Modern Pediatrics. Ukraine. 5(109): 59-69. doi 10.15574/SP.2020.109.59
Маменко М. Є., Романько М. Р.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Маменко МЄ, Романько МР. (2020). Вплив застосування комбінації Lactobacillus reuteri DSM 17938 із вітаміном D на рівень 25(ОН)D у сироватці крові дітей раннього віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 59–69. doi 10.15574/SP.2020.109.59.
Стаття надійшла до редакції 15.06.2020 р.; прийнята до друку 07.09.2020 р.

Пошук оптимальних рівнів вітаміну D і підходів до сапліментації з метою забезпечення широкого спектра профілактичних ефектів для організму людини залишаються в центрі уваги фахівців усього світу. Один із перспективних напрямів — поліпшення абсорбції вітаміну D у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) шляхом застосування пробіотиків.
Мета — вивчити вплив застосування комбінації Lactobacillus reuteri DSM 17938 із вітаміном D на рівень 25(ОН)D у сироватці крові дітей раннього віку.
Матеріали та методи. Загалом обстежено 56 дітей віком 1–36 місяців з ознаками порушення функціонування ШКТ. Серед них 45 дітей рандомізовано для участі в порівняльному дослідженні ефективності застосування комбінації 400 МО холекальциферолу і 10⁸ КУО життєздатних бактерій Lactobacillus reuteri DSM 17938 (основна група — 24 дитини) та олійного розчину вітаміну D у дозі 500 МО (контрольна група — 21 дитина) протягом 12 тижнів. В усіх дітей на початку і наприкінці дослідження визначено показники кальцієво-фосфорного обміну (25(ОН)D, кальцій загальний та іонізований, фосфор неорганічний, лужна фосфатаза) та рівні загального IgE в сироватці крові, оцінено динаміку функціонального стану ШКТ.
Результати. На початку дослідження медіана концентрацій 25(ОН)D у сироватці крові дітей становила 30,3 нг/мл (23,2–41,2), серед них лише у 53,3±7,4% (24/45) цей показник перевищував 30 нг/мл. Застосування комбінації вітаміну D3 з Lactobacillus reuteri DSM 17938 дало змогу досягти статистичної різниці медіани концентрації 25(OH)D через 12 тижнів порівняно з аналогічним показником на початку дослідження: 37,4 нг/мл (30,2–52,3) проти 28,3 нг/мл (20,8–42,9), р=0,000. Рівень 25(OH)D в цих дітей перевищував 20 нг/мл, з них 75,0±8,8% (18/24) мали рівень концентрації 25(OH)D понад 30 нг/мл. Використання сапліментів вітаміну D 400 МО у поєднанні з Lactobacillus reuteri протягом 12 тижнів дало змогу знизити медіану концентрації загального IgE практично вдвічі — з 64,1 МО/мл (9,2–120,0) до 31,9 МО/мл (6,4–143,6), але зі значним індивідуальним розкидом даних. Комбінація вітаміну D із Lactobacillus reuteri DSM 17938 позитивно впливала на функціональну активність ШКТ у дітей раннього віку, достовірно знижуючи частоту скарг батьків на затримку випорожнень, занепокоєння під час дефекацій у їхніх дітей.
Висновки. Використання сапліментів вітаміну D3 у дозі 400 МО у поєднанні з пробіотичним штамом Lactobacillus reuteri DSM 17938 позитивно впливає на функціональний стан ШКТ дітей раннього віку та підвищує вміст 25(OH)D у сироватці крові. Ефекти застосування комбінації вітаміну D із Lactobacillus reuteri в дітей з обтяженим алергологічним анамнезом потребують подальшого вивчення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вітамін D, Lactobacillus reuteri DSM 17938, діти раннього віку, сапліментація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Battault S, Whiting SJ, Peltier SL, Sadrin S, Gerber G, Maixent JM. (2013). Vitamin D metabolism, functions and needs: from science to health claims. European journal of nutrition. 52 (2): 429-441. https://doi.org/10.1007/s00394-012-0430-5; PMid:22886046

2. Bikle DD. (2016). Extraskeletal actions of vitamin D. Annals of the New York academy of sciences. 1376 (1): 29. https://doi.org/10.1111/nyas.13219; PMid:27649525 PMCid:PMC5031366

3. Bottcher MF, Abrahamsson TR, Fredriksson M, Jakobsson T, Bjorksten B. (2008). Low breast milk TGF-β2 is induced by Lactobacillus reuteri supplementation and associates with reduced risk of sensitization during infancy. Pediatric allergy and immunology. 19 (6): 497-504. https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2007.00687.x; PMid:18221472

4. Cirillo Al, Boccia E, Cirillo Ar et al. (2005, abstract) Effectiveness of L. reuteri in patients with atopic dermatitis and cow milk intolerance. Preliminary study. Presented at the Italian Society for Clinical Allergy and Immunology (SIAIC) Congress, Rome, Italy, 4-7 May 2005. Abstract P-08.

5. Grossman Z, Hadjipanayis A, Stiris T, Del Torso S, Mercier JC, Valiulis A, Shamir R. (2017). Vitamin D in European children-statement from the European Academy of Paediatrics (EAP). European Journal of Pediatrics. 176 (6): 829-831. https://doi.org/10.1007/s00431-017-2903-2; PMid:28401345

6. Holick MF, Chen TC. (2008). Vitamin D deficiency: a worldwide problem with health consequences. The American journal of clinical nutrition. 87 (4): 1080S-1086S. https://doi.org/10.1093/ajcn/87.4.1080S; PMid:18400738

7. Holick MF. (2007). Vitamin D deficiency. New England Journal of Medicine. 357 (3): 266-281. https://doi.org/10.1056/NEJMra070553; PMid:17634462

8. Jones ML, Martoni CJ, Prakash S. (2012). Cholesterol lowering and inhibition of sterol absorption by Lactobacillus reuteri NCIMB 30242: a randomized controlled trial. European journal of clinical nutrition. 66 (11): 1234-1241. https://doi.org/10.1038/ejcn.2012.126; PMid:22990854

9. Jones ML, Martoni CJ, Prakash S. (2013). Oral supplementation with probiotic L. reuteri NCIMB 30242 increases mean circulating 25-hydroxyvitamin D: a post hoc analysis of a randomized controlled trial. The Journal of Clinical Endocrinology&Metabolism. 98 (7): 2944-2951. https://doi.org/10.1210/jc.2012-4262; PMid:23609838

10. Квашніна ЛВ. (2017). Вітамін Д у різні періоди дитинства: що ми знаємо, що необхідно пам`ятати і що забули? Здоров'я України. 4 (43): 29–31.

11. Ly NP, Litonjua A, Gold DR, Celedon JC. (2011). Gut microbiota, probiotics, and vitamin D: interrelated exposures influencing allergy, asthma, and obesity? Journal of Allergy and Clinical Immunology. 127 (5): 1087-1094. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2011.02.015; PMid:21419479 PMCid:PMC3085575

12. Майданник ВГ. (2017). Вітамін D, імунна система і профілактика гострих респіраторних інфекцій. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 11 (4): 38–53.

13. Miyamoto KI, Kesterson RA, Yamamoto H, Taketani Y, Nishiwaki E, Tatsumi

S, Pike JW. (1997). Structural organization of the human vitamin D receptor

chromosomal gene and its promoter. Molecular Endocrinology. 11 (8):

1165–1179.

14. Munns CF, Shaw N, Kiely M, Specker BL, Thacher TD, Ozono K, Ramos-Abad L. (2016). Global consensus recommendations on prevention and management of nutritional rickets. Hormone research in paediatrics. 85 (2): 83-106. https://doi.org/10.1159/000443136; PMid:26741135

15. Pludowski P, Holick MF, Grant WB, Konstantynowicz J, Mascarenhas MR, Haq A, Rudenka E. (2018). Vitamin D supplementation guidelines. The Journal of steroid biochemistry and molecular biology. 175: 125-135. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2017.01.021; PMid:28216084

16. Поворознюк ВВ, Плудовські П. (2014). Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування. Донецьк: Видавець Заславський ОЮ.

17. Savino F, Ceratto S, Poggi E, Cartosio ME, Cordero di Montezemolo L, Giannattasio A. (2015). Preventive effects of oral probiotic on infantile colic: a prospective, randomised, blinded, controlled trial using Lactobacillus reuteri DSM 17938. Beneficial microbes. 6 (3): 245-251. https://doi.org/10.3920/BM2014.0090; PMid:25488262

18. Trochoutsou A, Kloukina V, Samitas K, Xanthou G. (2015). Vitamin-D in the immune system: genomic and non-genomic actions. Mini reviews in medicinal chemistry. 15 (11): 953-963. https://doi.org/10.2174/1389557515666150519110830; PMid:25985946

19. Wacker M, Holick MF. (2013). Vitamin D-effects on skeletal and extraskeletal health and the need for supplementation. Nutrients. 5 (1): 111-148. https://doi.org/10.3390/nu5010111; PMid:23306192 PMCid:PMC3571641

20. Wagner CL, Greer FR. (2008). Prevention of rickets and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. Pediatrics. 122 (5): 1142-1152. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996