HEALTH OF WOMAN. 2020.3(149): 51-56; doi 10.15574/HW.2020.149.51
Антонюк-Кисіль В. М.¹, Дзюбановський І. Я.², Єнікеєва В. М.¹, Лічнер С. І.¹, Липний В. М.¹, Тимощук Ж. М.^1
1 КЗ «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради
² Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Мета дослідження: оцінювання результатів планових відкритих хірургічних втручань (ПВХВ) у вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ).
Матеріали та методи. У дослідження було включено 457 вагітних з ПСХЗВ, прооперованих у плановому порядку. Пацієнткам проведене ультразвукове дуплексне ангіосканування (УЗДАС) вен нижніх кінцівок, пахових каналів, клубових вен. Тяжкість клінічних проявів ПСХЗВ оцінювали за шкалою VCSS. За допомогою циркадної візуально-аналогової шкали вивчали динаміку післяопераційного болю. Вплив ПВХВ на тонус матки і на серцеву діяльність плода досліджували за допомогою кардіотокографії.
Під час розроблення показань до ПВХВ ураховували дані УЗДАС вен, тяжкість клінічних та косметичних проявів ПСХЗВ, необхідність в активній профілактиці тромбофлебітичних, тромбоемболічних і геморагічних ускладнень, мінімізацію хірургічних пологів. Результати лікування вивчали у двох групах пацієнток. Пацієнткам першої групи проводили консервативну терапію, а другої групи – ПВХВ.
Для опрацювання статистичних даних дослідження використовували параметричні показники, які описували у вигляді середньої і стандартної помилки – М(SD), а їхню достовірність оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали достовірною при р<0,05.
Результати. Виконано 495 ПВХВ у термінах вагітності 28–38 тиж в умовах акушерського стаціонару (перинатальний центр) судинним хірургом зі штату центру, який ознайомлений з особливостями роботи із даним контингентом пацієнток. Оперативні втручання виконували під місцевим знеболюванням у 346 (75,49%) вагітних на одній кінцівці, у 111 (24,51%) – на двох в одну сесію.
За результатами дослідження відзначали, що у першій групі у 33,7% пацієнток отримано позитивний клінічний результат за рахунок зменшення больового синдрому, в той час як у 67,5% пацієнток спостерігалося наростання і поширення варикозної трансформації у ділянці сафенних і/або несафенних вен з поширенням патологічного венозного рефлюксу у дистальному напрямку. У 78% пацієнток виникла необхідність у призначенні профілактичних доз низькомолекулярних гепаринів як на період виношування вагітності, так і у післяпологовий період. Зі 126 вагітних з вираженим варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і промежини у 36 (28,6%) пологи проводили шляхом кесарева розтину. У 9 (3%) пацієнток виник гострий тромбофлебіт підшкірних вен нижніх кінцівок. Це потребувало у 5 вагітних ургентного оперативного втручання, коли запальний процес поширився до середини і вище по стегновому відрізку стовбура великої підшкірної вени.
Вагітним другої групи з ПСХЗВ на базі акушерського стаціонару (перинатальний центр) виконували ПВХВ, в організацію якого покладено ідеологію програми FTS, суворо індивідуальні показання до втручання в оптимальні терміни вагітності, мультидициплінарне ведення пацієнток. Завдяки цьому у 93% оперованих відзначено регрес клінічних проявів захворювання, що сприяло коректному і безпечному виношуванню вагітності за 100% відсутності передчасних пологів, порушень у розвитку плода, перебігу вагітності, а також негативного впливу на акушерський і соматичний стан вагітної. Не відзначено геморагічних, тромбофлебетичних, тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтки у післяопераційний період не потребували медикаментозної підтримки – як у період виношування вагітності, під час пологів, так і у післяпологовий період. Показань до хірургічних пологів не було. У 2,4% пацієнток даної групи виникли ускладнення з боку післяопераційних ран у формі сероми, які не впливали на перебіг вагітності і були ліквідовані до пологів. У післяопераційний період, за потреби, жінкам рекомендували використовувати еластичний трикотаж класу компресії 1–2.
Заключення. ПВХВ, виконане при ПСХЗВ в оптимальні терміни вагітності у спеціалізованому акушерському стаціонарі судинним хірургом за суворо індивідуальними показаннями, є безпечним як для плода, так і вагітної.
Перспективним є подальше дослідження результатів ПВХВ у вагітних з ПСХЗВ для впровадження його в арсенал лікування даної патології.
Ключові слова: ідеологія програми FTS, планові відкриті хірургічні втручання у вагітних.
ЛІТЕРАТУРА

1. Стойко Ю.М. (1992). Варикозная болезнь. СПб. – ВМедА: 21 с.

2. Шехтман М.М. (2003). Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. М.: Триада-Х: 816 с.

3. Danilenko-Dixon D.R., Heit J.A., Silverstein M.D. (2001). Risk factors for deep vein thrombosis and pulmonary embolism during pregnancy or postpartum a population based case control stady. Am. J. Obstet. Gynecol; 184: 2: 104-110. https://doi.org/10.1067/mob.2001.107919; PMid:11174488

4. Буданов П.В., Лебедев В.А. (2008). Особенности профилактики и лечения варикозной болезни вен у беременных. Трудный пациент.3:28-31.

5. Мурашко А.В. (2000). Етиология и патогенез хронической венозной недостаточности при беременности. Проблемы беременности.2:16-21.

6. Макаров О.В., Кириенко А.И., Краснова Е.Ф. и др. (1998). Ведение беременности и родов при венозных тромбэмболических осложнениях. Вест. Рос. Ассоц.акуш.-гин.: 2: 115-122.

7. Медведь В.И., Бенюк В.А., Коваль С.Д. (2010). Венозные осложнения у беременных. Медицинские аспекты здоровья женщины.: 7(35):29-33.

8. Kehlet H. (1997) Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation.Br J Anaesth. 78: 606-617. https://doi.org/10.1093/bja/78.5.606; PMid:9175983

9. Kehlet H., Wilmore D.W. (2008). Evidence-Based Surgical Care and Evolution of Fast-Track Surgery. Annals of Surgery.248:2: 189-198. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a; PMid:18650627

10. Kehlet H. (2011). Fast-track surgery-an update on physiological care principles to enhance recovery. Langenbeks archives of surgery. 396(5):585-590, https://doi.org/10.1007/s00423-011-0790-y; PMid:21468643.

11. Новиков К.В. (2001). Хирургическое лечение варикозной болезни вен нижних конечностей у беременных. Амбулаторная хирургия. 2(2):37-38.

12. Петров В.В., Шмидт А.А., Новиков К.В, и др. (2012). Генитально-промежностный варикоз как форма проявления прогрессирования варикозной болезни вен нижних конечностей у беременных. Вестник Российской военно-медицинской академии. 4(40):228-232.

13. Астахов В.А., Свиридо С.В., Малышев А.А. (2014). Модификация визуально-аналоговой шкалы для оценки болевого синдрома после обширных абдоминальных операций. Региональная анестезия и лечение острой боли. 7:1:.26-30.

14. Jensen M.P., Chen С, Brugger F.M. (2003). Interpretation of visual analog scale ratings and change scores: a reanalysis of two clinical trials of postoperative pain. J Pain; 4(7):407-414. https://doi.org/10.1016/S1526-5900(03)00716-8