HEALTH OF WOMAN. 2020.4(150): 51–56; doi 10.15574/HW.2020.150.51
Романенко Т. Г. , Морозова О. В. , Суліменко О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Мета дослідження: зниження частоти і тяжкості залізодефіцитної анемії (ЗДА) при багатоплідній вагітності шляхом оптимізації її профілактики, лікування та доведення ефективності і безпечності застосованої терапії.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 90 вагітних. До контрольної групи (КГ) увійшли 30 вагітних з одним плодом, до I групи – 30 жінок з багатоплідною вагітністю, у яких не застосовували рекомендованої терапії, до II групи – 30 жінок з багатоплідною вагітністю, проведених за запропонованою нами методикою.
Ефективність терапії оцінювали щотижня за суб’єктивною оцінкою поліпшення самопочуття і за даними лабораторних показників периферійної крові.
Загальноклінічні методики містили в собі клінічні, загальний аналіз крові і визначення сироваткового заліза, кількісне визначення концентрації сульфгідрильних груп і ліпопротеїдів в еритроцитарних елементах периферійної крові, вивчення поверхневої архітектоніки еритроцитарних мембран.
Результати. Виявлено достовірне зниження частоти та тяжкості розвитку ЗДА у вагітних ІІ групи в 1,6 разу.
Діагностовано достовірне збільшення кількості дискоцитів (І група – 67,34±0,81; ІІ група – 84,53±1,04; р<0,05), зменшення кількості еліпсів (І група – 0,99±0,05; ІІ група – 0,60±0,05; р<0,05); плоских дисків (І група – 0,87±0,07; ІІ група – 0,56±0,03; р<0,05); куполоподібних (І група – 2,41±0,14; ІІ група – 1,82±0,11; р<0,05) і сферичних еритроцитів (І група – 4,11±0,12; ІІ група – 2,44±0,13; р<0,05). Достовірне зменшення кількості перехідних форм (І група – 3,41±0,31%; ІІ група – 2,53±0,21; р<0,05); передгемолітичних (І група – 2,41±0,14%; ІІ група – 1,44±0,11%; р<0,05) і дегенеративних форм (І група – 1,18±0,14%; ІІ група – 0,52±0,03; р<0,05), а також співвідношення внутрішнього і зовнішнього діаметрів еритроцитів (І група – 66,71±0,91; ІІ група – 45,81±0,63; р<0,05). Відбулось істотне збільшення співвідношення вмісту сульфгідрильних груп і ліпопротеїдів у мембранах еритроцитів.
Заключення. Комплексний склад препаратів Ферсінол та Ферсінол-З з урахуванням ефективної протианемічної дії можна вважати оптимальним для профілактики та лікування залізодефіцитних станів при багатоплідній вагітності та рекомендувати для застосування у практичній охороні здоров’я.
Ключові слова: багатоплідна вагітність, залізодефіцитна анемія, профілактика, лікування, Ферсінол ампули, Ферсінол-З (Fersinol-Z) капсули.

ЛІТЕРАТУРА

1. Wiegersma A.M., Dalman C., Lee B.K. et al. (2019) Association of Prenatal Maternal Anemia With Neurodevelopmental Disorders. JAMA Psychiatry, Sept. 18. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2019.2309; PMid:31532497 PMCid:PMC6751782.

2. WHO. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Vitamin and Mineral Nutrition Information System. Geneva, World Health Organization, 2011 (WHO/NMH/NHD/MNM/11.1) (http://www.who.int/vmnis/indicators/ haemoglobin_ ru.pdf).

3. Iron Deficiency Anaemia, Assessment, Prevention, and Control. A guide for programme managers. WORLD HEALTH ORGANIZATION, 2001.

4. Доброхотова Ю.Э., Бахарева И.В. Железодефицитная анемия беременных: профилактика и лечение. РМЖ. 2018;26(2-1):59-64. [Dobrokhotova Yu. E., Bakhareva I. V.Iron deficiency anemia of pregnant women:prevention and treatment. RMJ. 2018;26(2-1):59– 64.] (In Russ.)

5. J. Harper. Iron Deficiency Anemia Treatment & Management. Medscape 2016. Оригинал статьи: https://www.kp.ru/guide/anemija-pri-beremennosti.html

6. Ризаева Л.К. Эпидемиология распространенности железодефицитной анемии // International scientific review. – 2017. – Vol. 2 (33). – P. 108–109.

7. Савченко Т.Н., Агаева М.И., Дергачева И.А. Железодефицитная анемия как фактор риска угрозы прерывания беременности // РМЖ. – 2014.

8. Friedrisch J.R., Friedrisch B.K. Prophylactic Iron Supplementation in Pregnancy: A Controversial Issue. Biochem Insights. 2017;27:10. https://doi.org/10.1177/1178626417737738; PMid:29123406 PMCid:PMC5661664.

9. Протопопова Т.А. Железодефицитная анемия и беременность. РМЖ. Мать и дитя. 2012;20(17):862-866. [Protopopova T.A. Iron deficiency anemia and pregnancy. RMJ. Mother and child [RMJ. Mat’ i ditya]. 2012;20(17): 862-866.] (In Russ.)

10. Badfar G., Shohani M., Soleymani A., Azami M. Maternal anemia during pregnancy and small for gestational age: A systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;1:131. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1411477; PMid:29183181.

11. Bencaiova G., Burkhardt T., Breymann C. Anemia prevalence and risk factors in pregnancy. Eur. J. Intern. Med. 2012;23(6):529-533. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2012.04.008; PMid:22863430

12. Beucher G., Grossetti E., Simonet T. et al. Iron deficiency anemia and pregnancy Prevention and treatment. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod.2011;40(3):185–200. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2011.01.004; PMid:21333465

13. Блиндарь В.Н., Зубрихина Г.Н., Матвеева И.И. Основные метаболиты феррокинетики в дифференциальной диагностике анемического синдрома // Клиническая лабораторная диагностика. – 2016. – Т. 61 (4). – С. 219–223.

14. Устінов О. Залізодефіцитна анемія: протокол спеціалізованої медичної допомоги. – 2016; https://www.umj.com.ua/ article/93084/

15. Turner J., Parsi M., Badireddy M. Anemia // StatPearls [Internet]. – 2020; https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/