттєвих змін у психоемоційній сфері, що можуть ускладнювати перебіг і лікування фіброміоми матки, були застосовані критерії психічних розладів ВООЗ та вивчено рівні тривожності і результати диференціальної діагностики депресивних станів у динаміці лікування (методики Зунге та К. Хека і И.Х. Хесса).
Результати. У пацієнток репродуктивного віку з лейоміомою матки виявлені розлади психоемоційного стану залежать як від зовнішніх так і внутрішніх факторів і виражаються у підвищеній тривожності, невротизації, зміні самопочуття, активності, настрою. Ці порушення виявили як при консервативному, так і при хірургічному методі лікування, проте їхня вираженість і глибина змін залежали від тривалості захворювання.
Заключення. Отримані дані свідчать, що жінки репродуктивного віку з лейоміомою матки відчували наявність чіткого психологічного дискомфорту, який частково зберігся у реабілітаційний період у групі хірургічного лікування. Ці зміни залежали від початкового психоемоційного стану пацієнтки, тривалості захворювання, ефективності попереднього лікування. Тому, враховуючи виявлені суттєві розлади, у певної категорії пацієнток був застосований індивідуальний підхід з урахуванням індивідуальних особливостей хворої, її сімейного анамнезу та психосоматичних змін в організмі. Це у подальшому дозволило значно покращити стан хворих.
Проведені дослідження виявили у процесі лікування значні позитивні тенденції у підгрупі із застосуванням комбінованого лікування.
Ключoві слова: репродуктивний вік, лейоміома матки, психоемоційні зміни.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Жилка Н.Я. Інноваційні підходи до лікування лейоміоми матки / Жилка Н.Я.// Здоровье женщины. – К., 2016. – № 7 (113). – С. 16–22.

2. Шаповалова А.И. Лейомиома матки и репродукция / А.И. Шаповалова // Журнал акушерства и женских болезней. – 2019. – Т. 68 (1). – С. 93–101. https://doi.org/10.17816/JOWD68193-101

3. Доброхотова Ю.Э. Миома матки. Безоперационное лечение / Доброхотова Ю.Э., Ильина И.Ю., Гончаров И.Ю. //РМЖ. Мать и дитя. – 2018. – № 2. – С. 3–6.

4. Запорожченко М.Б. Лейомиома матки – алгоритмы лечения женщин репродуктивного возраста / Запорожченко М.Б. //Здоровье женщины. – 2015. – № 5 (101). – С. 55–58.

5. Петрюк П.Т. Психосоматические расстройства, вопросы дефиниции и классификации /Петрюк П.Т., Якущенко И.Я. //Вестник Ассоциации психиатров Украины. – 2015. – № 3–4. – 133–140.

6. Психосоматическая патология, классические теории, современные концепции концепции/ Близнюк А.И. // Медицинские новости. – 2017. – № 10. – С. 10–15.

7. Ng Q.X. Clinical use of Hypericumperforatum (St.John’swort) in depression: a meta-analysis/ Ng Q.X., Ven Katanarayanan N., Ho C.Y.// J.Affect.Disord. 2017. – 210:211-221. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.12.048; PMid:28064110

8. Даниленко О.Г. Психосоматичні зміни у жінок з лейоміомою матки/ Даниленко О.Г. //Здоровье женщины. – 2015. – № 10 (106). – С. 139–143.

9. Полякова Д.С. Современный подход к терапии психосоматических заболева-ний с помощью препарата седаристон/ Полякова Д.С. // Часопис. – 2019. – 4 (1) (132). – VII-VIII.

10. Великанова Л.П. Психосоматические расстройства: современное состояние проблемы/ Великанова Л.П., Шевченко Ю.С. / Великанова Л.П. // Российский психиатрический журнал. – 2016. – 4 (32). – С. 680-89.

11. Бурчинский С.Г. Тревожно-депрессивные расстройства при неврологи-ческой патологии: стратегии и возможности фармакотерапии / Бурчинский С.Г. // Укр. Мед. Часопис. – 2016. – 5 (115): 69–74.

12. https://uk.wikipedia.org/wiki/

13. Психосоциальная дезадаптация и когнитивные нарушения / Фролова Ю.Г. – М., 2016. – 153 с.