Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 3(83): 70-75; doi 10.15574/PP.2020.83.70
Лісецька І. С.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС. (2020). Результати дослідження властивостей ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(83): 70-75; doi 10.15574/PP.2020.83.70
Стаття надійшла до редакції 28.05.2020 р., прийнята до друку 15.09.2020 р.

На сьогодні в соціальній програмі суспільства найактуальнішим питанням є стан охорони здоров'я підростаючого покоління, що окреслює майбутні перспективи розвитку нації. Чисельні дослідження іноземних і вітчизняних дослідників свідчать, що серед стоматологічної патології захворювання тканин пародонта серед дитячого населення в Україні залишаються на високому рівні, незважаючи на розроблені схеми лікування. Відомо, що гінгівіт у дитячому віці часто на ранньому етапі розвитку не діагностують, унаслідок відсутності або слабо виражених скарг і ознак захворювання, що може призводити до хронізації та переходу запального процесу в запально-деструктивний. Останніми роками в медицині для ранньої діагностики й прогнозування перебігу захворювання частіше застосовують прості, атравматичні, інформативні методи, що не потребують високовартісної спеціальної апаратури та водночас є чутливими індикаторами при різних захворюваннях. У цьому плані залишається актуальним дослідження властивостей ротової рідини.
Мета — дослідити властивості ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом і хронічним гастродуоденітом.
Матеріали та методи. Вивчено властивості ротової рідини (швидкість слиновиділення, рН та мікрокристалізація) у 173 підлітків віком від 12 до 18 років, яких розподілено на три групи: в основну групу залучено 86 підлітків із катаральним гінгівітом на тлі хронічного гастродуоденіту, у групу порівняння — 57 підлітків із катаральним гінгівітом без соматичної патології, у контрольну групу — 30 підлітків із здоровим пародонтом без соматичних захворювань.
Результати. Встановлено залежність показників ротової рідини в підлітків від наявності запального процесу в яснах та соматичного захворювання, зокрема, у підлітків основної групи швидкість салівації становила 0,27±0,02 мл/хв, у підлітків групи порівняння — 0,37±0,03 мл/хв (р<0,01), у підлітків контрольної групи — 0,49±0,01 мл/хв (р<0,001). Визначення рівня рН ротової рідини показало, що в підлітків контрольної групи рН у середньому дорівнював 7,15±0,03, у підлітків групи порівняння та основної групи — в 1,1 раза менше (відповідно 6,48±0,02 і 6,29±0,04; р<0,001).
Висновки. Під час дослідження ротової рідини відмічено залежність її показників як від загального стану організму, так і від стоматологічного статусу. Показники ротової рідини можуть слугувати прогностичним тестом оцінки стану ротової порожнини та перебігу соматичного захворювання, ефективності лікування та для обґрунтування проведення профілактики катарального гінгівіту в підлітків. В основній групі виявлено переважно ІІ та ІІІ тип мікрокристалізації, у групі порівняння — ІІ тип. У цій групі порівняно з основною групою було значно менше осіб із ІІІ типом і більше — з І типом. У контрольній групі виявлено три типи мікрокристалізації, причому переважав ІІ тип. Кількість осіб із І типом була найбільшою серед трьох груп, а кількість осіб із ІІІ типом — найменшою.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ротова рідина, швидкість салівації, рН, мікрокристалізація, підлітки, катаральний гінгівіт, хронічний гастродуоденіт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Badanjak SM. (2013). An overview of salivaomics: Oral biomarkers of disease. Can J Dent Hygiene. 47 (4): 167—175.

2. Бекетова ГВ. (2012). Хронічний гастродуоденіт у дітей і підлітків: епідеміологія, етіологія, патогенез, діагностика (частина І). Дитячий лікар. 6 (19): 20—24.

3. Chapple IL, Van der Weijden F, Doerfer C. (2015). Primary prevention of periodontitis: managing gingivitis. J Clin Periodontol. 42 (16): 71—76. https://doi.org/10.1111/jcpe.12366; PMid:25639826

4. Da Silva Pde L, Barbosa Tde S, Amato JN Gingivitis. (2015). Psychological factors and quality of life in children Oral Health. Prev Dent. 13 (3): 227—235.

5. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5—8.

7. Гажва СИ, Касумов НС. (2016). Взаимосвязь структурных изменений полости рта с диффузными поражениями печени. Здоровье и Образование в XXI веке. 2 (18): 99—101.

8. Гармаш ОВ, Рябоконь ЄМ, Гармаш ЄК. (2014). Підходи до використання кристалооптичного методу дослідження біологічних рідин. Клінічна фармація. 18 (4): 34—37. https://doi.org/10.24959/cphj.14.1331

9. Гасюк НВ, Єрошенко ГА, Палій ОВ. (2013). Сучасні уявлення про етіологію та патогенез хвороб пародонта. Світ медицини та біології. 2: 207—211.

10. Каськова ЛФ, Бережна ОЕ, Новікова СЧ. (2015). Проблеми виникнення хронічного катарального гінгівіту у дітей та шляхи їх вирішення. Полтава: ТОВ НВП «Укпромторгсервіс»: 86.

11. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ та ін. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67—71.

12. Клітинська ОВ, Мочалов ЮО, Пупена НВ. (2014). Особливості стоматологічного статусу дітей із хронічною гастродуоденальною патологією (огляд літератури). Проблеми клінічної педіатрії. 1: 53—59.

13. Копытов АА, Никишаева АВ, Пащенко ЛБ, Федорова ИЕ, Куницына НМ, Козырева ЗК. (2018). Проблема сочетанной патологии полости рта и органов пищеварения у подростков. Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. 41 (2): 220—227. https://doi.org/10.18413/2075-4728-2018-41-2-220-227

14. Крупей ВЯ, Ковач ІВ. (2014). Динаміка маркерів запалення у ротовій рідині дітей із стоматологічними захворюваннями на тлі хронічної патології шлунково-кишкового тракту. Вісник стоматології. 1: 74—80.

15. Кулигіна ВМ, Тепла ТО. (2015). Оцінка швидкості салівації, рН ротової рідини, стану тканин пародонта та гігієни порожнини рота у хворих з ураженням міжхребцевих дисків шийного відділу. Вісник проблем біології і медицини. 2;3 (120): 363—367.

16. Лихорад ЕВ, Шаковец НВ. (2013). Слюна: значение для органов и тканей в полости рта в норме и при патологии. Военная медицина. 2: 7—11.

17. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41—43.

18. Моісеєнко РО, Дудіна ОО, Гойда НГ. (2017). Аналіз стану захворюваності та поширеності захворювань у дітей в Україні за період 2011—2015 роки. Современная педиатрия. 2 (82): 17—27. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.17.

19. Назарян РС, Ткаченко МВ. (2016). Властивості ротової рідини у дітей, хворих на муковісцидоз. Медицина сьогодні і завтра. 1 (70): 91—95.

20. Носков В.Б. (2008). Слюна в клинической лабораторной диагностике (обзор литературы). Клиническая лабораторная диагностика. 6: 14—17.

21. Падалка АІ. (2015). Прояви захворювань органів шлунково-кишкового тракту в порожнині рота у дітей. Вісник ВДНЗУ. Українська медична стоматологічна академія. 15;1 (49): 237—240.

22. Pari A, Ilango P, Subbareddy V et al. (2014). Gingival diseases in childhood — a review. J Clin Diagn Resv. 8 (10): 1—4. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/9004.4957; PMid:25478471 PMCid:PMC4253289

23. Пересипкіна ТВ. (2014). Стан здоров'я та прогноз поширеності захворювань серед підлітків України. Здоровье ребенка. 8 (59): 12—15.

24. Романенко ЕГ. (2012). Характер и частота изменений в полости рта у детей с хроническим гастродуоденитом. Здоровье ребенка. 1 (36): 25—29.

25. Сидлярук НІ, Авдєєв ОВ. (2016). Морфологічні зміни слизової оболонки рота експериментальних тварин при гастродуоденіті та вплив на них різних методів лікування. Клінічна стоматологія. 2: 4—7.

26. Скирда ІЮ, Петішко ОП, Завгородня НЮ. (2017). Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення в дітей та підлітків в Україні. Гастроентерологія. 51 (4): 229—236. https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.4.2017.119287

27. Трухан ДИ, Голошубина ВВ, Трухан ЛЮ. (2015). Изменения со стороны органов и тканей полости рта при гастроэнтерологических заболеваниях. Экспериментальная и

клиническая гастроэнтерология. 115 (3): 90—93.

28. Vinesh E, Masthan K, Kumars MS et al. (2016). A clinicopathologic study of oral changes in gastroesophageal reflux disease, gastritis and ulcerative colitis. J Contemp Dent Pract. 1 (11): 943—947. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-1959; PMid:27965506