HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6(151-152):103-108; doi 10.15574/HW.2020.151-152.103
Суханова А. А., Осадчук Р. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Хронічний тазовий біль (ХТБ), згідно з визначенням класифікації хронічних больових синдромів, запропонованої Міжнародною асоціацією з вивчення болю – IASP (International Association of Study of Pain), і у зв’язку зі своєю високою клінічною значущістю, виділений у самостійну нозологічну структуру і визначається як біль у ділянці проекції таза (у нижній частині живота і попереку), переважно між пупком і лобковим зчленуванням, який зберігається протягом не менше шести місяців і порушує нормальне функціонування організму.
Міофасціальний синдром тазового болю (Myofascial pelvic pain syndrome – MPPS) в англомовній літературі входить до підгрупи етіології ХТБ. Сам по собі міофасціальний синдром тазового болю не несе прямої загрози для життя і здоров’я і не вимагає ургентної допомоги. Але сьогодні його практично не діагностують і не розглядають як джерело хронічного болю і дисфункції у ділянці таза. Такі пацієнти, на жаль, залишаються без належного лікування і не можуть позбутися почуття тяжкого болю. Вони часто отримують непотрібне лікування, аж до хірургічних втручань. Ця проблема стає причиною неврозу, депресії, статевої дисфункції і, у кінцевому підсумку, погіршення якості життя. ХТБ рідко відображає єдиний патологічний процес і повинен оцінюватися з точки зору патології різних фізіологічних систем, у тому числі репродуктивної, сечостатевої, травної, кістково-м’язової та нервової.
Виходячи з цілісного уявлення про багатофакторну природу ХТБ, лікування даної категорії пацієнток вимагає комплексного підходу із залученням фахівців різного профілю. Особливу увагу під час диференціальної діагностики ХТБ у жінок необхідно звернути на абдомінальний міофасціальний больовий синдром, роль якого сьогодні недооцінюється. Тому знання про основні напрямки діагностики та лікування ХТБ, зумовленого міофасціальним синдромом, повинні бути добре відомі лікарям.
Ключові слова: хронічний тазовий біль, міофасціальний синдром, нідлінг, постізометрична релаксація м’язів, релізинг.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бубнов Р.В. Использование триггерной точки «сухой» иглы под ультразвуковым контролем для лечения миофасциальной боли (технологические инновации и обзор литературы) // Лікарська справа. – 2010. – № 5–6 (1106). – C. 56–64.

2. Зозуля И.С., Бредихин А.В. Миофасциальный болевой синдром: диагностика, лечение // Український медичний часопис. – 2011. – № 3 (83). – V–VI.

3. Иваничев Г.А. Мануальная терапия: Руководство. – Казань: Прогресс, 1997. – 448 с.

4. Кузнецова И.В. Хроническая тазовая боль – женская проблема. // Гинекология. –2017. – Т. 19, № 36. – С. 62–67.

5. Левит К., Захсе Й., Янда  В. Мануальная медицина / Пер. с чешск. – 1993. – 512 с.

6. Макацария А.Д., Бицадзе В.О. Тазовая боль в гинекологии. Гинекология. 2011; 13 (1): 39–44.

7. Правдивцев В.А., Козлов С.Б., Ефременков С.В. и др. Физиология боли и обезболивающей системы организма // Вестник Смоленской медицинской академии. – 2003. – № 4. – С. 87–96.

8. Тревелл Д.Г., Симонс Д.Г. Миофасциальные боли. – М.: Медицина, 2005.

9. ACOG practice bulletin no. 51. chronic pelvic pain. Obstetrics and Gynecology. 2004;103(3):589–605. https://doi.org/10.1097/00006250-200403000-00045; PMid:14990428

10. Ahmed S., Khattab S.,  Haddad C.,  Babineau J.,  Furlan A., Kumbhare D. Effect of aerobic exercise in the treatment of myofascial pain: a systematic review. J Exerc Rehabil. 2018 Dec; 14(6): 902–910. https://doi.org/10.12965/jer.1836406.205; PMid:30656147 PMCid:PMC6323330

11. Breivik H., Borchgrevink P. C., Allen S. M., Rosseland L. A., Romundstad L., Hals E. K., Kvarstein G., Stubhaug A. Assessment of pain. British Journal of Anaesthesia. 2008; 101 (1): 17–24. https://doi.org/10.1093/bja/aen103; PMid:18487245

12. Bron C., Dommerholt J.D. Etiology of myofascial trigger points. Curr Pain Headache Rep. 2012;16:439-444. https://doi.org/10.1007/s11916-012-0289-4; PMid:22836591 PMCid:PMC3440564

13. Coosemans A, Moerman P, Vergote I et al. Wilm`s tumor gene 1(WT1) over expression in neurons in deep endometriosis: a pilot study. Fertil Steril 2009; 91 (4): 1441–4. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.06.042; PMid:18722603

14. Chapron C, Santulli P, Steuli I et al. Endometriosis: causes of pain. Int J Gynecol Obstet 2012; 119: S177. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(12)60095-2

15. Edwards J., Knowles N. Superficial dry needling and active stretching in the treatment of myofascial pain – A randomised controlled trial. Acupunct in Med. 2003;21:80-86. https://doi.org/10.1136/aim.21.3.80; PMid:14620302

16. Flor H., Turk D. C. Chronic Pain: An Integrated Biobehavioral Approach. Seattle: IASP Press; 2011.

17. Giamberardino MA. Women and visceral pain: are the reproductive organs the main protagonists? Minireview at the occasion of the “European week against pain in women 2007”. Eur J Pain 2008; 12 (3): 257–60. https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2007.11.007; PMid:18249016

18. Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. In: Chronic Pelvic Pain, ed. P. Vercellini; London, UK: Blackwell Publishing, 2011: 1–6. https://doi.org/10.1002/9781444391855.ch1; PMid:21205289 PMCid:PMC3024246

19. Gunter J. Neurobiology of chronic pelvic pain. In: Chronic Pelvic Pain, ed. P. Vercellini; London, UK: Blackwell Publishing, 2011: 1–6. https://doi.org/10.1002/9781444391855.ch1; PMid:21205289 PMCid:PMC3024246

20. Gyang A., Hartman M., Lamvu G. Musculoskeletal causes of chronic pelvic pain: what a gynecologist should know // Obstet. Gynecol. 2013 Mar. Vol. 121, N 3. P. 645–650. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318283ffea; PMid:23635629

21. Kalichman K., Vulfsons S. Dry needling in the management of musculoskeletal pain. J Am Board Fam Med. 2010;23:640-646. https://doi.org/10.3122/jabfm.2010.05.090296; PMid:20823359

22. Lucas N., Macaskill P., Irwig L., et al. Reliability of physical examination for diagnosis of myofascial trigger points. A systematic review of the literature. Clin J Pain. 2009;25:80-89. https://doi.org/10.1097/AJP.0b013e31817e13b6; PMid:19158550

23. Lundeberg T., Lund I. Is there a role for acupuncture in endometriosis pain, or “endometrialgia.” Acupunct Med. 2008;26:94-110. https://doi.org/10.1136/aim.26.2.94; PMid:18591909

24. Meister MR, Shivakumar N, Sutcliffe S, Spitznagle T, Lowder JL. Physical examination techniques for the assessment of pelvic floor myofascial pain: a systematic review. Am J Obstet Gynecol. 2018 Nov;219(5):497.e1-497.e13. Epub 2018 Jun 28. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.06.014; PMid:29959930 PMCid:PMC6239942

25. Mustafa Aziz YILDIRIM, Kadriye ÖNEŞ, Gökşen GÖKŞENOĞLU Effectiveness of Ultrasound Therapy on Myofascial Pain Syndrome of the Upper Trapezius: Randomized, Single-Blind, Placebo-Controlled Study. Arch Rheumatol. 2018 Dec; 33(4): 418–423. https://doi.org/10.5606/ArchRheumatol.2018.6538; PMid:30874250 PMCid:PMC6409164

26. Sikdar S., Shah J.P., Gebreab T, et al. Novel applications of ultrasound technology to visualize and characterize myofascial trigger points and surrounding soft tissue. Arch Phys Med Rehabil. 2009;90:1829-838. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2009.04.015; PMid:19887205 PMCid:PMC2774893

27. Spitznagle TM, Robinson CM. Myofascial pelvic pain. Obstet Gynecol Clin North Am. 2014 Sep;41(3):409-32. Epub 2014 Jul 9. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2014.04.003; PMid:25155122

28. Jarrell JF, Vilos GA, Allaire C, et al. Consensus guidelines for the management of chronic pelvic pain. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 2005;27(8):781–826. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)30732-0

29. Jarell J, Giamberardino MA, Robert M, Nasr-Esfahani M. Bedside Testing for Chronic Pelvic Pain: Discriminating Visceral from Somatic Pain. Pain Res Treat. 2011;201: 692102. https://doi.org/10.1155/2011/692102; PMid:22135736 PMCid:PMC3216293

30. Unverzagt C., Berglund K., Thomas J.J. Dry Needling for Myofascial Trigger Point Pain: A Clinical Commentary. Int J Sports Phys Ther. 2015 Jun; 10(3): 402–418. https://www.practicalpainmanagement.com/treatments/rehabilitation/vibration-chronic-pain