Modern Pediatrics. Ukraine. 5(109): 8-14. doi 10.15574/SP.2020.109.8
Кашкалда Д. А.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна

Для цитування: Кашкалда Д.А. (2020). Особливості змін стрес-регулюючих систем у підлітків із серцево-судинною патологією при ендотеліальної дисфункції. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 8-14. doi 10.15574/SP.2020.109.8.
Стаття надійшла до редакції 30.05.2020 р., прийнята до друку 06.09.2020 р.

Актуальність. Ендотеліальна дисфункція є стартовим механізмом будь-якої судинної патології, а також її прогресування. На стан функції ендотелію великий вплив робить стрес, однак дослідження особливостей функціонування стрес-регулюючих систем у підлітків із серцево-судинними порушеннями практично не вивчено.
Мета: дослідження змін стрес-регулюючих систем у підлітків із серцево-судинною патологією при ендотеліальній дисфункції.
Матеріали та методи. Обстежено 73 підлітки (49 хлопчиків і 24 дівчинки) з захворюваннями серцево-судинної системи (ССС) у віці 12–18 років. Підлітки були розподілені на 3 групи: з нормальною функцією ендотелію, з ендотеліальною дисфункцією та з парадоксальною реакцією судинного ендотелію. У регуляції стресу провідна роль належить стрес-реалізуючим і стрес-лімітуючим системам. Стан стрес-реалізуючих систем оцінювали за рівнем кортизолу, малонового діальдегіду, карбонільованих білків (КБ) у сироватці крові й катехоламінів (КА) у сечі; стрес-лімітуючих систем — за рівнем глутатіонпероксидази (ГПО), супероксиддисмутази (СОД), серотоніну в крові та мелатоніну в сечі.
Результати. У підлітків з ендотеліальною дисфункцією і парадоксальною реакцією судинного ендотелію спостерігається регуляторний дисбаланс ключових антиоксидантних ферментів (СОД і ГПО) і зниження рівня серотоніну. При дисфункції ендотелію судин зміни показників стрес-регулюючих систем більшою мірою проявляються у дівчаток. Виявлені кореляційні взаємовідносини вивчених показників у підлітків при нормальній функції і дисфункції судинного ендотелію підкреслюють міцні зв'язки між моноамінами (КА і мелатонін), напругу ферментативної (ГПО) й активацію неферментативної (мелатонін) ланок антиоксидантної системи.
Висновки. У підлітків із незапальною патологією ССС ендотеліальна функція судин залежить від активації та взаємодії стрес-регулюючих систем. При ендотеліальної дисфункції зміни вмісту моноамінів і показників про- та антиоксидантної систем мають статеві відмінності, які свідчать про напругу стрес-лімітуючих і активацію стрес-реалізуючих систем у дівчаток.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, серцево-судинна система, ендотеліальна функція, стрес-лімітуючі показники, стрес-реалізуючі показники.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ, Волосовец АП, Юлиш ЕИ. (2014). Эндогенные оксиданты и антиоксидантная система человеческого организма. Здоровье ребенка. 2: 88–93.

2. Арушанян ЭБ. (2012). Ограничение окислительного стресса как основная причина универсальных защитных свойств мелатонина. Экспериментальная и клиническая фармакология. 75(5): 44–49.

3. Бару АМ, Бойко ТП. (1979). Методика исследования катехоламинов с повышением специфичности триоксииндоловой процедуры. Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии: Тезисы Республиканской конференции. 126 – 127.

4. Білецький СВ, Бойко ВВ, Петринич ОА, Казанцева ТВ. (2017). Ендотеліальна дисфункція та артеріальна гіпертензія (огляд літератури). Клінічна та експериментальна патологія. 1(59): 160–163. https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVI.1.59.2017.36

5. Buuse M, Hale MW. (2019). Stress: Physiology, Biochemistry, and Pathology. Handbook of Stress Series. 3: 115–123.

6. Celermajer DS. (2003). Editorial comment: statins, skin, and the search for a test of endothelial function. J Am Coll Cardiol. 42: 78-80. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(03)00508-4

7. Дубинина ЕЕ. (2000). Окислительная модификация белков плазмы крови больных психическими расстройствами. Вопросы медицинской химии. 46(4): 398–409.

8. Fogarty MC, Hughes CM, Burke GС et al. (2011). Exercise-induced lipid peroxidation: Implications for deoxyribonucleic acid damage and systemic free radical generation. Front. Physiol. 52(1): 35-42. https://doi.org/10.1002/em.20572; PMid:20839226

9. Gardner AW, Parker DE, Montgomery P et al. (2015). Gender and Racial Differences in Endothelial Oxidative Stress and Inflammation in Patients With Symptomatic Peripheral Artery Disease. J Vasc Surg. 61(5): 1249-1257. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2014.02.045; PMid:24703977 PMCid:PMC4185015

10. Grover-Paez F, Zavalza-Gomez AB. (2009). Endothelial dysfunction and cardiovascular risk factors Diabetes. Research and Clinical Practice. 84(1): 1-10. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2008.12.013; PMid:19185380

11. Higuchi Y, Soga T, Parhar IS. (2017). Regulatory pathways of monoamine oxidase A during social stress. Front Neurosci. 31(11): 604. https://doi.org/10.3389/fnins.2017.00604; PMid:29163009 PMCid:PMC5671571

12. Huang AL, Silver AE, Shvenke E et al. (2007). Predictive value of reactive hyperemia for cardiovascular events in patients with peripheral arterial disease undergoing vascular surgery Arterioscler Thromb Vasc Biol. 27(10): 2113-2119.

13. Jacobs AT, Marnett LJ. (2010). Systems analysis of protein modification and cellular responses induced by electrophile stress. Acc. Chem. Res. 43(5): 673-683. https://doi.org/10.1021/ar900286y; PMid:20218676 PMCid:PMC2873822

14. Коробейников ЭН. (1989). Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой. Лабораторное дело. 7: 8–10.

15. Костюк ВА, Потапович АК, Ковалева ЖА. (1990). Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина. Вопросы медицинской химии. 2(36): 28–35.

16. Кулинский ВИ, Костюковская АС. (1969). Определение серотонина в цельной крови человека и лабораторных. Лабораторное дело. 7: 390–394.

17. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2016). Профілактика порушень ендотеліальної функції у дітей у період переходу від здоров'я до синдрому вегетативної дисфункції. Современная педиатрия. 5(77): 16–24. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.16

18. Kvetnansky R, Lu X, Ziegler MG. (2013). Chapter Seventeen – Stress-Triggered Changes in Peripheral Catecholaminergic Systems. Advances in Pharmacology. 68: 359-397. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-411512-5.00017-8; PMid:24054153

19. Mills GC. (1959). The purification and properties of glutation peroxydase of erythrocytes. J. Biol. Chem. 234(3): 502–506.

20. Ошлянская ОА, Гиндич ЮЮ, Цвет ЛО, Студеникина ОМ, Срибна ВД. (2018). Роль дисфункции эндотелия в формировании сердечно-сосудистой системы у детей с дисплазией соединительной ткани. Перинатология и педиатрия. 3(75): 98–103. https://doi.org/10.15574/PP.2018.75.98.

21. Поплавская ЭЭ, Лис МА. (2010). Состояние функции эндотелия и активность фагоцитоза при хронической обструктивной болезни легких и ишемической болезни сердца. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 1(29): 29–31.

22. Пушкина ТА, Токаев ЭС, Попова ТС, Бородина ЕН. (2016). Супероксиддисмутаза в составе антиоксидантной терапии: состояние вопроса и перспективы. Журнал им. Н.В. Склифосовского «Неотложная медицинская помощь». 4: 42–47.

23. Пузик СГ. (2018). Эндотелиальная дисфункция в патогенезе артериальной гипертензии и прогрессировании атеросклероза. Семейная медицина. 2(76): 69–74. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2.2018.145561

24. Радайкина ОГ, Власов АП, Мышкина НА. (2018). Роль эндотелиальной дисфункции в патологии сердечно-сосудистой системы. Ульяновский медико-биологический журнал. 4: 8–17.

25. Садыкова ДИ, Нигматуллина РР, Афлятумова ГН. (2015). Роль серотонинергической системы в развитии заболеваний сердца и сосудов у детей. Казанский медицинский журн. 96(4): 665–669.

26. Садыкова ДИ, Сергеева ЕВ, Афлятумова ГН. (2015). Вазоактивные медиаторы эндотелиальной дисфункции при артериальной гипертензии у детей и подростков. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 5: 193–197. https://doi.org/10.17750/KMJ2015-665

27. Senoner T, Dicht W. (2019). Oxidative Stress in Cardiovascular Diseases: Still a Therapeutic Target? Nutrients. 11(9):2090. https://doi.org/10.3390/nu11092090; PMid:31487802 PMCid:PMC6769522

28. Тяжка ОВ, Загородня ЯМ. (2016). Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку. Перинатология и педиатрия. 2(66): 101–105. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.101.

29. Urschel K, Cicha I. (2015). TNF-α in the cardiovascular system: from physiology to therapy. International Journal of Interferon, Cytokine and Mediator Research. 7: 9-25. https://doi.org/10.2147/IJICMR.S64894

30. Василенко ВС, Лопатин ЗВ. (2019). Оксидативный стресс и дисфункция эндотелия у спортсменов как фактор риска кардиомиопатии перенапряжения. Современные проблемы науки и образования. 1. http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=28488.

31. Воробьева ЕН, Воробьев РИ. (2005). Роль свободнорадикального окисления в патогенезе болезней системы кровообращения. Бюллетень СО РАМН. 4(118): 24–29.

32. Zhang HM, Zhang Y. (2014). Melatonin: a well-documented antioxidant with conditional prooxidant actions. Journal of Pineal Research. 57(2): 131-146. https://doi.org/10.1111/jpi.12162; PMid:25060102

33. Зубков ГВ, Петришин ВД, Чипиженко ВА, Анискина АА. (1974). Метод определения (N-ацетил-5-метокситриптамина) в моче. Сборник научных трудов Харьковского медицинского института. 109: 77–81.