HEALTH OF WOMAN. 2016.1(107):162–166 
 

До питання оптимізації відновлення рецепторного потенціалу ендометрія пацієнток із синдромом полікістозних яєчників та звичним невиношуванням вагітності в анамнезі 
 

Яроцький М. Є., Семенюк Л. М.

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ 
 

Результати проведених гормональних, морфологічних та імуногістохімічних досліджень біоптатів ендометрія пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та невиношуванням вагітності в анамнезі продемонстрували десинхронізацію оваріального і ендометріального циклу при СПКЯ, що може призводити до втрати рецептивності ендометрія і порушення реалізації імплантаційного процесу. Використання індол-3-карбінолу в поєднанні з дієногестом є дієвою патогенетично обгрунтованою терапією відновлення рецепторної здатності ендометрія завдяки його протизапальному та рецепторокоригувальному впливові на структуру ендомерія. 
 

Ключові слова: невиношування, рецептори, СПКЯ. 
 

Література:

1. Феськов АМ. 2000. Гистологические особенности эндометрия у женщин с эндокринным бесплодием. Український медичний часопис 1(15):120–124.

2. Зелінська НБ. 2014. Діагностика та лікування синдрому полікістозних яєчни-ків. Клінічні настанови Ендокринологічного товариства (2013 рік). Український журнал дитячої ендокринології 3:39–60.

3. Дюжева ЕВ, Коган ЕА, Калинина ЕА, Кузьмичев ЛН. 2011. Принципы индивидуальной гормональной подготовки эндометрия у пациенток с неэффективными попытками ЭКО. Акушерство и гинекология 7:39–45.

4. Арутюнян АФ, Кустаров ВН. 2010. Применение индинола и эпигаллата при аденомиозе. Вестник хирургии Армении им. ГС Тамазяна 3:61–66.

5. Захаренко НФ, Задорожна ТД, Калугіна ЛВ. 2012. Імуногістохімічні маркери проліферації та апаптозу ендометрію у жінок з ендометріозом різної локалізації. Здоровье женщины 10(78):98–100.

6. Захаренко НФ, Задорожна ТД, Калугіна ЛВ. 2013. Індол-3-карбінол у терапії аденоміозу. Ліки України 2(15):22–24.

7. Эллиниди ВН, Аникеева НВ, Максимова НА. 2002. Практическая иммуноцитохимия. СПб, ВЦЭРМ МЧС России:36.

8. Бессмертная ВС, Серебренникова КГ, Самойлов МВ, Бабиченко ИИ, Мусаева МГ. 2007. Экспрессия эндометриальных рецепторов к эстрогенам и прогестерону у женщин с первичным и вторичным бесплодием. Материалы XIV Российского национального конгресса «Человек и лекарство». М, Гэотар-медиа:534.

9. Achache H, Revel А. 2006. Endometrial receptivity markers, the journey to successful embryo implantation. Hum. Reprod. Update 12:731–746. http://dx.doi.org/10.1093/humupd/dml004; PMid:16982667

10. Donaghay M, Lessey BA. 2007. Uterine receptivity: alterations associated with benign gynecological disease. Semin. Reprod. Med. 25:461–475. http://dx.doi.org/10.1055/s-2007-991044; PMid:17960531

11. Kodaman PH, Taylor HS. 2004. Hormonal regulation of implantation. Obstet. Gynecol. Clin. N. Am. 31:745–766. http://dx.doi.org/10.1016/j.ogc.2004.08.008; PMid:15550333

12. Lessey BA, Palomino WA, Apparao KB et al. 2006. Estrogen receptor-alpha (ER-alpha) and defects in uterine receptivity in women. Reprod. Biol. Endocrinol. 4(suppl. 1):9–14. http://dx.doi.org/10.1186/1477-7827-4-9; http://dx.doi.org/10.1186/1477-7827-4-S1-S9; PMid:17118173 PMCid:PMC1679803