Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 2(82): 76-85; doi 10.15574/PP.2020.82.76
Марушко Р. В., Дудіна О. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Марушко РВ, Дудіна ОО. (2020). Ко Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(82): 76–85; doi 10.15574/PP.2020.82.76
Стаття надійшла до редакції 15.02.2020 р.; прийнята до друку 08.06.2020 р.

Одним із важливих показників стану громадського здоров'я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально-економічних факторів, стану репродуктивного здоров'я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, є перинатальна смертність.
Мета — провести ретроспективний аналіз і оцінити динаміку перинатальної смертності та її основних компонентів, визначити залежність перинатальної смертності від стану здоров'я матерів і новонароджених.
Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані Державної служби статистики України та ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України» за період 2000–2019 рр., дані перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX — BABIES». Застосовано методи системного підходу, структурнологічного, епідеміологічного аналізу.
Результати. За даними дослідження, несприятлива демографічна ситуація супроводжується незадовільним станом здоров'я жінок, матерів і новонароджених. Упродовж третього тисячоліття у жінок зріс рівень поширеності розладів менструацій на 32,7%, запальних хвороб шийки матки — на 82,5%, злоякісних новоутворень тіла матки — на 33,9%, молочних залоз — на 15,3%, а рівень захворюваності вагітних на цукровий діабет — у 9,6 раза, хвороби щитоподібної залози — на 16,1%, хвороби системи кровообігу — на 31,2%, хвороби сечостатевої системи — на 12,3%. Відмічається негативна тенденція найоб'єктивнішого показника здоров'я новонароджених — частоти маловагових новонароджених — 5,39% у 2000 р. і 5,78% у 2019 р., все ще низьким при позитивній динаміці залишається індекс здоров'я новонароджених — 72,8% і 84,2% відповідно. У цілому перерахований за критеріями ВООЗ рівень перинатальної смертності в Україні знизився в 3,1 раза — з 27,1 на 1000 народжених у 2000 р. до 8,64 у 2019 р., проте ще перевищує аналогічний показник у середньому по країнах Євросоюзу (6,1‰) та Європейського регіону (7,2‰ у 2017 р.). За даними Державної статистики України, зниження рівня перинатальної смертності відбулося лише за рахунок зменшення ранньої неонатальної смертності (з 4,71‰ у 2000 р. до 2,99‰ у 2018 р.) при тенденції до збільшення мертвонародженості (з 5,4‰ до 5,91‰ відповідно). При цьому встановлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2–2,3 раза, що приводить до заниження загального показника перинатальної і малюкової смертності.
Висновки. Зниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перинатальна смертність, мертвонародженість, рання неонатальна смертність, вагові категорії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боронина ИВ, Неретина АФ, Попова ИН. (2015). Динамика виживаемости детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении в Воронежской области с 2008 по 2012 г. Вестник перинатологии и педиатрии. 1 (60): 27–31. URL: https://www.ped-perinatology.ru/jour/article/view/82/126.

2. Всемирный банк. (2006). Приоритеты в области здравоохранения. Ред. Дин. Т. Джеймисон и др. Вашингтон: Всемирный банк: 213. doi: 10.1596/978-0-8213-6260-0. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/971951468138877337/pdf/Priorities-in-health.pdf.

3. Дудіна ОО, Терещенко АВ. (2015). Стан регіоналізації перинатальної допомоги в Україні. Перинатологія і педіатрія. 3 (63): 10—17. https://doi.org/10.15574/PP.2015.63.10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_4

4. Жданова ВЮ, Трубникова ЛИ, Таджиева ВД, Измайлова ФА, Мартьянова EH. (2009). XXI век: анализ антенатальной смертности. Материалы X юбилейного Всероссийского научного форума «Мать и дитя». Москва: 491—492. URL: https://akusher-lib.ru/books/materialy-x-yubilejnogo-vserossijskogo-nauchnogo-foruma-mat-i-ditya.

5. Кабінет Міністрів України. (2016). Державна програма «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1849. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/61854426.

6. Костин ИН. (2012). Резервы снижения репродуктивных потерь в Российской Федерации. Дис. д-ра мед. наук: 14.01.01. Москва: 397. URL: https://www.dissercat.com/content/rezervy-snizheniya-reproduktivnykh-poter-v-rossiiskoi-federatsii.

7. Лехан ВМ, Гінзбург ВГ. (2012). Перинатальна смертність в Україні: досягнення та проблеми. Україна. Здоров'я нації. 1 (21): 5—25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2012_1_4.

8. Лещенко ЯА, Боева АВ, Лахман ТВ. (2015). Особенности заболеваемости беременных, рожениц и новорожденных в Иркутской. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2 (12): 274—278. URL: https://applied-research.ru/ru/article/view?id=7902.

9. МОЗ України. (2012). Національні підходи до впровадження системи регіоналізації перинатальної допомоги в Україні. За ред. Р.О. Моісеєнко. Київ: 111. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/21115.

10. Рогач ШМ, Керецман АО, Гаджега ІІ. (2019). Огляд динаміки демографічної ситуації в Україні та її регіонах на фоні країн ЄС та світу: проблеми та перспективи. Проблеми клінічної педіатрії. 2 (44): 49—56. doi: 10.24144/1998-6475.2019.44.49-56. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pkp_2019_2_9.

11. Суханова ЛП. (2006). Оптимизация перинатальной помощи как важнейший фактор сохранения здоровья населения России. Дис. д-ра мед. наук: 14.01.33. Москва: 309. URL: http://www.dslib.net/soc-medicina/optimizacija-perinatalnoj-pomowi-kak-vazhnejshij-faktor-sohranenija-zdorovja.html.

12. Український центр соціальних реформ. (2006). Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. (колектив авторів). За ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. Київ: Український центр соціальних реформ: 138. URL: https://www.idss.org.ua/monografii/Prognoz%20Ukrain.pdf

13. Edit AAP Committee on Fetus and Newborns. (2013). Guidelines for Perinatal Care: 7th edition: 576. URL: https://ebooks.aappublications.org/content/guidelines-for-perinatal-care-7th-edition.

14. World Health Organization. (2004). WHO mortality database. Geneva. URL: https://www.who.int/healthinfo/mortality_data/en.