Paediatric surgery.Ukraine.2020.2(67):43-47; doi 10.15574/PS.2020.67.43
Конопліцький В. С., Погорілий В. В., Димчина Ю. А., Михальчук Т. І., Коробко Ю. Є.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Конопліцький ВС, Погорілий ВВ, Димчина ЮА, Михальчук ТІ, Коробко ЮЄ. (2020). Аналіз причин розвитку деструктивних форм гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 43-47; doi 10.15574/PS.2020.67.43
Стаття надійшла до редакції 04.02.2020 р., прийнята до друку 10.06.2020 р.

Мета дослідження – визначити основні причини виникнення деструктивних форм гострого апендициту (ГА) на основі аналізу кількісних характеристик патології у дітей Вінницької області в період з 2005 по 2018 рр.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети було проведено ретроспективний аналіз 980 медичних карт стаціонарних хворих, які лікувались у Вінницькій обласній клінічній лікарні з приводу деструктивних форм ГА в період 2005–2018 рр. Вік дітей від 1,5 до 18 років. Було проведено комплексний аналіз обстежень хворих дітей.
Результати. Результати отриманих даних свідчать про те, що деструктивними формами апендициту частіше хворіють хлопчики, особливо молодшого шкільного віку. Причиною пізнього виявлення ГА є самолікування та помилки при діагностиці на ранніх етапах захворювання. Більшість пацієнтів звертались за допомогою протягом перших 2 діб від появи болю в животі. У структурі ускладнень переважали: місцевий перитоніт, оментит та тифліт.
Висновки. Необхідно звернути увагу на доступність медичної допомоги населенню, особливо в сільській місцевості, проведення санітарно-просвітницької роботи, більш широко застосовувати для діагностики інструментальні методи дослідження, такі як ультразвукове дослідження та спіральну комп’ютерну томографію органів черевної порожнини.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: апендицит, деструктивні форми, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барсукова ИМ, Кривов АП. (2018). Острый аппендицит: история и современная организация медицинской помощи. Ученые записки СПбГМУ им. ИП Павлова. 25(3): 43–49. https://doi.org/10.24884/1607-4181-2018-25-3-43-49.

2. Birnbaum BA, Wilson SR. (2000). Appendicitis at the millennium. Radiology. 215(2): 337–348. https://doi.org/10.1148/radiology.215.2.r00ma24337; PMid:10796905

3. Di Cesare A, Parolini F, Morandi A, Leva E, Torricelli M. (2013). Do we need imaging to diagnose appendicitis in children? African Journal of Paediatric Surgery. 10(2): 68. https://doi.org/10.4103/0189-6725.115024; PMid:23860049

4. Іванько ОВ, Калина РА. (2014). Проблеми та напрями сучасного лікування гострого апендициту. Хірургія України. 3: 100–104.

5. Левин МД. (2016). К патогенезу острого аппендицита. Неспецифическая реакция пищеварительного тракта на острое воспаление в брюшной полости. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 8: 67–74.

6. Лосєв ОО, Мельниченко МГ, Діланян ІР, Самофалов ДО. (2011). Дитяча хірургія. Навчальний посібник. Одеса, ОДМедУ: 224.

7. Mattei P. (Ed.). (2017). Fundamentals of pediatric surgery. Springer Science & Business Media: 935.

8. Peter M, Peter FN, Michael DR, Christopher SM. (2017). Fundamentals of Pediatric Surgery. – Switzerland: Springer: 935.

9. Подкаменев ВВ та ін. (2018). Неотложная абдоминальная хирургия детского возраста: 208.

10. Разин МП, Стрелков НС, Скобелев ВА, Галкин ВН. (2012). Основы гнойной хирургии детского возраста. М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М»: 148.

11. Синенченко ГИ, Курыгин АА, Багненко СФ. (2007). Хирургия острого живота. СПб.: ЭЛЬБИ-СПб: 369-374.

12. Совцов СА. (2016). Летопись частной хирургии. Часть 1: Аппендицит (монография). Челябинск: 199.