Modern Pediatrics. Ukraine. 5(109): 24-32. doi 10.15574/SP.2020.109.24
Марушко Р. В., Дудіна О. О., Марушко Т. Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Марушко РВ, Дудіна ОО, Марушко ТЛ. (2020). Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 24-32. doi 10.15574/SP.2020.109.24.
Стаття надійшла до редакції 27.05.2020 р.; прийнята до друку 09.09.2020 р.

У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом у формуванні здоров'я людини є перший рік життя.
Мета – вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000–2019 рр.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення.
Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні. Лише завдяки впровадженню сучасних медико-організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу новонародженого, неонатальну жовтяницю.
За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці — 2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту -30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно.
Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня 11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту -41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту -51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9% до 64,5%, відповідно.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, діти першого року життя, маловагові новонароджені, захворюваність, малюкова смертність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алтынбаева ГБ, Божбанбаева НС, Адильбекова ИМ, Жексенгул СС. (2017). Современные представления о рождении детей с малым весом, оценка их развития. Вестник КазНМУ. 1: 185–187. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-predstavleniya-o-rozhdenii-detey-s-malym-vesom-otsenka-ih-razvitiya/viewer.

2. Антипкін ЮГ, Волосовець ОП, Майданник ВГ, Березенко ВС та інші. (2018, 11 квітня). Стан здоров'я дитячого населення — майбутнє країни (частина 1). Здоров'я дитини. 13 (1): 1–11. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059.

3. Баранов АА, Альбицкий ВЮ, Иванова AA, Терлецкая РН, Косова СА. (2012). Tенденции заболеваемости и состояние здоровья детского населения Российской Федерации. Российский педиатрический журнал. 6: 4–9.

4. Федорців ОЄ, Мудрик УМ, Воронцова ТО. (2014). Вплив поширеності та тривалості грудного вигодовування на захворюваність дітей першого року життя. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 32–34. URL: file:///C:/Users/UserOk/Desktop/appatg_2014_1_11.pdf.

5. Князевич ВМ. (2008). Розвиток національної системи охорони здоров'я: стан, перспективи та шляхи розбудови. Східноєвропейській журнал громадського здоров'я. 3 (3): 23–37.

6. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. (2017). Цілі сталого розвитку: Україна. Національна доповідь: 174. URL: http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf.

7. МОЗ України. (2008). Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ МОЗ України від 20.03.2008, № 149. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0149282-08#Text.

8. Слабкий ГО, Габорець ЮЮ, Дудіна ОО. (2018). Характеристика захворюваності дітей першого року життя. Україна. Здоров'я нації. 3: 84–87.

9. Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України. (2017). Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. Київ: 458.

10. ООН. (1989). Конвенція про права дитини. Резолюція ООН № 44/25 від 20 листопада 1989 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.

11. Vishnubhakta V, Olshefsky A. (2010). Perinatal periods of risk analysis. Delawere Health and Social Services. Division of Public Health. Center for Family Health Research and Epidemiology: 49. URL: https://dhss.delaware.gov/dhss/dph/chca/files/perinatalrisk082010.pdf.

12. WHO. (2002, April 16). Global Strategy for Infant and Young Child Nutrition. Proceedings of the 55th World Health Assembly of WHO. Geneva. URL: https://www.who.int/nutrition/publications/gs_infant_feeding_text_rus.pdf.

13. World Health Organization. (2010). Global recommendations on physical activity for health. Geneva. URL: https://www.who.int/dietphysicalactivity/global-PA-recs-2010.pdf.

14. Знаменская ТК. (2011). Основные проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1 (1): 5–9.